Наверное я им завидую
показать весь текст
54
0
Я без претензий к тем, кто уехал. Каждый выбирает сам. Но, заметила, что на форуме стали частенько встречаться фразы, что те, кто уехал - это герои! Вот этого мне не понять... Я себе героизм как-то иначе представляла...
100%
Ми поїхали, бо так склались обставини.
Чоловік був у Львові на навчанні, ми поїхали до його житла. Але він має прописку Києва. Нікуди не тікав.
Там просився до тер оборони у Львові, не взяли, кажуть чекайте, потім поїхали далі у село, бо з готелю виселили, так як приїхали іноземні журналісти. Тут в селі зареєструвався і також пішов записатись до тер оборони, не беруть, не довіряють, дивляться вороже, бо з Києва. І що робити? Поки чекаємо. Якщо не зміниться нічого, то я поїду до сестри, а він повернеться до Львову і знову буде десь проситись допомагати. В київ повертатись вже нікому небезпечно. Іноді шкодую, що поїхала, був би чоловік вдома в Києві, то мабуть нікуди б не їхали.
Тут дуєш важко, ні речей, нічого, ні підтримки моральної, і головне не знаєш, чи побачиш свій дім і що далі. Приємного мало. Ми нікуди не ходимо, це не відпочинок. Це дуже важко
Хіба що немає вибухів та сирен
Ми поїхали, бо так склались обставини.
Чоловік був у Львові на навчанні, ми поїхали до його житла. Але він має прописку Києва. Нікуди не тікав.
Там просився до тер оборони у Львові, не взяли, кажуть чекайте, потім поїхали далі у село, бо з готелю виселили, так як приїхали іноземні журналісти. Тут в селі зареєструвався і також пішов записатись до тер оборони, не беруть, не довіряють, дивляться вороже, бо з Києва. І що робити? Поки чекаємо. Якщо не зміниться нічого, то я поїду до сестри, а він повернеться до Львову і знову буде десь проситись допомагати. В київ повертатись вже нікому небезпечно. Іноді шкодую, що поїхала, був би чоловік вдома в Києві, то мабуть нікуди б не їхали.
Тут дуєш важко, ні речей, нічого, ні підтримки моральної, і головне не знаєш, чи побачиш свій дім і що далі. Приємного мало. Ми нікуди не ходимо, це не відпочинок. Це дуже важко
Хіба що немає вибухів та сирен
Ну не знаю. Поїхали лише ті, кому ні в армії, ні в теробороні тут місць не було, родини з малими дітьми виїхали.
почитала - точно про мене зараз. регресувала до ’я нічого не хочу, тільки лежати звернутись клачиком’
Так в Києві так само, навіщо робити із себе героїв і ображати інших?
Це не особисто про вас, а про тих, хто дуже розумний тут на форумі.
Крім того, ті хто на ЗУ ніколи ніколи не зрозуміють тих, хто приїхав з Києва після вибухів і сирен.
Ви не знаєте, як будете реагувати Ви, коли таке стається.
Це не особисто про вас, а про тих, хто дуже розумний тут на форумі.
Крім того, ті хто на ЗУ ніколи ніколи не зрозуміють тих, хто приїхав з Києва після вибухів і сирен.
Ви не знаєте, як будете реагувати Ви, коли таке стається.
Тому що захистити дітей означає вивезти їх подалі. Ви знаєте спосіб захисту від вакуумних снарядів, від хімічної чи ядерної зброї чи гарантуєте відсутність випадкової кулі? Я прекрасно розумію людей, які не хочуть отримувати хліб на пайку і памперси в порядку черги. Вони зробили все можливе. Не можуть допомогти. - не заважають. А не оці всі героїчні соплі про дім, а потім ой, мені інсуліну не вистачило. Башкоб ж треба думати. Що логістика дохла, ні пального, ні їжі. Ви на стіл тим дітям високопарні слогани поставите?
А як Ви визначаєте хто місцевий?
Я львів’янка тут і багато моїх знайомих навіть в планах не має від’їзду.
Тому не говоріть, чого не знаєте.
Я львів’янка тут і багато моїх знайомих навіть в планах не має від’їзду.
Тому не говоріть, чого не знаєте.
