Вибачте адміни ,хочу поділитися тим,що знаходила га просторах інтернету, можливо хтось вже бачив, хтось ні.Цікаво і є над чим подумати та вирішити для себе і своєї сім´ї, як і кого запрошувати на свої свята.
2
Крайній зправа - Павло Постишев, який і є автором ’діда мороза’. Це він захоплено організовував масові репресії і Голодомор в Україні. Прославилася ця геніальна людина ще тим, що вилучила з продажу мільйон коробок сірників з тієї простої причини, що під час запалювання сірника полум´я (на його думку) набувало схожість з профілем Троцького.
Саме він в 1935-році, коли більшовики відчули певний святковий вакуум, вирішив впровадити нове соціальне божество - Діда Мороза і став ініціатором створення радянського свята ’Новий рік’, замість ’буржуазного’ Різдва і повернув святкову ялинку, яка після Жовтневого перевороту, в рамках боротьби з ’клерикальної пропагандою’, була оголошена ’пережитком минулого’. (До цього вулицями міст, під антирелігійними прапорами, навіть ходили спеціальні патрулі, видивлялися, чи не горить у вікні різдвяна ялинка).
Таким чином в 1935 році, з ініціативи Постишева, на сцені Будинку Союзів був офіційно представлений герой нового радянського культу - Дід Мороз.
Саме він в 1935-році, коли більшовики відчули певний святковий вакуум, вирішив впровадити нове соціальне божество - Діда Мороза і став ініціатором створення радянського свята ’Новий рік’, замість ’буржуазного’ Різдва і повернув святкову ялинку, яка після Жовтневого перевороту, в рамках боротьби з ’клерикальної пропагандою’, була оголошена ’пережитком минулого’. (До цього вулицями міст, під антирелігійними прапорами, навіть ходили спеціальні патрулі, видивлялися, чи не горить у вікні різдвяна ялинка).
Таким чином в 1935 році, з ініціативи Постишева, на сцені Будинку Союзів був офіційно представлений герой нового радянського культу - Дід Мороз.
5
Ось так насправді виглядав Дід Мороз, по віруванням наших предків, що вночі у люті морози ходив попід вікнами від хати до хати і кликав людей на ім´я. Той хто відгукувався - вмирав. Вірили, що саме він занапащав урожай.
Звідси і вірування, що чути оклики на своє ім‘я- погана прикмета.
А у мішку ’з подарунками’ він носив голови мертвих, а червоний кунтуш, через те що забризканий кров‘ю... якось так.
Саме це створіння і називали «дід мороз», цю назву і взяли за основу в СССР, щоб замінити Св.Миколая., який принесений був Християнами.
Відразу після встановлення радянської влади більшовики оголосили справжню війну церкві, релігії та будь-яким іншим «пережиткам буржуазного минулого».
Ні Різдва, ні Нового року не відзначали аж до 1936 року. Лише тоді радянська влада вирішила дозволити святкувати Новий рік. Але, звісно, без будь-яких релігійних персонажів.
Таким чином на заміну героїв різдвяних вертепів – янголів, маленького Христа, східних царів та Святого Миколая – прийшли різноманітні лісові звірятка та Дід Мороз.
У 1937 році до Мороза приєдналася і Снігуронька. Але звідки взялися ці персонажі і чи завжди вони були добрими символами Нового року?
Виявляється, що зовсім навпаки. Дід Мороз був взятий із міфології давньослов‘янських племен. Там справді був присутній повелитель зими та морозів, його називали по-різному: Тріскун, Студенець, Карачун, Зимник і, звичайно, Мороз.
Він поставав у образі велетенського злого, страшного, рогатого діда, який виморожував людей разом із худобою та всіма їхніми припасами. Щоб задобрити Тріскуна-Мороза, для нього приносили жертву. У деяких племен – вважалось що Мороз забирав людські життя, тому там приносили пожертви людські. У лісі до дерева прив‘язували юну дівчину. Якщо на ранок її знаходили замерзлу та ще й вкриту льодом чи снігом, це означало, що Мороз прийняв жертву, і люди переживуть зиму.
У фільмі “Морозко” показано відгомін давніх ритуалів: дівчину прив’язували до дерева, як жертву духові зими
До речі, у 1873 році російський драматург Островський, вражений легендами про жертвоприношення дівчат, написав п’єсу «Снігуронька». У 1937 році образ цієї дівчини вирішили використати в Радянському Союзі при організації Новорічних свят для дітей.
З плином історії жертви Морозові ставали менш кривавими. Замість них злого діда задобрювали вбитими тваринами. Прадавні слов‘яни, як і багато інших народів, відзначали день зимового сонцестояння, яке припадало на 20-13 грудня. Найдовша ніч співпадає з початком астрономічної зими. Саме в цей період починалися найбільші морози. Тож не дивно, що у своїх обрядах люди намагалися задобрити духів зими та морозів. А щойно день ставав довшим, вітали відроджене Сонце. Одним з атрибутів святкування стала Коляда (образ сонця), тоді ж з‘явилися і колядки – пісні, що прославляли народження бога Сонця.
З приходом християнства традиції зустрічі відродженого Сонця замінило Різдво Христа. Відповідно, змінилися й теми колядок – вони тепер присвячувалися саме народженню Спасителя.
На заміну злому Дідові Морозу прийшов добрий Святий Миколай. Цей персонаж більше не потребував пожертв, він не нищив людей морозами, єдине, що міг зробити – принести неслухняним дітям під подушку різки замість подарунків.
Як відомо, комуністи дуже войовниче ставилися до релігій загалом та християнства зокрема. Вони знищували храми, розстрілювали та засилали у Сибір тисячі священиків. Будь-які релігійні традиції суворо заборонялися. Лише наприкінці 30-х, коли після кількох Голодоморів населення Радянського Союзу більш-менш нагодували, виникла потреба дати людям не лише хліб, але й видовища. Тому було дозволено святкувати Новий рік (хоча 1 січня ще довго залишалося робочим днем). Злого Діда Мороза було вирішено зробити добрим другом дітей на заміну Святому Миколаю. А принесена в жертву дівчина-Снігуронька оголошена онучкою Мороза.
Дід Мороз та Снігуронька з’явилися вперше у СРСР наприкінці 1930-х років
Деякі дослідники вважають, що святкувати Новий рік комуністи дозволили, аби хоч якось відволікти людей від страху перед масовими репресіями, які прокотилися по країні саме у 1937-38 роках.
За тисячоліття панування християнства саме Святий Миколай став головним персонажем Різдвяних та Новорічних свят. У світі його, завдяки тисячам дитячих книг та фільмів, більше знають, як Санту Клауса (Санта – святий, Клаус – варіант імені Миколай).
Звідси і вірування, що чути оклики на своє ім‘я- погана прикмета.
А у мішку ’з подарунками’ він носив голови мертвих, а червоний кунтуш, через те що забризканий кров‘ю... якось так.
Саме це створіння і називали «дід мороз», цю назву і взяли за основу в СССР, щоб замінити Св.Миколая., який принесений був Християнами.
Відразу після встановлення радянської влади більшовики оголосили справжню війну церкві, релігії та будь-яким іншим «пережиткам буржуазного минулого».
Ні Різдва, ні Нового року не відзначали аж до 1936 року. Лише тоді радянська влада вирішила дозволити святкувати Новий рік. Але, звісно, без будь-яких релігійних персонажів.
Таким чином на заміну героїв різдвяних вертепів – янголів, маленького Христа, східних царів та Святого Миколая – прийшли різноманітні лісові звірятка та Дід Мороз.
У 1937 році до Мороза приєдналася і Снігуронька. Але звідки взялися ці персонажі і чи завжди вони були добрими символами Нового року?
Виявляється, що зовсім навпаки. Дід Мороз був взятий із міфології давньослов‘янських племен. Там справді був присутній повелитель зими та морозів, його називали по-різному: Тріскун, Студенець, Карачун, Зимник і, звичайно, Мороз.
Він поставав у образі велетенського злого, страшного, рогатого діда, який виморожував людей разом із худобою та всіма їхніми припасами. Щоб задобрити Тріскуна-Мороза, для нього приносили жертву. У деяких племен – вважалось що Мороз забирав людські життя, тому там приносили пожертви людські. У лісі до дерева прив‘язували юну дівчину. Якщо на ранок її знаходили замерзлу та ще й вкриту льодом чи снігом, це означало, що Мороз прийняв жертву, і люди переживуть зиму.
У фільмі “Морозко” показано відгомін давніх ритуалів: дівчину прив’язували до дерева, як жертву духові зими
До речі, у 1873 році російський драматург Островський, вражений легендами про жертвоприношення дівчат, написав п’єсу «Снігуронька». У 1937 році образ цієї дівчини вирішили використати в Радянському Союзі при організації Новорічних свят для дітей.
З плином історії жертви Морозові ставали менш кривавими. Замість них злого діда задобрювали вбитими тваринами. Прадавні слов‘яни, як і багато інших народів, відзначали день зимового сонцестояння, яке припадало на 20-13 грудня. Найдовша ніч співпадає з початком астрономічної зими. Саме в цей період починалися найбільші морози. Тож не дивно, що у своїх обрядах люди намагалися задобрити духів зими та морозів. А щойно день ставав довшим, вітали відроджене Сонце. Одним з атрибутів святкування стала Коляда (образ сонця), тоді ж з‘явилися і колядки – пісні, що прославляли народження бога Сонця.
З приходом християнства традиції зустрічі відродженого Сонця замінило Різдво Христа. Відповідно, змінилися й теми колядок – вони тепер присвячувалися саме народженню Спасителя.
На заміну злому Дідові Морозу прийшов добрий Святий Миколай. Цей персонаж більше не потребував пожертв, він не нищив людей морозами, єдине, що міг зробити – принести неслухняним дітям під подушку різки замість подарунків.
Як відомо, комуністи дуже войовниче ставилися до релігій загалом та християнства зокрема. Вони знищували храми, розстрілювали та засилали у Сибір тисячі священиків. Будь-які релігійні традиції суворо заборонялися. Лише наприкінці 30-х, коли після кількох Голодоморів населення Радянського Союзу більш-менш нагодували, виникла потреба дати людям не лише хліб, але й видовища. Тому було дозволено святкувати Новий рік (хоча 1 січня ще довго залишалося робочим днем). Злого Діда Мороза було вирішено зробити добрим другом дітей на заміну Святому Миколаю. А принесена в жертву дівчина-Снігуронька оголошена онучкою Мороза.
Дід Мороз та Снігуронька з’явилися вперше у СРСР наприкінці 1930-х років
Деякі дослідники вважають, що святкувати Новий рік комуністи дозволили, аби хоч якось відволікти людей від страху перед масовими репресіями, які прокотилися по країні саме у 1937-38 роках.
За тисячоліття панування християнства саме Святий Миколай став головним персонажем Різдвяних та Новорічних свят. У світі його, завдяки тисячам дитячих книг та фільмів, більше знають, як Санту Клауса (Санта – святий, Клаус – варіант імені Миколай).
5
Ответ для@ альонка@
Крайній зправа - Павло Постишев, який і є автором ’діда мороза’. Це він захоплено організовував масові репресії і Голодомор в Україні. Прославилася ця геніальна людина ще тим, що вилучила з продажу мільйон коробок сірників з тієї простої причини, що під час запалювання сірника полум´я (на його думку) набувало схожість з профілем Троцького.
Саме він в 1935-році, коли більшовики відчули певний святковий вакуум, вирішив впровадити нове соціальне божество - Діда Мороза і став ініціатором створення радянського свята ’Новий рік’, замість ’буржуазного’ Різдва і повернув святкову ялинку, яка після Жовтневого перевороту, в рамках боротьби з ’клерикальної пропагандою’, була оголошена ’пережитком минулого’. (До цього вулицями міст, під антирелігійними прапорами, навіть ходили спеціальні патрулі, видивлялися, чи не горить у вікні різдвяна ялинка).
Таким чином в 1935 році, з ініціативи Постишева, на сцені Будинку Союзів був офіційно представлений герой нового радянського культу - Дід Мороз.
Саме він в 1935-році, коли більшовики відчули певний святковий вакуум, вирішив впровадити нове соціальне божество - Діда Мороза і став ініціатором створення радянського свята ’Новий рік’, замість ’буржуазного’ Різдва і повернув святкову ялинку, яка після Жовтневого перевороту, в рамках боротьби з ’клерикальної пропагандою’, була оголошена ’пережитком минулого’. (До цього вулицями міст, під антирелігійними прапорами, навіть ходили спеціальні патрулі, видивлялися, чи не горить у вікні різдвяна ялинка).
Таким чином в 1935 році, з ініціативи Постишева, на сцені Будинку Союзів був офіційно представлений герой нового радянського культу - Дід Мороз.
А разве не Святой Николай, прототип Деда Мороза?
5
Ответ дляЕлена1265
Да, Святой Николай
Совпадает только дата, когда его узаконили))
Прообразами являются Мороз — персонаж славянского сказочного фольклора и календарных обрядов[4][5], и западноевропейские рождественские персонажи (Санта-Клаус и др.)[4], основанные на образе святого Николая Чудотворца[6].
Прообразами являются Мороз — персонаж славянского сказочного фольклора и календарных обрядов[4][5], и западноевропейские рождественские персонажи (Санта-Клаус и др.)[4], основанные на образе святого Николая Чудотворца[6].
4
Ответ для@ альонка@
Ось так насправді виглядав Дід Мороз, по віруванням наших предків, що вночі у люті морози ходив попід вікнами від хати до хати і кликав людей на ім´я. Той хто відгукувався - вмирав. Вірили, що саме він занапащав урожай.
Звідси і вірування, що чути оклики на своє ім‘я- погана прикмета.
А у мішку ’з подарунками’ він носив голови мертвих, а червоний кунтуш, через те що забризканий кров‘ю... якось так.
Саме це створіння і називали «дід мороз», цю назву і взяли за основу в СССР, щоб замінити Св.Миколая., який принесений був Християнами.
Відразу після встановлення радянської влади більшовики оголосили справжню війну церкві, релігії та будь-яким іншим «пережиткам буржуазного минулого».
Ні Різдва, ні Нового року не відзначали аж до 1936 року. Лише тоді радянська влада вирішила дозволити святкувати Новий рік. Але, звісно, без будь-яких релігійних персонажів.
Таким чином на заміну героїв різдвяних вертепів – янголів, маленького Христа, східних царів та Святого Миколая – прийшли різноманітні лісові звірятка та Дід Мороз.
У 1937 році до Мороза приєдналася і Снігуронька. Але звідки взялися ці персонажі і чи завжди вони були добрими символами Нового року?
Виявляється, що зовсім навпаки. Дід Мороз був взятий із міфології давньослов‘янських племен. Там справді був присутній повелитель зими та морозів, його називали по-різному: Тріскун, Студенець, Карачун, Зимник і, звичайно, Мороз.
Він поставав у образі велетенського злого, страшного, рогатого діда, який виморожував людей разом із худобою та всіма їхніми припасами. Щоб задобрити Тріскуна-Мороза, для нього приносили жертву. У деяких племен – вважалось що Мороз забирав людські життя, тому там приносили пожертви людські. У лісі до дерева прив‘язували юну дівчину. Якщо на ранок її знаходили замерзлу та ще й вкриту льодом чи снігом, це означало, що Мороз прийняв жертву, і люди переживуть зиму.
У фільмі “Морозко” показано відгомін давніх ритуалів: дівчину прив’язували до дерева, як жертву духові зими
До речі, у 1873 році російський драматург Островський, вражений легендами про жертвоприношення дівчат, написав п’єсу «Снігуронька». У 1937 році образ цієї дівчини вирішили використати в Радянському Союзі при організації Новорічних свят для дітей.
З плином історії жертви Морозові ставали менш кривавими. Замість них злого діда задобрювали вбитими тваринами. Прадавні слов‘яни, як і багато інших народів, відзначали день зимового сонцестояння, яке припадало на 20-13 грудня. Найдовша ніч співпадає з початком астрономічної зими. Саме в цей період починалися найбільші морози. Тож не дивно, що у своїх обрядах люди намагалися задобрити духів зими та морозів. А щойно день ставав довшим, вітали відроджене Сонце. Одним з атрибутів святкування стала Коляда (образ сонця), тоді ж з‘явилися і колядки – пісні, що прославляли народження бога Сонця.
З приходом християнства традиції зустрічі відродженого Сонця замінило Різдво Христа. Відповідно, змінилися й теми колядок – вони тепер присвячувалися саме народженню Спасителя.
На заміну злому Дідові Морозу прийшов добрий Святий Миколай. Цей персонаж більше не потребував пожертв, він не нищив людей морозами, єдине, що міг зробити – принести неслухняним дітям під подушку різки замість подарунків.
Як відомо, комуністи дуже войовниче ставилися до релігій загалом та християнства зокрема. Вони знищували храми, розстрілювали та засилали у Сибір тисячі священиків. Будь-які релігійні традиції суворо заборонялися. Лише наприкінці 30-х, коли після кількох Голодоморів населення Радянського Союзу більш-менш нагодували, виникла потреба дати людям не лише хліб, але й видовища. Тому було дозволено святкувати Новий рік (хоча 1 січня ще довго залишалося робочим днем). Злого Діда Мороза було вирішено зробити добрим другом дітей на заміну Святому Миколаю. А принесена в жертву дівчина-Снігуронька оголошена онучкою Мороза.
Дід Мороз та Снігуронька з’явилися вперше у СРСР наприкінці 1930-х років
Деякі дослідники вважають, що святкувати Новий рік комуністи дозволили, аби хоч якось відволікти людей від страху перед масовими репресіями, які прокотилися по країні саме у 1937-38 роках.
За тисячоліття панування християнства саме Святий Миколай став головним персонажем Різдвяних та Новорічних свят. У світі його, завдяки тисячам дитячих книг та фільмів, більше знають, як Санту Клауса (Санта – святий, Клаус – варіант імені Миколай).
Звідси і вірування, що чути оклики на своє ім‘я- погана прикмета.
А у мішку ’з подарунками’ він носив голови мертвих, а червоний кунтуш, через те що забризканий кров‘ю... якось так.
Саме це створіння і називали «дід мороз», цю назву і взяли за основу в СССР, щоб замінити Св.Миколая., який принесений був Християнами.
Відразу після встановлення радянської влади більшовики оголосили справжню війну церкві, релігії та будь-яким іншим «пережиткам буржуазного минулого».
Ні Різдва, ні Нового року не відзначали аж до 1936 року. Лише тоді радянська влада вирішила дозволити святкувати Новий рік. Але, звісно, без будь-яких релігійних персонажів.
Таким чином на заміну героїв різдвяних вертепів – янголів, маленького Христа, східних царів та Святого Миколая – прийшли різноманітні лісові звірятка та Дід Мороз.
У 1937 році до Мороза приєдналася і Снігуронька. Але звідки взялися ці персонажі і чи завжди вони були добрими символами Нового року?
Виявляється, що зовсім навпаки. Дід Мороз був взятий із міфології давньослов‘янських племен. Там справді був присутній повелитель зими та морозів, його називали по-різному: Тріскун, Студенець, Карачун, Зимник і, звичайно, Мороз.
Він поставав у образі велетенського злого, страшного, рогатого діда, який виморожував людей разом із худобою та всіма їхніми припасами. Щоб задобрити Тріскуна-Мороза, для нього приносили жертву. У деяких племен – вважалось що Мороз забирав людські життя, тому там приносили пожертви людські. У лісі до дерева прив‘язували юну дівчину. Якщо на ранок її знаходили замерзлу та ще й вкриту льодом чи снігом, це означало, що Мороз прийняв жертву, і люди переживуть зиму.
У фільмі “Морозко” показано відгомін давніх ритуалів: дівчину прив’язували до дерева, як жертву духові зими
До речі, у 1873 році російський драматург Островський, вражений легендами про жертвоприношення дівчат, написав п’єсу «Снігуронька». У 1937 році образ цієї дівчини вирішили використати в Радянському Союзі при організації Новорічних свят для дітей.
З плином історії жертви Морозові ставали менш кривавими. Замість них злого діда задобрювали вбитими тваринами. Прадавні слов‘яни, як і багато інших народів, відзначали день зимового сонцестояння, яке припадало на 20-13 грудня. Найдовша ніч співпадає з початком астрономічної зими. Саме в цей період починалися найбільші морози. Тож не дивно, що у своїх обрядах люди намагалися задобрити духів зими та морозів. А щойно день ставав довшим, вітали відроджене Сонце. Одним з атрибутів святкування стала Коляда (образ сонця), тоді ж з‘явилися і колядки – пісні, що прославляли народження бога Сонця.
З приходом християнства традиції зустрічі відродженого Сонця замінило Різдво Христа. Відповідно, змінилися й теми колядок – вони тепер присвячувалися саме народженню Спасителя.
На заміну злому Дідові Морозу прийшов добрий Святий Миколай. Цей персонаж більше не потребував пожертв, він не нищив людей морозами, єдине, що міг зробити – принести неслухняним дітям під подушку різки замість подарунків.
Як відомо, комуністи дуже войовниче ставилися до релігій загалом та християнства зокрема. Вони знищували храми, розстрілювали та засилали у Сибір тисячі священиків. Будь-які релігійні традиції суворо заборонялися. Лише наприкінці 30-х, коли після кількох Голодоморів населення Радянського Союзу більш-менш нагодували, виникла потреба дати людям не лише хліб, але й видовища. Тому було дозволено святкувати Новий рік (хоча 1 січня ще довго залишалося робочим днем). Злого Діда Мороза було вирішено зробити добрим другом дітей на заміну Святому Миколаю. А принесена в жертву дівчина-Снігуронька оголошена онучкою Мороза.
Дід Мороз та Снігуронька з’явилися вперше у СРСР наприкінці 1930-х років
Деякі дослідники вважають, що святкувати Новий рік комуністи дозволили, аби хоч якось відволікти людей від страху перед масовими репресіями, які прокотилися по країні саме у 1937-38 роках.
За тисячоліття панування християнства саме Святий Миколай став головним персонажем Різдвяних та Новорічних свят. У світі його, завдяки тисячам дитячих книг та фільмів, більше знають, як Санту Клауса (Санта – святий, Клаус – варіант імені Миколай).
Боже, яке страшне. Оце як насниться, заїкаться почнеш
2
Ответ дляnikolayev
А разве не Святой Николай, прототип Деда Мороза?
Ви знаєте,чесно ніколи раніше не замислювалась.Для мене це дві різні особистості, одна реально існувала ,творила добро і по смерті віднесена до ліку святих Святий Миколай Чудотворець, інша -міфічна,казкова ,придумана людьми .Що було первинним не знаю.
Ось що до речі знайшла теж в інтернеті :
’Первоначально от имени этого святого в Европе дарились подарки детям, так как в житии святого Николая есть рассказ, как он одарил золотом троих дочерей впавшего в нужду человека, чтобы тот мог честно выдать их замуж с приданым. А поскольку Клаус — германская форма имени Николай, то Санта-Клаус стал основоположником рождественской традиции. В православной России такой традиции не было. Во второй половине XIX века в городской среде появились первые попытки создать самобытного «рождественского деда», который дарил бы подарки детям, как святой Николай на Западе. Традиция не прижилась, но потом черты святого всё-таки повлияли на формирование образа Деда Мороза – доброго защитника и одаривателя. Исторически русский Дед Мороз был проявлением языческого славянского культа. А со Снегурочкой он появился только после революции, когда Сталин решил возродить традицию Нового года в светском варианте. ’
Ось що до речі знайшла теж в інтернеті :
’Первоначально от имени этого святого в Европе дарились подарки детям, так как в житии святого Николая есть рассказ, как он одарил золотом троих дочерей впавшего в нужду человека, чтобы тот мог честно выдать их замуж с приданым. А поскольку Клаус — германская форма имени Николай, то Санта-Клаус стал основоположником рождественской традиции. В православной России такой традиции не было. Во второй половине XIX века в городской среде появились первые попытки создать самобытного «рождественского деда», который дарил бы подарки детям, как святой Николай на Западе. Традиция не прижилась, но потом черты святого всё-таки повлияли на формирование образа Деда Мороза – доброго защитника и одаривателя. Исторически русский Дед Мороз был проявлением языческого славянского культа. А со Снегурочкой он появился только после революции, когда Сталин решил возродить традицию Нового года в светском варианте. ’
Ответ дляmingamix
Боже, яке страшне. Оце як насниться, заїкаться почнеш
Я чомусь пригадала ,як на святі в садочку ми дійсно цього діда боялися ,бо він лякав нас тим ,щоб заморозить руки,носи...ото ж дурні були🤣
Ответ дляnikolayev
Совпадает только дата, когда его узаконили))
Прообразами являются Мороз — персонаж славянского сказочного фольклора и календарных обрядов[4][5], и западноевропейские рождественские персонажи (Санта-Клаус и др.)[4], основанные на образе святого Николая Чудотворца[6].
Прообразами являются Мороз — персонаж славянского сказочного фольклора и календарных обрядов[4][5], и западноевропейские рождественские персонажи (Санта-Клаус и др.)[4], основанные на образе святого Николая Чудотворца[6].
Но ладно, если все так против Деда Мороза, в этом году наша семья будет ждать чешского Deda Mraz
6
Ответ дляlisulya
Дай, Боже, сил пережити місяць цих тем. Де вже той Новий рік?
Що вас тягне в ці теми,я ті,що мене не цікавлять не зайду ніколи.Чому ж ви над собою знущаєтесь?
2
Ответ дляЕлена1265
Но ладно, если все так против Деда Мороза, в этом году наша семья будет ждать чешского Deda Mraz
То Мразь...ой регочу...потрібно щось своє придумати))))
2
Ответ дляЕлена1265
Наверное плохие подарки дарил 😂
А Йоулупукки...що він не так робив?
2
Ответ дляnikolayev
Я больше в Снежную Королеву верю. Эта тётка не стареет, и своё не упустит.
Обожнюю цю казку...
2
Ответ дляЕлена1265
Загуглила…это означает рождественский козел или соломенная коза. Финны ждут рождественского козла, чехи - деда мраз. И только нам наш Дід не угодил
Ну все,розумніші за всіх Ізраїль. Там Баба Ноєль...
3
Ответ дляЕлена1265
Загуглила…это означает рождественский козел или соломенная коза. Финны ждут рождественского козла, чехи - деда мраз. И только нам наш Дід не угодил
Ой,ні Турція...
в Болгарії Дід Мороз – це Дядо Коледа, в Бразилії – Папа Ноель, в Угорщині – Нікалауш або Телара, на Гаваях – Канакалока, в Ізраїлі – Сильвестр, в Іспанії та Латинській Америці – Папа Ноель, у Польщі – Святий Миколай, в Португалії – Пай Наталь, в Туреччині – Ноель Баба, в Чехії і Словаччині – Єжичек, в Естонії – Їулувана.
в Болгарії Дід Мороз – це Дядо Коледа, в Бразилії – Папа Ноель, в Угорщині – Нікалауш або Телара, на Гаваях – Канакалока, в Ізраїлі – Сильвестр, в Іспанії та Латинській Америці – Папа Ноель, у Польщі – Святий Миколай, в Португалії – Пай Наталь, в Туреччині – Ноель Баба, в Чехії і Словаччині – Єжичек, в Естонії – Їулувана.
3
Ответ дляЕлена1265
А в Корее снежный дедушка Корбобо
От і висновок,все це міфічні створіння, все для казки,одне тільки правило,казка повинна нести добро і свято.Хай принесе нам Перемогу!
3
Ответ дляЕлена1265
Загуглила…это означает рождественский козел или соломенная коза. Финны ждут рождественского козла, чехи - деда мраз. И только нам наш Дід не угодил
Моя прабабуся не знала ніякого діла мороза. А бабуся вже далеко після війни узнала. То який же він наш?
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу