Бяки-козяки• 02 декабря 2022
Дочка й невістка - споконвічна класика...
ДОЧКА І НЕВІСТКА
(з народних джерел)
Біля річки матуся Федора
Із кумою пере сорочки
І розказує, чую, що вчора
Повернулась вона від дочки.
— Ну, то як же там ваша Маруся?
Чи щаслива? — питає кума.
Просіяла ще більше матуся:
— Щасливішої в світі нема!
Три кімнати у центрі столиці!
В вікнах тюль і капрон над дверми.
Поміняла вже дві робітниці,
Щоб трусили її килими.
Догляда і, як паву,
голубить
Муженьок її, Петя,
наш зять.
Ну до того шанує і любить,
Що і слів не знайду розказать!
На роботу ходила спочатку,
А тепер не пустив чоловік:
Натягнув їй біленькі перчатки,
Щоб гляділа себе лиш весь вік.
Пораненьку — Маруся ще в ліжку.
А подбає вже Петя про все:
Покладе коло ліжка їй книжку,
Потім чай з молоком принесе.
Поцілує —
і їде на службу!
І по правді, кумо, вам скажу:
Надивилась на ту їхню дружбу
І радію, весела ходжу!
Скоро буде у них і машина! —
Похвалилась, щаслива без меж…
А кума і пита: — Ну, а сина,
Василя, ви одвідали теж?
Як він там? Як невістка Катруся?
Як онук? А чи й два уже, мо’? —
Посмутніла, зітхнула матуся: —
Не питайте ви краще, кумо!
Не живе він, а мучиться, бачу,
Вліз, єй-єй, як у яму теля:
Оженивсь і таку взяв ледачу,
Що до сліз мені жаль Василя!
Робить сам, а свою молодицю
Держить дома, щоб спала весь день
Ще й найняв їй, дурній, робітницю!
Все — Василь. А вона — нітелень!
Накупив килимів їй і плюшу,
Телевізор вмостив у куток…
Не невістка — а камінь на душу!
Пропаде з нею бідний синок.
Загнуздала і держить за віжки.
Він же любить, тюхтій, і везе.
Вже до того доживсь, що у ліжко
Вранці чай з молоком їй несе!
І ночами,
і днями журюся.
Дуже тяжко це, вірте мені!.. —
Тую радість і горе матусі
Слухав я, сидячи на човні.
Шелестів щось вітрець в очереті,
Мов повторював думку мою:
«Мабуть, мати зятька її, Петі,
Теж так любить невістку свою!
.
Автор Степан Олійник (1962 р)
(з народних джерел)
Біля річки матуся Федора
Із кумою пере сорочки
І розказує, чую, що вчора
Повернулась вона від дочки.
— Ну, то як же там ваша Маруся?
Чи щаслива? — питає кума.
Просіяла ще більше матуся:
— Щасливішої в світі нема!
Три кімнати у центрі столиці!
В вікнах тюль і капрон над дверми.
Поміняла вже дві робітниці,
Щоб трусили її килими.
Догляда і, як паву,
голубить
Муженьок її, Петя,
наш зять.
Ну до того шанує і любить,
Що і слів не знайду розказать!
На роботу ходила спочатку,
А тепер не пустив чоловік:
Натягнув їй біленькі перчатки,
Щоб гляділа себе лиш весь вік.
Пораненьку — Маруся ще в ліжку.
А подбає вже Петя про все:
Покладе коло ліжка їй книжку,
Потім чай з молоком принесе.
Поцілує —
і їде на службу!
І по правді, кумо, вам скажу:
Надивилась на ту їхню дружбу
І радію, весела ходжу!
Скоро буде у них і машина! —
Похвалилась, щаслива без меж…
А кума і пита: — Ну, а сина,
Василя, ви одвідали теж?
Як він там? Як невістка Катруся?
Як онук? А чи й два уже, мо’? —
Посмутніла, зітхнула матуся: —
Не питайте ви краще, кумо!
Не живе він, а мучиться, бачу,
Вліз, єй-єй, як у яму теля:
Оженивсь і таку взяв ледачу,
Що до сліз мені жаль Василя!
Робить сам, а свою молодицю
Держить дома, щоб спала весь день
Ще й найняв їй, дурній, робітницю!
Все — Василь. А вона — нітелень!
Накупив килимів їй і плюшу,
Телевізор вмостив у куток…
Не невістка — а камінь на душу!
Пропаде з нею бідний синок.
Загнуздала і держить за віжки.
Він же любить, тюхтій, і везе.
Вже до того доживсь, що у ліжко
Вранці чай з молоком їй несе!
І ночами,
і днями журюся.
Дуже тяжко це, вірте мені!.. —
Тую радість і горе матусі
Слухав я, сидячи на човні.
Шелестів щось вітрець в очереті,
Мов повторював думку мою:
«Мабуть, мати зятька її, Петі,
Теж так любить невістку свою!
.
Автор Степан Олійник (1962 р)
4
17
0
Правда жизни. Так оно и есть. При том во всех сферах, не только относительно невесток. На свое всегда смотришь с другой стороны, нежели на чужое
7
Мені, мабуть, повезло. Моя свекруня, царство їй небесне, дуже гарно ставилась до мене, завжди підтримувала й допомагала.
А тепер я, дякуючи її науці в тому числі, так само відношуся до своєї майбутньої є невістки. Завжди пам,ятаючи, що її кохає мій син, а вона кохає його, і тому вона теж моя дитина.
А тепер я, дякуючи її науці в тому числі, так само відношуся до своєї майбутньої є невістки. Завжди пам,ятаючи, що її кохає мій син, а вона кохає його, і тому вона теж моя дитина.
5
Свекрухою не стають з часом, а зразу народжуються. Безглузді жінки, які не можуть знайти лад з невісткою, якщо полюбити, як власну дитину, то у старості і опора буде. А так, великий ризик бути самій. Вони ж ці свекруні, колись теж були невістками
3
О, так! Це ж яким розумом треба володіти, щоб замість дочки й близької людини зробити з невістки ворога й змію
1
Від невістки також багато залежить. Моя невістка мою матір не переносить з початку шлюбу з братом. Вона сама не може пояснити, чому. Моя мати завжди біжить допомогти, коли треба, і за 15 років невістка ні разу моїй матері ні в чому не допомогла. Збираємось на якесь свято - прошу, прийди раніше, допоможи, прийде, коли всі вже за столом і знайде купу причин, чому не прийшла. Ми живемо в селі, ні разу не прийшла садити чи збирати картоплю, хоч всі продукти з господарства моїх батьків беруть. Її батьки пропонують завжди свою допомогу, бо їм незручно за те, що так виховали свою дочку, що тільки вміє користуватись і нічого не дає взамін.
3
Ну то не давайте продукти, вас же ніхто не примушує. Садіть на себе скільки вам треба та й все.
А невістка не повинна вам нічого садити, чого ви з неї те очікуєте і осуджуєте?
Ви краще скажіть, а брат ваш що робить? Брат допомогає садити чи ні? Якщо ж брат не садить - то чого ви такого виростили.
А якщо брат сам приходить помагає в городі - то знову ж таки, вам його допомоги мало? Треба й невістку припахати? Бо якщо брат садить, то впевнена він відробляє сповна те що ви їм даєте.
А невістка не повинна вам нічого садити, чого ви з неї те очікуєте і осуджуєте?
Ви краще скажіть, а брат ваш що робить? Брат допомогає садити чи ні? Якщо ж брат не садить - то чого ви такого виростили.
А якщо брат сам приходить помагає в городі - то знову ж таки, вам його допомоги мало? Треба й невістку припахати? Бо якщо брат садить, то впевнена він відробляє сповна те що ви їм даєте.
3
Справа не в тому, що хтось чекає допомоги, справа у відношенні. Моя сім´я ні в чому не нуждається, але коли батьки щось роблять таке, що потребує масової допомоги - сіно збирають, чи картоплю, то ми всією сім´єю сідаємо в машину і мчимо, а брат приходить один, або зі своєю тещою і теща його постійно виправдовується, що дочка не прийшла. Ніхто не заставляє нікого вкалувати, мій чоловік міський житель, не звичний до праці і його ніхто не заставляє, він їде за компанію, бо ми сім´я.
2
Ну от і маємо - проблема не в невістці, а в вас що ви вважаєте що вам ’все должны’. Невістка нормальна, а от ваші претензії і забаганки не нормальні.
Праці брата більш достатньо, він повністю відробляє всі ті продукты що отримує. Все, на цьому має бути крапка. Але ж ні, вам муляє що невістка там не батрачить на вас. Капець. Ще й бідна теща прибігає вам прислужувати.
А те що ваш чоловік приходить - ну то це ваші справи. І крім того ви як жінка очевидно менше зробите роботи, ніж мужчина - от ваш чоловік і відробляє за вас. Все чесно.
Та й ваші батьки мають робити те, що не потребує купи батраків на услуженії. Нащо тримати таке господарство, яке самі не тянуть?? Аби потім бігати по родичам шукати хто б все це робив і ще й осуджувати що хтось не розділяє наполєоновських аграрних амбіцій свекрів?