Це настільки «слизька тема», багато суперечок. Вони теж пережили стрес, покинули житло, речі, рідне місто. А ті, хто залишилися, по своєму страждають - і страх, і злість до окупантів, бажаєш їм смерті щодня. на мою думку всі, хто переїхав діляться на дві категорії - ті, хто виїхав заздалегідь або з достатньою кількістю грошей та не потребують допомоги і ті, хто тікав від вибухів зовсім без речей. І якщо останні раді будь якій підтримці, то заможні можуть перебирати житлом, умовами. І ні тих, ні інших засуджувати не берешся. Всі переживають по своєму і намагаються якось контролювати ситуацію. Одне нас усіх об’єднало - бажаємо щиро смерті арміі загарбників.
Сидіть там. Тут теж не беруть усіх в тероборону. Ліків, їжі мало. Що вам тут треба? Під обстрілами по підвалах сидіти? То заспокійливих теж немає. Не плутацтесь під ногами, не створюйте проблем
Та звичайно так
Я зовсім не осуджую людей з Києва чи Франківська
І невввжаюсебе героєм.
Герої це ті,що зараз на передовій.
Я зовсім не осуджую людей з Києва чи Франківська
І невввжаюсебе героєм.
Герої це ті,що зараз на передовій.
Ага
- що там за погань гупає о п´ятій ранку? Що вони там будують, темно ще????
- це ’калібри’ летять...
Так почався наш день тиждень тому. А потім прилетіли ті, які впали поряд...
І всі ці ’герої’, які ’дивляться війну по тв’, ніколи не зрозуміють різницю. Дуже на це сподіваюсь.
- що там за погань гупає о п´ятій ранку? Що вони там будують, темно ще????
- це ’калібри’ летять...
Так почався наш день тиждень тому. А потім прилетіли ті, які впали поряд...
І всі ці ’герої’, які ’дивляться війну по тв’, ніколи не зрозуміють різницю. Дуже на це сподіваюсь.
Боже, что вы мелете... Это от зависти? С чего вы тут вдруг верещите, что они решили отсидеться, потому что семьи вывозят? Кому нужны эти мужики, которые автомат в глаза не видели, его просто не возьмут ни в какую армию. В тероборону только, но в нее тоже тут отбирают только полезных, попробуй влезть ещё, если опыта армейского нет. А уклонистов военнообязанных ловят, это правда. И вот такие дезертиры по сути и есть.
Так что нечего гнать на всех только потому что они решили вывозить семьи
Так что нечего гнать на всех только потому что они решили вывозить семьи
Тому що на Західній Україні зовсім інші люди, з високими цінностями у житті. А ті, хто в свій час переїхав до столиці-зовсім інші. Я просто не хочу давати характеристику, який сенс в образах. Тому і залишились обороняти Київ кияни та наші герої інших українських міст. Це справа для сильних духом людей.
Я вас умоляю, что за сказки про высокие ценности))) во Львове в первый день сирен половина местных умотало - по десять окон на дом светилось только. Люди везде одинаковые.
П.с. я предлагаю банить темы про разделение по регионам - сейчас такое только тупые тролли делают.
П.с. я предлагаю банить темы про разделение по регионам - сейчас такое только тупые тролли делают.
Ми не герої,а звичайні люди.Ми просто намагаємося не панікувати.Чи думаєте нам не страшно?Звичайно нам вас важко зрозуміти.Я допомагала людям з Києва добратись до кордону.І це щиро без будь якої поганої думки про них.
Меня тоже родственники ждут в Польше.
С мужем понятно.
Думала хоть котов и подростка везти. Ребенок отказался.
Ну и я осталась. Котам вообще пофиг.
Живём в коридоре...
С мужем понятно.
Думала хоть котов и подростка везти. Ребенок отказался.
Ну и я осталась. Котам вообще пофиг.
Живём в коридоре...
На самом деле это вы так думаете.
Я в мирное время считала, что перевезти незрячего подростка после операции через полстраны с пересадкой- нереально.
Реально.
Хотя сложно.
Я в мирное время считала, что перевезти незрячего подростка после операции через полстраны с пересадкой- нереально.
Реально.
Хотя сложно.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу