Как бы вы поступили? Мужчина настаивает очень на своем

А ви самі жили з абюзером? Ви не знаєте як важко вирватися.
Особливо, коли в чужій країні буде без грошей і з дітьми

Ви навіть уявити не можете в яку сраку автора підбиваєте.

Смешная тема для вас ? Или близкая ? Вы же знаете что у абьюза нет пола ?

Ну вот моя сестра еле вырвалась.
А что делать, если он пьяный и с пистолетом?

Совместное проживание и уйти с работы - а совместить это нельзя? Да ещё - и при таком счастье ’ мужчина нравится очень - очень...’

Ви перечитайте що ви написали. Як ви написали. Це ваше формулювання чи його?

Мое, а что я не так написала?

Авторе, я тут вже сота, певно, буду, але почитайте про цикл абьюзу. «Медовий місяць»- це його частина. Що саме Вам подобається у цих стосунках? Спробуйте проаналізувати. Поки виходить, що він не чує Вашу потребу бути незвлежною, Ваше небажання жити разом. Це цілком нормально- не хотіти, щоб твій партнер працював на важкій роботі, але психувати та ображатися на те, що він чи вона прийняв рішення не полишати поки роботу- це не ок. Психувати та ображатися, ставлячи ультиматум типу «кинь роботу і я перестану ображатися», «переїдь до мене і я перестану психувати»- маніпуляція і перевішування на Вас відповідальності за його власний емоційний стан.
Скажімо так, він, може і не мудило, а просто має свої патріархальні установки, але я б не спішила ставати від такого залежною (в тому числі, не обривала б і інші соціальні зв’язки). Тим паче, у іншій країні.

Спасибо

Ви якась чарівна, їй-богу. З оцими постійно ржущими смайлами та тим, що пишете

’ ми Должны’. Питання було про дітей, а ви пишете * чужим людям тут немає місця ’.

Напишу проще. Любим побесится подурковать именно втроем

Автор і ви не відповіли , він вам пропозицію зробив? Чи просто переїдь до мене?

Ви не розумієте , що саме не так в тому повідомленні.

Повинні і любимо - це різні речі. В таких дрібницях часто якраз і ховається справжня ситуація. Я тому вас і запитала: це ваше, ви так вважаєте, чи від нього чули і тепер так само говорите

А якщо потім передумає, що робитимете?
Без грошей, без грошей, з житла свог попросить вас з´їхати, далі що?

Не увидела вопрос. Конкретно предложение наделал, но был не раз разговор, что хочет красивую свадьбу так как у нас у обоих этого не было. Говорил это как само собой разумеющееся

(((

Взагалі не розумію нащо жінці ці спільні проживання? Гратися в домогосподарку? Працюйте, будуйте кар’єру. Нащо добровільно впрягатися в побут і залежність від лівого чоловіка

Треба бути дуже чемною. А не засмучувати його, щоб не опинитися в такій халепі

как показывает практика, потом после бросай работу (кажеться класс , хочет что бы я дома сидела , будет содержать ) нет! не хера!
потом начнется это платье не одевай, с подругой кофе не пей , покупай в атб только по акции ... и вообще ты херовая хозяйка пылесосишь через день

не соглашайтесь !!

Вирішувати вам, автор. Але тут відписалося багато колишніх жертв абюзерів. Я в тому числі. Ситуації, люди різні, а от ознаки однакові. І ціль: максимально створити умови повної залежності жертви. Які наслідки можуть бути - різні. Просто через деякий час втекти і потім декілька років лікування у психолога - то найпростіший варіант. Моральний терор, рукоприкдадство, переслідування, вбивство - ось з чим стикаються жінки в таких відносинах. Ви його краще нас знаєте. Вам вирішувати. Але гарно подумайте спочатку.
Щастя вам

А оно обычно сразу очень даже устраивает, а когда уже реально напрягает - поздно, ты на прочном крючке
Автор, такие закидоны, как у вашего друга - были бы для меня набатом. Особенно ревность

Пока он вам никто. Поженитесь, будет содержать,можно и не работать тогда и жить вместе.

я, если честно, тоже не поняла, что не так в предложении автора. Ну любят они с детьми побеситься, чужой для них человек будет напрягать

Автор, вам уже подробно рассказали, почему вы правильно живёте своей жизнью и что не стоит ее менять по указке мужчины. Но и мужика хорошего терять не хочется. Кормите его завтраками - да, конечно, обязательно после нового года, а потом праздники ну не уходить же, а потом ещё что-то... Так полгодика его проволыните, станет понятно что он за птица вообще.
Ну а если это не способ, то говорить прямо: работу свою люблю и бросать не буду. Вот столько в моей жизни есть времени для тебя. Не подходит - мне очень жаль.

Если честно, то немного в шоке. Я до 35 лет не оаботала, муж обеспечивал. Никогда не попрекнул этим, всегда жила в свое удовольствие. Просто когда его не стало, то оказалась я в финансовом ужасе. Я бы и рада не работать, но боюсь, потому что дети. И еще страх потому что в другой стране

Автор, по тому, що описали, схоже на абьюзера. Тільки те що він хоче, або істерика. Знаєте, чоловіки можуть змінюватися, може їх поряд зовсім не бути, а Ви у себе будете завжди! Тож я би в першу чергу прислухалась до власних бажань і як мені буде краще. От будете жити з ним, як станете залежною, то його поведінка може змінитись (скоріш за все так і буде), що тоді будете робити? І можна було їхати, якщо(!) він би турбувався про Вас! Ну от подивіться. Сказав би ’Маня, давай жити разом? Я б хотів щоб ти була поруч і не працювала, але якщо для тебе це важливо, я тут вже попитав і тут є місця з кращим графіком і оплата вища. Тебе турбує питання сумісного побуту? Давай проговоримо це питання. Як би тобі було зручно?’. Але він так не скаже, бо хоче щоб було так як він хоче і бажано не дуже напрягатись для того.

Никаких ’ушла с работы’ !!

Так понимаете, я считаю, что мне с работой еще повезло. С моим знаниям языка и со статусом еще неплохо устроилась, лучше вряд ли смогу найти если что, и коллектив очень многое значит. Хожу с удовольствием, а не на каторгу. На каторжной работала, думала сдохну

А где гарантия,что будет после замужества содержать? У меня тоже была любовь, вышла замуж, никто не может сказать, что за деньги, потому что их там не было, были только долги, кредиты, но меня подкупило хорошее отношение. Через время настала финансовая попа. Получилось так, что уехали в страну, где можно было заработать. Вначале он пошёл на работу, но это нас не спасало, потому что кредиты нужно было отдавать, еле-еле сводили концы с концами. Я очень хотела пойти на работу, через время у меня это получилось. Через время он начал периодически вкладывать в мою голову информацию, почему он за все должен платить. Почти год назад вопрос стал ребром - чтобы я платила половину за жильё и за еду. Хотел ещё половину за все, что касается его машины (на работу только на авто получается) - я сказала, что это перебор. Он вроде как согласился, но ненадолго, недавно снова стал ныть почему это все он должен оплачивать. Но самое ужасное - условия были поставлены в тот момент, когда я не могла вернуться к себе в страну. Оплачиваю и думаю, что делать дальше

Якщо він дійсно любить вас і серйозний, то зрозуміє ваш вибір працювати, а не буле маніпулювати і ображатися.