Робота. Просто понити.

Я таки наважилася і звільнилася з роботи в міжнародній компанії з хорошою зарплатнею, і не жалкую ні секунди. Теж довго вагалася, сумнівалася, терпіла, пила заспокійливі. Потім взяла відпустку, вийшла і звільнилася.

Автор, скільки років ви працюєте? Якщо звільнятися, то не початковому спеціалісту, щоб роботу потім знайти. Може краще довгу відпустку? І як на ваше відчуття , ця стагнація в вашій сфері має завершитися найближчим часом? Може поки ви відпочинете , то і ситуація покращиться.

Автор, в мене була схожа історія. Роботу пристойну вже два роки знайти не можу((( Шкодую, що пішла. Треба було заспокійливі поприймати, відволіктися на щось, а я псіханула.
Вас є кому содержати? Якщо так, то може декрет?

В мене була схожа історія. Хороша зарплатня і статусна робота. Менібуло 29. Я була в депресії і звільнилася. На не щоб знайти щось по грошам і статусу схоже знадобилося 4 роки. Чоловік мій в айті. Шукає роботу постійну більше року. Про заробітки як до війни і не мріємо, хоча він звичайний мідл. Мені здається, що ви сильно ризикуєте нічого достойного не знайти потім. 6 місяців відпустки це занадто. Я звільнилася і сиділа 4 місяці дома після тої роботи. Ніякої користі не було. Просто втикала. Вам треба взяти хоча б місяць відпустки і шукати, як вирішити це питання без звільнення. Я дуже пожаліла, що тоді пішла. Можливо, психолог Вам допоможе

та ну, відпустка на 6 міс то багато дуже.
Зі здоровям проблем немає, з огляду на все.
Я би на Вашому місті поїхала кудись, наприклад, в Європу, або Львів, Захід України, куди заначки вистачить, погуляти, познайомитись з кимось.

Все таки почніть з короткої відпустки, але нестандартної для вас. Якщо любите тюленити - їдьте на якусь спелеологічну екскурсію. Якщо все життя екстремалка - навпаки десь на море з коктейлем.
Ще аналізи щитоподібної залози здати.

Я і зараз в такій ’відпустці’. Вигоріла. Рік не робила. Потім знову пішла за фахом. Мене вистачило на півтора місяця й все вернулося знову. Зрозуміла, що я більше не хочу цим займатися. Наразі є сподівання, що мене запросять тут на одну роботу. Були перемовини. Сфера та сама, умови інші, які мене влаштували б повністю. І престижніше. У відповідь на ваше питання, я б сказала, що потрібно міняти сферу. Шукати те, що не вибішує.

Автор, чи є ц вас в житті що вас пре? Робіть тоді це частіше.
Якщо на роботі вигорання, значить щось на ній вас випалює. Або колектив, або обовязки, або ще щось чим ви невдоволені.
Насправді під вигоранням багато людей ховають певні причини які вони не взмозі змінити, прийняти чи бути почутими роботодавцем.
Наприклад я зараз теж на межі. Я обожнюю свою роботу, ну реально, але конкретно зараз я готова всіх на%ер слати, бо я банально втомлена впахувати. Але скоро відпустка, і я знаю що мене попустить.
Був період коли хотіла хвільнятись, але у нас була домовленість з керівництвом ще з самого початку, не вивалювати одразу заяву а озвучити причини, чому заяву хочу писати. Зрештою ми знайшли спільну мову, вирішили всі питання що мене тригерили і я за деякий час зрозуміла що була близька до наламати дров, але радію що не наламала.
Але, все залежить від того наскільки ви цінний працівник мабуть. Якщо вам легко знайти заміну, тоді компроміси з роботодавцем важко шукати.
Проте варто памятати що заначки не вічні, ринок праці дуже стрімко міняється, потрібно бути завжди в течії щоб не втратити навики та досвід. Чим довше відпочиватимете тим напевно важче буде потім влитись. Роботодавець може просто не зрозуміти працівника, який може дозволити взяти і на пів року піти у відпустку, адже їм потрібні працівники а не штатні одиниці.

дякую всім за ваші історії. напевно, час мені до таролога або астролога

Автор, а може вам потрібні романтичні відносини? Нехай прийняте вами рішення буде правильним і дасть вам душевний спокій , нові сили та нове життя

чому? що Ви хочете від них почути?

В мене так само зараз. Майже 10 років працюю в 1й компанії. Зп по ринку праці нормальна, на іншій роботі більше не отримаю в своїй сфері. Кожен день вмовляю себе іти на роботу. Зрозуміла, що це від того, що мені вже не цікаво там, і нове керівництво бісить безмежно. Але на новій роботі буде ще гірше, тому що заново потрібно буде себе ’продавати’, тому терплю.

Розумію. Але це чекання вихідних мене дуже лякає вже, це ж життя проходить, а радості нема ніякої практично.
Бажаю вам сили.

Ой, і вам. Кожен день хочеться плюнути на все. Але Розумію, що просто не ціню, що маю.

дякую за розповідь. а чим займаєтесь зараз, поміняли сферу?

Я зараз відпочиваю і приводжу до ладу своє життя, думки, справи.

дякую за вашу історію, задумуюсь поміняти сферу. але не маю сил зовсім, щоб додатково ще щось опановувати. але ідея гарна, згідна. бажаю вам удачі на новому місці.