Вилами по воде• 07 ноября 2022
А де всі наші автори?
Знов мовна тема. Але я не про мову спілкування.
Я російськомовна. З початком війни намагаюся спілкуватися тільки українською.
Працюю логопедом. Більшість занять «до» проводилися на російській мові, дуже рідко коли батьки просили українською. Зараз всі заняття провожу українською і зіткнулась ось з чим. Дуже мало в нас своїх віршіків, загадок, пальчикових ігор на українській мові. Шукаю - вони є. Читаю, а то переклад з російської і все там не римується.
Мова наша дійсно красива, мелодійна. Але боюся, що знов почну застосовувати в роботі чужі матеріали ((
Я російськомовна. З початком війни намагаюся спілкуватися тільки українською.
Працюю логопедом. Більшість занять «до» проводилися на російській мові, дуже рідко коли батьки просили українською. Зараз всі заняття провожу українською і зіткнулась ось з чим. Дуже мало в нас своїх віршіків, загадок, пальчикових ігор на українській мові. Шукаю - вони є. Читаю, а то переклад з російської і все там не римується.
Мова наша дійсно красива, мелодійна. Але боюся, що знов почну застосовувати в роботі чужі матеріали ((
30
0
Це відкриває нові можливості для наших митців і взагалі українського контенту. Потрібно цікавитися і знайдете.
5
Матеріал є. Можливо не в мережі ( там іноді справді дикий переклад), а в книжкових магазинах. Вам, напевно, потрібні якісь конкретні завдання, з ними може бути складніше. Запитайте в колег, які давно працюють з дітками українською.
1
Тому що у нас дика конкуренція серед авторів. Нових друкують дуже мало. Ніхто не хоче за власний кошт ризикувати. А не у всіх є гроші, щоб спонсорувати свої книги. Проще щось передрукувати, дешевше і не так ризиковано.
Повно чудових дитячих віршиків українською - Забіла, Грицько Бойко, Платон Воронько, це те, що згадала
3
Мені більше потрібні пальчикові ігри, цікаві забавлянки під час масажу, хвилинки відпочинку тощо.
Дуже мало українською мовою.
Дуже мало українською мовою.
знаю для ніжок, бабця мене тек забавляла, цокала пальчиеом по пяточкам і приказувала:
’ кую, кую ножку,
поїдем в дорожку,
щоб далеко мандрувати,
треба коней підкувати’
’ кую, кую ножку,
поїдем в дорожку,
щоб далеко мандрувати,
треба коней підкувати’
1
Я пам´ятаю дитині дуже подобались ’Сорока-ворона’, ’Печу печу хлібчик’ і про пальчики- родичі.(бабуся, дідусь, матуся, татусь) А ще віршик про зайчика який можна показувати.
Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач,
Змерзли дуже вуха.
Він і валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну хоч плач,
Виглядають вуха.
– І чого ти зажуривсь? –
Цокотять синички. –
Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички!
Сіє, віє, завіва
Снігом завірюха,
А у зайчика, хоч плач,
Змерзли дуже вуха.
Він і валянки узув,
І вдягнув кожуха,
А з-під шапки, ну хоч плач,
Виглядають вуха.
– І чого ти зажуривсь? –
Цокотять синички. –
Ти б собі вдягнув на вуха
Теплі рукавички!
2
А мені бабуся трошки по іншому робила «кую, кую чобіток, подай діда молоток, не подаш молотка, не підкую чобітка»
1
Не вигадуйте. Все є. У мене старшому 16 років і він виріс на українських книжках. Ніколи не було нестачі віршиків, скоромовок, забавлянок.
В Україні повно педагогів які працюють українською і логопеди теж і їм всього вистачає. І тільки російськомовним постійно щось не так і не вистачає.
2
Ну так подскажите автору фамилии авторов или дайте ссылку на пособия. Или вас хватает только на бла бла?
5
В книгарнях є книги, треба шукати ті, які підходять конкретному спеціалісту. Можна ще вступити до груп асистентів, дефектологів, логопедів, які є в вашому місті, вони діляться між собою дидактичними матеріалами або корисними інтернет-ресурсами.
З логопедом займалися три роки. Рік російською (коли звуки ставили), а потім два роки українською. Такі віршики гарні були і скоромовки. Треба шукати. Вони є. Якщо не забуду, знайду зошит, де було все записано, сфотографую.
Ну так автор говорит об истинно украинских авторах, а не о переводах. Так при чем тут, например, «Альбом по развитию речи» российского логопеда С. Володиной, просто переведенный на украинский?
Лариса Шевчук, є інші. Я не кажу, що проблеми такої взагалі не існує, але напрацювання матеріалу йде, то нешвидка справа. Мені б теж хотілося, щоб такого матеріалу було більше, взагалі дуже мало дитячого контенту українською. У нас в країні, якщо щось і розвивається, то не завдяки державі, а завдяки людям, які горять своєю справою.
Посібників українською майже немає. Но то таке, самі перекладаємо.
І самі логопеди, які навчають молодих, проводять семінари, вебінари російською мовою.
І самі логопеди, які навчають молодих, проводять семінари, вебінари російською мовою.
Ви впевнені, що вистачає?
Я з 1 дитиною більше 2-3 разів одну пальчикову гру чи забавлянку не проведу. Як важаєте, скільки мені їх потрібно?
Якщо постійно однакові використовують, то звісно вистачить
Я з 1 дитиною більше 2-3 разів одну пальчикову гру чи забавлянку не проведу. Як важаєте, скільки мені їх потрібно?
Якщо постійно однакові використовують, то звісно вистачить
Звісно, я вам вірю. Моя кума цим професійно займається, і каже, що за останні п´ять років з´явилося набагато більше україномовного матеріалу, ніж десять років тому, вона вже давно працює в цій сфері. Але його все ще недостатньо і треба шукати, але він є. І я розумію, що за цей рік наврядчи з´явилося щось нове. Маю надію, що після війни і відбудови буде попит на україномовні матеріали, а тоді і будуть пропозиції. Бажаю вам натхнення у вашій справі, ви робите добре діло
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу