Війна швидше за все надовго, а я ніяк не можу визначитися як жити далі...
З одного боку не готова жити в країні, де війна, а з іншого виїхати закордон теж дуже складно, вік, мова...житло
Мені здається вже всі призвичаїлись...а я як на паузі....чекаю
Поділіться, хто як я .... може легше стане
З одного боку не готова жити в країні, де війна, а з іншого виїхати закордон теж дуже складно, вік, мова...житло
Мені здається вже всі призвичаїлись...а я як на паузі....чекаю
Поділіться, хто як я .... може легше стане
показать весь текст
41
0
Як сказала моя сусідка пенсіонерка: не надо волноваться, нам со0общат кто победил. (це так вона себе заспокоює)
Ну це потрібно визначитись особисто автору, мова про те не йшла чи хочеться чи ні. Мова йшла про вік. Нажаль тільки в нас 30 + це вже все, а в інших країнах немає такої субординації по віку.
Я тоже ищу активно, я на подселении, но есть проблемы с аллергией, нужно свое жилье. И с этим реально сейчас проблема. Про физическую работу в курсе, сколько платят, тоже. Иллюзий не питаю и знаю, что никому мы не нужны за границей
Мені 45, маю куди поїхати допустім в Англію, але я там відпочивала до війни , розумію рівень цін, не потягну. А приходжу трошки волонтеоити на роботу, але бачу що роблять наші бухгалтера: подають на списання осн.засоби, що розбомблені, а це держ.підприємство і аж моторошно в душі...розумію , що зараз всі працюють над збитками
Я думаю вы сейчас не одна в таком состоянии. Я по-крайней мере такая же. Муж и старший сын не выездные. Муж пока работает, я дома, ребенок на дистанционке в школе. Школа никакая, хуже чем при ковиде. Никому ничего не нужно. И это при том ,что ребенок в начальной школе. Понимаю, что экономике жопа, война не понятно вообще когда закончится, да и осень- зима впереди.И здесь не мед, и уехать понимаю, что никому мы не нужны и период приема другими странами закончится. С другой стороны если выехать,хоть меньшему ребенку какую то возможность предоставить на будущее. Правда мне тогда пахать прийдеться и не факт ,что найду работу даже низкооплаченую. Уже многие страны по швам трещат от украинцев.
Модна подумати, що під окупацією мразоти ви потрібні. Або що вдома алергія зникне чи ви зможете працювати начальником в банку або грести гроші лопатою. Ви така чарівна, чесне слово. Їдьте додому, радійте окупації та звільніть місце закордоном для адекватних людец.
Мне тоже нравится формулировка ’мы там никому не нужны’, конечно не нужны, это лишняя нагрузка на экономику страны.
Нужны те кто работает, а не проедатели денег.
И так помогают всем чем могут - и расселяют, и выплаты какие-то, салики, школы бесплатно
Нужны те кто работает, а не проедатели денег.
И так помогают всем чем могут - и расселяют, и выплаты какие-то, салики, школы бесплатно
Я просто не розумію, що чекали ті, хто так кажуть, що нікому не потрібні. Вони вважали, що їм окреме житло кожному подарують та забезпечать під зав´язку всім?...
Мовчу вже про те, що тут творять наші українки. Ходять на гуманітарку як на роботу. Сьогодні на одну точку пішли, завтра на іншу і т.д. Прийшла одна, а займає чергу для всіх своїх подружаньок. А потім додому по 4 коробки продуктів і хімії висилають... І не бачуть в цьому нічого поганого.
Мовчу вже про те, що тут творять наші українки. Ходять на гуманітарку як на роботу. Сьогодні на одну точку пішли, завтра на іншу і т.д. Прийшла одна, а займає чергу для всіх своїх подружаньок. А потім додому по 4 коробки продуктів і хімії висилають... І не бачуть в цьому нічого поганого.
Ні , такі думки через безвихідь в ситуації і тут нуль , і там з нуля. Коли б вік хоч 30 не важко почати все заново, а коли тут все було злажено, були плани, прагнення, дуже шкода за життям до 24.02, тому що попереду невідоме, коли до 45 років ти щось вже досяг , щось планував і тут все обірвалося... Звичайно самоаналіз виведе з ситуації, а такі теми показують, що ти не один з подібними думками.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу