Розлучені мами. Як ви влаштовували своє життя?

Після розлучення в 29 років ,я повернулася назад до батьків,оскільки площа дозволяла,квартира велика і простора. Плюс батьки приглядали за дитиною, у денний час забирали зі школи, водили на гуртки, бо обидва на пенсії вже були. Життя особисте якось не вдалось влаштувати,хоча багато де їздила,ходила. Пам*ятаю,що десь в 32 роки я почала зустрічатися з мужчиною,не можу сказати,що я готова була поєднати з ним своє життя,були там мінуси,але хоча би для задоволення..Як коханець був відмінний. Одного разу я захотіла лишитися на ніч в нього,то батьки здійняли такий хай,зіпсували настрій,що я вже нікуди не пішла. Казали,що в тебе дитина,а ти по ночах шастаєш,дитина вчиться. З того часу я всі свої проблеми вирішувала вдень,але. зараз мені 40,дитина вже підліток. Зустрівся нормальний мужчина.Я розумію, що все життя лише думала,а що скажуть батьки,а дитині ,що треба давати добрий приклад. Хочу просто лишитися на ніч в нього. У мужчини серйозні наміри,любить,дбає.Але розумію,що знову буде в хаті скандал про те,що в мене підліток,він вчиться,що мама вдома надумала не ночувати.
Смішно,але я розумію,що ще трохи і оглядаючись на всіх,я лишуся сама. Однозначно слухати я вже нікого не буду і зчиню скандал у відповідь.
Цікаво, це лише в мене такі "моральні" батьки? Якби я жила окремо,то навряд чи би я підлітка зараз лишила в період тривог вдома самого,час такий неспокійний. Мало чого. ще немає навіть 14 років.
якщо ви жили з батьками,як вони реагували на те,що вас вночі немає? мені просто цікаво