Війна швидше за все надовго, а я ніяк не можу визначитися як жити далі...
З одного боку не готова жити в країні, де війна, а з іншого виїхати закордон теж дуже складно, вік, мова...житло
Мені здається вже всі призвичаїлись...а я як на паузі....чекаю
Поділіться, хто як я .... може легше стане
З одного боку не готова жити в країні, де війна, а з іншого виїхати закордон теж дуже складно, вік, мова...житло
Мені здається вже всі призвичаїлись...а я як на паузі....чекаю
Поділіться, хто як я .... може легше стане
Чашечка чая• 18 мая 2022
Сядьте и распишите на бумаге +/- одного и другого решения. Может, так вам будет легче
natali2871980• 18 мая 2022
Вы не одна такая, я решила планировать то, что могу: не большой объём работы удалённо, помогаю детям с учебой, работа по дому и т д. Тоже с тяжестью не сердце хожу, но спасибо за то, что живы-здоровы, а дальше посмотрим.
double-mama• 18 мая 2022
Живите , работайте , пока есть такая возможность. И учите язык и повышаете вашу квалификацию в той профессии, которая востребована в выбранной вами стране. Знания не будут лишними, а процесс из получения поможет легче переживать непростое время.
Я могу сказать из своего опыта. Я уехала в никуда с 2мя детьми, сидела тоже до последнего, в 20х числах апреля только решилась. Вырвалась из оккупации. 1000000 раз пожалела. Никому мы не нужны нигде. Жилье сдавать украинцам не хотят, работы нет, я тут меньше месяца, добуду до конца мая как-то и в Украину. Ехать можно, зная куда и зачем. А я с детьми чудом нашла крышу над головой на время
Апель-синка• 18 мая 2022
Мы изначально верили в лучшее и ждали быстрого конца. Сейчас просто ждём конца. Верим в наше ЗСУ и в то, что мы сможем всё отстроить еще лучше, чем было. Строим планы на светлое будущее ))) наше и Украины.
Ответ дляMilaLLIka
Я могу сказать из своего опыта. Я уехала в никуда с 2мя детьми, сидела тоже до последнего, в 20х числах апреля только решилась. Вырвалась из оккупации. 1000000 раз пожалела. Никому мы не нужны нигде. Жилье сдавать украинцам не хотят, работы нет, я тут меньше месяца, добуду до конца мая как-то и в Украину. Ехать можно, зная куда и зачем. А я с детьми чудом нашла крышу над головой на время
А в какой вы стране?
Мое состояние на данный момент ’переменное’. Один день более менее, другой день накрывает грусть, отчаяние, безысходность.
Но несмотря ни на что я работаю на основной работе ( не особо нравится, но пока молча хожу), знаю что это временно. Параллельно пошла на курсы-маникюр. По чуть чуть скупаю все необходимое. Вдруг уеду -буду что то уметь.
Не сижу на попе ровно, пытаюсь жить. Как могу, как умею, в данной ситуации.
Молюсь Богу за родных и незнакомых людей. Пусть Господь поможет всем всем кто его просит, кто нуждается в помощи!
Это все пройдет и настанет мирная, спокойная жизнь! Да будет так
Но несмотря ни на что я работаю на основной работе ( не особо нравится, но пока молча хожу), знаю что это временно. Параллельно пошла на курсы-маникюр. По чуть чуть скупаю все необходимое. Вдруг уеду -буду что то уметь.
Не сижу на попе ровно, пытаюсь жить. Как могу, как умею, в данной ситуации.
Молюсь Богу за родных и незнакомых людей. Пусть Господь поможет всем всем кто его просит, кто нуждается в помощи!
Это все пройдет и настанет мирная, спокойная жизнь! Да будет так
ElenaKovaleva• 18 мая 2022
Не выезжали. Киев. Приспосабливаемся к жизни в новых реалиях. Появляется работа по-немногу. Соседи и друзья почти все вернулись, безумно рада всех видеть.
Живем сегодняшним днём, радуемся мелочам.
Подруги сидят за границей и грустят.
А я счастлива. Родные стены греют)
Хотя паника гнала, да, не спорю.
Ну а решение каждый сам должен принимать, тут нельзя советовать.
Сил Вам автор, мы все сейчас должны быть сильными)
Живем сегодняшним днём, радуемся мелочам.
Подруги сидят за границей и грустят.
А я счастлива. Родные стены греют)
Хотя паника гнала, да, не спорю.
Ну а решение каждый сам должен принимать, тут нельзя советовать.
Сил Вам автор, мы все сейчас должны быть сильными)
Авторе, прочитала ваш пост перший і як я писала. Не розумію, що мені робити далі. Зараз буду повертатись з дитиною в Київ, але Київ не найкраще місце для життя буде з моєю малою зарплатою вчителя і вимогами виходити і чергувати в школі вночі з бомбосховищем. ( При цьому дитина буде зі мною). Це і велика ймовірність попасти під обстріли і психологічно це все досить важко.
Але і втрачати роботу не хочу, бо зараз і знайти нормального не можна нічого.
І закордон їхати і працювати прибиральницею по квартирах не хочу.
Крім того, також з мовою проблеми. Але і жити під обстрілами важко. В нас було постійно чути обстріли Бучі і постійні автоматні черги в лісі. Сильно не поживеш в таких обставинах.
І що далі? І жити ж хочу в Україні в своїй вільній державі і в своїй, хоч і маленькій, квартирі, а не микатись десь.
Але і втрачати роботу не хочу, бо зараз і знайти нормального не можна нічого.
І закордон їхати і працювати прибиральницею по квартирах не хочу.
Крім того, також з мовою проблеми. Але і жити під обстрілами важко. В нас було постійно чути обстріли Бучі і постійні автоматні черги в лісі. Сильно не поживеш в таких обставинах.
І що далі? І жити ж хочу в Україні в своїй вільній державі і в своїй, хоч і маленькій, квартирі, а не микатись десь.
Ну у каждого свои обстоятельства, одно дело свое жилье и неплохая работа в более-менее спокойном регионе, а другое дело когда тут особо ничего не держит или есть амбиции с 0 выстроить новую жизнь. Я с ребёнком не планирую, пока, никуда выезжать, тот у ровень который я могу дать здесь, я не смогу обеспечить там, и образование тоже интересная тема, если дети старшекласники-выпускники, без знания языка в нормальный вуз не поступишь, учиться в старших классах без языка не реально. Если планка польский техникум то есть смысл, хорошая вышка, огромный вопрос без денег или языка,
Сядьте и распишите все минусы и плюсы, только реальные, без розовых тонов, работа-жилье-преспективы
Сядьте и распишите все минусы и плюсы, только реальные, без розовых тонов, работа-жилье-преспективы
Ответ дляir.zhuck
Авторе, прочитала ваш пост перший і як я писала. Не розумію, що мені робити далі. Зараз буду повертатись з дитиною в Київ, але Київ не найкраще місце для життя буде з моєю малою зарплатою вчителя і вимогами виходити і чергувати в школі вночі з бомбосховищем. ( При цьому дитина буде зі мною). Це і велика ймовірність попасти під обстріли і психологічно це все досить важко.
Але і втрачати роботу не хочу, бо зараз і знайти нормального не можна нічого.
І закордон їхати і працювати прибиральницею по квартирах не хочу.
Крім того, також з мовою проблеми. Але і жити під обстрілами важко. В нас було постійно чути обстріли Бучі і постійні автоматні черги в лісі. Сильно не поживеш в таких обставинах.
І що далі? І жити ж хочу в Україні в своїй вільній державі і в своїй, хоч і маленькій, квартирі, а не микатись десь.
Але і втрачати роботу не хочу, бо зараз і знайти нормального не можна нічого.
І закордон їхати і працювати прибиральницею по квартирах не хочу.
Крім того, також з мовою проблеми. Але і жити під обстрілами важко. В нас було постійно чути обстріли Бучі і постійні автоматні черги в лісі. Сильно не поживеш в таких обставинах.
І що далі? І жити ж хочу в Україні в своїй вільній державі і в своїй, хоч і маленькій, квартирі, а не микатись десь.
Я собираюсь в Киев, при этом у меня пока негде там жить, мой город в оккупации, я не могу туда даже вернуться(((
Ответ дляir.zhuck
Авторе, прочитала ваш пост перший і як я писала. Не розумію, що мені робити далі. Зараз буду повертатись з дитиною в Київ, але Київ не найкраще місце для життя буде з моєю малою зарплатою вчителя і вимогами виходити і чергувати в школі вночі з бомбосховищем. ( При цьому дитина буде зі мною). Це і велика ймовірність попасти під обстріли і психологічно це все досить важко.
Але і втрачати роботу не хочу, бо зараз і знайти нормального не можна нічого.
І закордон їхати і працювати прибиральницею по квартирах не хочу.
Крім того, також з мовою проблеми. Але і жити під обстрілами важко. В нас було постійно чути обстріли Бучі і постійні автоматні черги в лісі. Сильно не поживеш в таких обставинах.
І що далі? І жити ж хочу в Україні в своїй вільній державі і в своїй, хоч і маленькій, квартирі, а не микатись десь.
Але і втрачати роботу не хочу, бо зараз і знайти нормального не можна нічого.
І закордон їхати і працювати прибиральницею по квартирах не хочу.
Крім того, також з мовою проблеми. Але і жити під обстрілами важко. В нас було постійно чути обстріли Бучі і постійні автоматні черги в лісі. Сильно не поживеш в таких обставинах.
І що далі? І жити ж хочу в Україні в своїй вільній державі і в своїй, хоч і маленькій, квартирі, а не микатись десь.
В Киеве давно нет никаких обстреловроссийские войска давно ушли, какие автоматные очередя
prozerpina123• 18 мая 2022
Ответ дляMilaLLIka
Я могу сказать из своего опыта. Я уехала в никуда с 2мя детьми, сидела тоже до последнего, в 20х числах апреля только решилась. Вырвалась из оккупации. 1000000 раз пожалела. Никому мы не нужны нигде. Жилье сдавать украинцам не хотят, работы нет, я тут меньше месяца, добуду до конца мая как-то и в Украину. Ехать можно, зная куда и зачем. А я с детьми чудом нашла крышу над головой на время
Та невже під окупацією мразоти краще? Геть зовсім люди подуріли
prozerpina123• 18 мая 2022
Ответ дляMilaLLIka
Я могу сказать из своего опыта. Я уехала в никуда с 2мя детьми, сидела тоже до последнего, в 20х числах апреля только решилась. Вырвалась из оккупации. 1000000 раз пожалела. Никому мы не нужны нигде. Жилье сдавать украинцам не хотят, работы нет, я тут меньше месяца, добуду до конца мая как-то и в Украину. Ехать можно, зная куда и зачем. А я с детьми чудом нашла крышу над головой на время
Житло на перший час знайти можна. Розселяють волонтери або беруть до себе поляки. З фізичною роботою особливиї проблем немає. Якщо ви чекаєте, що вам ні за що одразу будуть платити мільйони, то жа, у мене для вас погана новина.
Я і роботу, і житло знайшла десь за тиждень. Але ж я шукала активно, а не сиділа на порадниці з жалобами. І це я ще з котом
Я і роботу, і житло знайшла десь за тиждень. Але ж я шукала активно, а не сиділа на порадниці з жалобами. І це я ще з котом
Ответ дляprozerpina123
Житло на перший час знайти можна. Розселяють волонтери або беруть до себе поляки. З фізичною роботою особливиї проблем немає. Якщо ви чекаєте, що вам ні за що одразу будуть платити мільйони, то жа, у мене для вас погана новина.
Я і роботу, і житло знайшла десь за тиждень. Але ж я шукала активно, а не сиділа на порадниці з жалобами. І це я ще з котом
Я і роботу, і житло знайшла десь за тиждень. Але ж я шукала активно, а не сиділа на порадниці з жалобами. І це я ще з котом
Я не думаю, що фізичною роботою зможу заробити і на житло і на їжу....
Чи я помиляюся
Чи я помиляюся
prozerpina123• 18 мая 2022
Ответ дляtoma45
Я не думаю, що фізичною роботою зможу заробити і на житло і на їжу....
Чи я помиляюся
Чи я помиляюся
А іншу ніхто нашим тут і не запропонує. Без знангя мови і підтвердження диплому. Але ж живуть наші тут якось. Мамочки кооперуються і винаймають двокімнатні квартири на двох або знімають кімнати.
Назад Комментарии к ответу