І не треба прикриватися ’сім´єю’. Бо в нас не доісторичні часи коли люди жили кланами і всі члени клану повинні були робити разом. В вас три окремі сім´ї - ваших батьків, ваша сім´я, і вашого брата. І кожна сім´я сама вирішує як долучатися до якихось спільних справ з родичами - можуть обидва подружжя робити, а може хтось один. Це нормально.
Праці брата більш достатньо, він повністю відробляє всі ті продукты що отримує. Все, на цьому має бути крапка. Але ж ні, вам муляє що невістка там не батрачить на вас. Капець. Ще й бідна теща прибігає вам прислужувати.
А те що ваш чоловік приходить - ну то це ваші справи. І крім того ви як жінка очевидно менше зробите роботи, ніж мужчина - от ваш чоловік і відробляє за вас. Все чесно.
Та й ваші батьки мають робити те, що не потребує купи батраків на услуженії. Нащо тримати таке господарство, яке самі не тянуть?? Аби потім бігати по родичам шукати хто б все це робив і ще й осуджувати що хтось не розділяє наполєоновських аграрних амбіцій свекрів?
І не треба прикриватися ’сім´єю’. Бо в нас не доісторичні часи коли люди жили кланами і всі члени клану повинні були робити разом. В вас три окремі сім´ї - ваших батьків, ваша сім´я, і вашого брата. І кожна сім´я сама вирішує як долучатися до якихось спільних справ з родичами - можуть обидва подружжя робити, а може хтось один. Це нормально.
6
не завжди, я добре відношуся до невістки, допомагаю з дітьми, готую часто їжу, щоб вона не стояла біля плити, не лізу до них, не хожу в гості, але, коли я хворію, вона ще ні разу не позвонила та не спптала, як я, може, що треба, ні , брешу, коли місяць лежала в лікарні, то раз позвонила, а так да, в нас хороші відносини...
А як Ви готуєте часто їжу , сидите з дітьми, і не ходите до них? У вас є якийсь пункт прийому , віднесли поставили, а вона потім якось забрала? Типу камери схову
1
Полностью с вами согласна. Заведут по 3 коровы, а потом сено не могут заготовить, приезжайте все и помогайте. Да счас. Или посадят 30 соток картошки для тех же свиней, идите помогайте садить и копать. Бегу и падаю. Люди даже подумать не могут, что другим оно триста лет не надо. И никто упахиваться на чужом не хочет и не будет. Та невестка молодец, не дает ездить на себе. Достаточно того, что муж помогает родителям. У меня немного похоже, была три мес в селе, но работала дистанционно целыми днями. На огород не выходила и ни в чем там не помогала свекрови. И мне как-то все равно, нравится ей это или нет. Муж помогал, я нет, все -точка. Его помощи с головой. Хочется больше засадить- сами больше и пашите на том огороде.
3
Вірш можна сказати про мене. І моя свекруха потім дивується, чому я не дуже хочу з нею спілкуватися ...Звела спілкування до мінімуму. Але в моєї свекрухи всі кругом погані: і сестри, і невістка з зятем не такі, і на роботі(коли працювала), то всі кругом у неї змії були(.
Та ніхто не повинен. Я ж кажу, справа у відношенні. Як тут писала одна жіночка - коли захворіє, невістка навіть не зателефонує. От так і наша невістка - ніколи не зателефонує, щоб спитати, як здоров´я, думаю, що в неї немає навіть номерів телефонів моїх батьків. І ще вона моїх батьків ніяк не називає - я не кажу, що треба говорити батько-мати, але навіть по імені, чи тітка Таня, наприклад. Ми можемо сидіти всі разом, а вона каже братові - скажи своїй матері, хай мені передасть те й те, або чекає, коли буде зоровий контакт, щоб сказати дайте мені це. Чи це не повага? Це не нормально.
2
кожного тиждня, ми живемо в одному дворі, дітей гляжу 5 -4 дня на тиждень з ночівлею.. Син заходить за їжею..
Жесть, ви чудова жінка. Але навіщо вам цей клопіт? Якщо ви все будете робити , то ваші дітки не дадуть ради своїм діткам. Зайнялись би чимось для себе, дайте їм пожити без вашої опіки
так я і не опікаю, я після інаркут пару років, трохи оговталась, та й онуків обожнюю, їх троє, я все не роблю.., а взагалі, як сказав мій кум , ти ж сама цього хочеш, і так само вони будуть жить без мене, ще ніхто не пропав, так що я не нарікаю, інколи просто стає трохи обідно.., але я вже звикла, все добре, були б всі здорові та скоріше б це жахіття сьогоднішнє скінчилось, дякую вам...
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу