Невгамовна• 21 сентября 2023
Коли ваші діти переросли гострі стенозуючи ларінгіти?
Сину 8 років, час від часу трапляється таке ускладнення від ГРВІ , буває доходить до стаціонару. Читала, що пік до п’яти років, а потім сходить на ні.
28
0
Всі різні, сподіваюсь скоро, теж 8 і за минулий рік 6 чи 7 гавкаючих ларенготрахеїтів і тоді ще пневмонія
Лікар втішає, що має перерости
Лікар втішає, що має перерости
Долго мучались ларинготрахеитом,потом в 14 лет начал ломаться голос у сына и проблема исчезла,перерос.
Тобто, навіть якщо ви намагаєтесь це попередити, все одно стеноз стається? Зазвичай, одразу, як підхопив вірус, треба давати антигістамінне на ніч. І як тільки частіше дихання чи сиплуватий голос - небулайзер з беродуалом та пульмикортом.
Як пролікуватися у алерголога (десь 4міс протиалергійних пролонгованої дії) в 6 років перед школою, то жодного разу не було, хоча весь перший клас прохворів.
1
Робила так ранійше. Лікар дуже потім сварила, заборонила так робити, каже, що не можна чуть що інгаляції. Що ларінгіт причудово лікується прохолодним вологим повітрям в кімнаті, багато рідини. Іноді дійсно справлялися
1
Не знаю, нам всі лікарі (навіть в Польщі) прописували інгаляції, як тільки почую більш ’жорстке’ чи часте дихання. Може, ваш лікар - прихильник Комаровського, у якого все вологим повітрям лікується.. Але це не так працює.
1
Сперва думала, что к школе перерос. А два года назад при гриппе был новый приступ, 11 лет. Именно как осложнение гриппа, врач сказал
В 8 років вже не було. До цього інгалятор завжди на відпочинку зі мною. Зараз 9, подивимся як зима пройде.
Примерно к 9 годам, совпало с переездом.
Самый пик был в 3-4 года (один раз даже вызывали скорую, не могли справится сами). В 5-8 уже было не так ярко и не так страшно.
Самый пик был в 3-4 года (один раз даже вызывали скорую, не могли справится сами). В 5-8 уже было не так ярко и не так страшно.
Потрібно обстежити дитину чи це не алергічний прояв. Організми різні, може бути і в 9, а може після пубертату. Ніхто не скаже вам однозначно, треба розуміти причину.
в 8 лет полностью.
До этого стали осознанно подходить к проблеме: важно не паниковать, не плакать - это усиливает стеноз. Как только слышала, что начинает посвистывать - сразу ношпу и антигистаминное давала, открывала балкон (важен холодный воздух), и так дочь спала. И я 1000раз объясняла ей, что главное не паниковать и не плакать. Она послушалась и всё сошло на нет. С 6-8 лет уже обходились без небулайзера.
До этого стали осознанно подходить к проблеме: важно не паниковать, не плакать - это усиливает стеноз. Как только слышала, что начинает посвистывать - сразу ношпу и антигистаминное давала, открывала балкон (важен холодный воздух), и так дочь спала. И я 1000раз объясняла ей, что главное не паниковать и не плакать. Она послушалась и всё сошло на нет. С 6-8 лет уже обходились без небулайзера.
У вас в 8 лет доходит до больниц?
Ингаляции Пульмикортом достаточно же.
У меня сьіну почти 11. Около 2-х лет без ингаляций уже. Когда начинается приступ, я прошу его просто медленно дьішать свежим воздухом, расслабиться, отвлечься. Уже проходит без медикаментов.
Как я понимаю, у взросльіх тоже может бьіть такое состояние, но за счет широкой гортани они не задьіхаются. Вот, вероятно, и ребенок мой растет, горло шире стало. Ну и сами приступьі реже уже. Раньше почти во время каждой орви бьіли.
Ингаляции Пульмикортом достаточно же.
У меня сьіну почти 11. Около 2-х лет без ингаляций уже. Когда начинается приступ, я прошу его просто медленно дьішать свежим воздухом, расслабиться, отвлечься. Уже проходит без медикаментов.
Как я понимаю, у взросльіх тоже может бьіть такое состояние, но за счет широкой гортани они не задьіхаются. Вот, вероятно, и ребенок мой растет, горло шире стало. Ну и сами приступьі реже уже. Раньше почти во время каждой орви бьіли.
Да, когда ребенок взрослеет уже проще, потому что трехлетке не обьяснишь, что надо успокоиться и не нервничать, когда не можешь дьішать
Именно! Поэтому в 3 года мы попали в больницу с сильным стенозом (( А скорая и уколы еще больший страх и, соответственно, стеноз ((
Потом купили небулайзер и уже обходились без скорых. Но всё равно капец страшно было... И мне, и ребенку (( Я могла всю ночь с ней просидеть играя в лошадок или смотря мультики, лишь бы отвлекать и не доводить до плача...
Потом купили небулайзер и уже обходились без скорых. Но всё равно капец страшно было... И мне, и ребенку (( Я могла всю ночь с ней просидеть играя в лошадок или смотря мультики, лишь бы отвлекать и не доводить до плача...
Доньці 10, до сих пір є. Ложний круп чи як там його, якщо я правильно вас зрозуміла. Просинається вночі і на вдосі виникає спазм, боїться коли таке трапляється, накручує себе, а це ще погіршує стан. Допомагає риназолін , виходимо на кухню, переключаю її увагу - даю телефон і все минає через 10 хв.
Колись слухала Комаровського на цю тему, то казав, що в більш крупних діток частіше таке трапляється, в худеньких рідше.
Десь років у 12. Все індивідуально. Але стаціонар(реанімація) була лише раз в 1рік і 7 місяців. Після цього я зробила висновок, що краще ніч не посплю вдома. Ношпа, антигістамінні, небулайзер, і мама ’на стрьомі’. До слова про алергії, астми і тд: все перевірили, все чисто
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу