Чьи дети заканчивают 9 класс у Вас будет какое-то торжество?

Думаю, це дуже погано, що за стільки років немає друзів 😕

Он уже взрослый и может реально ему будет там некомфортно. То пусть и не идёт. Хотя я бы тоже хотела бы чтобы был альбом. Если за 9 лет не нашёл друзей то они ему и на фото не нужны.

У моего сына так было. Альбом есть, но он не нужен ему. Друзья были во дворе.

Ну для чого в наші часи цей радянський звичай з альбомами?
Всі однокласники і їх фото є в соцмережах
Це в старі часи альбоми були важливі
У мене альбома нема і в меншого брата теж
Випуск 1999 і 2010
Після інститутів аналогічно
Тому я б на вашу тему не змушувала дитину

Я считаю, если ребенок не хочет, то не нужно его заставлять.
Кому этот альбом нужен, только Вам?
Возможно там не просто ´нет друзей´, а буллинг моральный или физический. Если это так, то зачем ребенку лишние переживания

Отстаньте от сына. Будут друзья позже, в техникуме, вузе, по интересам. Ну будет у него альбом, в который никто никогда не заглянет, и?

Моя дочка дружила то с одной, то с другой девочкой до 5 класса, потом онлайны пошли. Сейчас в 8 кл, ни с кем из класса не дружит. Всё это время у нее подруги извне. После 9 кл конечно сделаем и фото и все что надо, для ’порядка’. Но ей самой это не надо. Наверное, больше мне надо.

Буллинга нет, просто с его класса ушло много детей и их класс соединили с параллельным и другой учитель которая больше тянется к своим. С его класса осталось 10 человек остальные все с параллели. Как раз начался карантин они ушли на дистанционное обучение он новых и не знает толком. Вот так и получилось что ему там делать нечего как он говорит

Ну вот, и откуда в такой ситуации взять друзей и зачем альбом фото фактически чужих людей? У дочки похожая ситуация, но класс 11 ) Так же соединили классы и она половину детей толком не знает, весь 11 на дистанционке. Подруги у нее есть, но никто из них на выпускной не хочет, моя тоже отказалась. Фото выберет себе выборочно, альбом делать не будет.

Дочь согласилась только на общее фото,после начала войны осталась половина класса .Идут в ресторан.

Старша донька вже закінчила школу, то після 9-го класу вона не ходила на випускний, їй було не цікаво і з класом не було нічого спільного. Альбом робили, але ніхто його жодного разу не відкрив. Взагалі, у школі у неї була одна єдина подруга, всі інші друзі - за межами. Після 11 класу на випускний ходила, пошкодувала, о 1 ночі вже була вдома. Просто однокласники - не її коло, інші інтереси, інші пріорітети.... Пройшло вже кілька років - взагалі ні з ким не підтримує контактів зі шкільних часів. Друзів має дуже багато, але вони з універу та з роботи. Зараз молодша закінчує якраз 9-й. За цей час клас двічі переформатували, змінилося кілька класних керівників, через онлайн навчання вона навіть не знає, як зараз виглядають її однокласники. І навіщо їй альбом випадкових людей? Вона вже зараз не пам´ятає як половину з них звуть. Якщо вирішать кудись сходити - сходить, але не тому, що друзі, а просто щоб розвіятися... В 10-й йде в інформаційний клас, а більшість - у гуманітарний та фізмат. Як скаже - так і буде.

у моїй доньки були друзі в школі, але після 7 класу 2 поступили в інший ліцей, ще 2 виїхали з країни. На момент 9 класу всі вже по купках в класі, лізти в іншу компанію вона не хоче. І виходить так, що у неї теж зараз в школі немає друзів і я переймаюся, тому що вона туди і ходити не хоче із-за цього. Теж зараз роблять альбом, а вона не хоче.

😒😒😒

Донька, теж 9 класс, наче будуть лише альбоми (на вихідний поїдуть за місто фотогрфуватись), посиденьок не буде.
Цім дітям дуже не повезло (в плані надійних друзів) - то ковід-карантини, то війна (якесь постійне переміщення народів, колектив постійно мінявся, тільки найдуть собі друзыв трах-бах роз´халися) - не було нормального шкільного життя і соціального спілкування - оце сидіння по домівках не дуже добре - який вже тут дружній колектив. Це ще тим в кого багато друзів та помешкання прохідний дім - більш-меньш і то такоє себе.
Ну що маємо то маємо.

А старший два роки тому навіть на закінчення школи не пішов 11 класс (там був супер продуманий класним керівником в соавторстві з викладачем танців виступ їхнього класу - хлопці в вишиванках і червоних штанях, дівчата в традкостюмах дуже гарно танцювали, а мій пеньок дома ховався аби б не виступ перед аудіторією) - хоча я там уже була в істеріках соплях, сльозах (і до сих пір йому пробачити не можу, запис залишився, а його там немає) - не проймало його.Тому ні альбома ні згадок нічого з того 11 класу (добре хоч в інститут на бюджет поступив).
З інтровертами важко дуже.

Заспокоююсь лиш тим що мій поточний керівник - впертий інтроверт - але дуже чесна, врівноважена, порядна, професійна людина яка до 30 років багато достигла і стати професіоналом свого діла і гарним відповідальним чоловіком та батьком. Цей керівник сам зізнавався що не відвідував дома в селі ніколи ніякі шкільні свята (і друзів в нього не було, так товариши в інстітути та общазі).
Ніколи цей керівник не фотографувався скільки ми його просили в колективі навіть на день вишиванки - коли він прийшов в гарній вишиванці. Єдиний раз вмовили на фото з чарівного пенделя генерального бо треба було обов´язково у внутрішні новини компанії для розсилання написати ’замітку’ про його значне підвищення посади. І він дуже гарно вийшов на фото.

Оце заспокоїласть і таке - хоче дитина допоможу, не хоче масовок, фотографій то і не треба.

Моя 11-й заканчивает...
Я с этих торжеств немного в шоке... Танцы, нанятый хореограф. Приглашённый оператор для съёмок.
Моей дочери альбом не нужен, как и танцы. Реально, сама не хочет.
Я не настаиваю, т.к. и мне мой школьный альбом не интересен - валяется где-то.
Я вообще этих торжеств в нынешнее время не понимаю, такое ощущение, что война не у всех. Не говоря уже о том, что многие сейчас вообще без работы остались и концы с концами сводят.