вкрации• Изменено 23 ноября 2023
Через який проміжок часу Ви змирились з тим, що більше не маєте тієї фін змоги
Яку мали раніше? Коли зрозуміли, що вже не можете купити щось чи сходити, куди раніше ходили, не задумуючись навіть про ціну.
В мене такий «перехід» триває вже близько трьох років і досі звикаю.
Як Ви прийняли нову реальність і коли зрозуміли, що це якщо не назавжди, то на досить тривалий проміжок часу ?
В мене такий «перехід» триває вже близько трьох років і досі звикаю.
Як Ви прийняли нову реальність і коли зрозуміли, що це якщо не назавжди, то на досить тривалий проміжок часу ?
1
3
25
0
Одразу
Все просто. Тепер немає грошей на приватний садочок, на ресторани і я тепер не можу купити 5 флаконів парфумів одразу.
Тепер живимо на 50 тисяч.
Все просто. Тепер немає грошей на приватний садочок, на ресторани і я тепер не можу купити 5 флаконів парфумів одразу.
Тепер живимо на 50 тисяч.
15
4
Ну от кожна жінка хоче чогось для себе: ходите Ви на косметичні процедури,
На масаж, наприклад. Купуєте якісну косметику.
А тут настає момент, коли це все Ви оплатити невзмозі.
І так різко вдасться відвикнути?
На масаж, наприклад. Купуєте якісну косметику.
А тут настає момент, коли це все Ви оплатити невзмозі.
І так різко вдасться відвикнути?
4
Коли почала тягти заначку, а не відкладати. З початку війни йду в мінус....Але єдиний плюс - подорожувала багато за цей час (не живу закордоном і на виплати).
Вся родина чи на одного члена:))? Ми на 30, бо одна зарплата йде на проживання та навчання школяра не поряд з нами
Очень быстро поняли, когда нас хренячили закрытыми в городе 24/7 в течение месяца, что лучше быть с голой жопой, но живыми. Лучше начинать все с 0, чем быть тем, кто уже ничего не начнет.
3
11
Відповім за себе - нікуди ця жага не зникає...
Просто, намагаюсь не думати про це. Тішусь думками ,що зіскочила зі споживацького гачка (насправді, ні🙈). Ну, інколи жалію себе, плачу, чому так... Але, в глибині душі сподіваюсь,що зможу ,як і раніше витрачати на себе гроші з задоволенням, не рахуючи кожну гривню
Просто, намагаюсь не думати про це. Тішусь думками ,що зіскочила зі споживацького гачка (насправді, ні🙈). Ну, інколи жалію себе, плачу, чому так... Але, в глибині душі сподіваюсь,що зможу ,як і раніше витрачати на себе гроші з задоволенням, не рахуючи кожну гривню
5
Мені простіше, маючи гроші я не ходила на косметичні процедури, не фарбувала волосся і не робила манікюр - все вдома сама. Не люблю витрачати на це час.
Ми ужались в іншому, але так як основне в нашій родині було безкоштовне або дешеве - проведений разом час, катання на велосипедах, пікніки в парку, роліки, ковзани, гра в настольні ігри, посиділки з подружками у мене і у чоловіка з друзями.
Хоббі перейшло в іншу площину.
Читати стала не паперові книжки, а онлайн, малювати простішими матеріалами, спортзал перейшов на вулицю і вдома - у мене багато чого є зі знаряддя, басейн знайшли безкоштовний. І так в іншому.
Ми ужались в іншому, але так як основне в нашій родині було безкоштовне або дешеве - проведений разом час, катання на велосипедах, пікніки в парку, роліки, ковзани, гра в настольні ігри, посиділки з подружками у мене і у чоловіка з друзями.
Хоббі перейшло в іншу площину.
Читати стала не паперові книжки, а онлайн, малювати простішими матеріалами, спортзал перейшов на вулицю і вдома - у мене багато чого є зі знаряддя, басейн знайшли безкоштовний. І так в іншому.
11
Никогда не задумывалась о таком. Если уровень дохода резко снижался, начинала думать и искать, где могу заработать. Переходила в режим жесткой экономии, но даже мысли не приходило в голову, что это «навсегда, все пропало, я не смогу себе позволить».
Пока есть лапы, гребем.
Без очень многой хренотени, на которую тратятся деньги и время, вполне можно жить, и довольно неплохо.
Пока есть лапы, гребем.
Без очень многой хренотени, на которую тратятся деньги и время, вполне можно жить, и довольно неплохо.
9
Я до цього не мала фін .змоги,але постійно чогось хочеться,тому важко звичайно все життя 🤷
Ну от не було в мене ні надзвичайних здатностей,ні батьків,які б могли мене кудись всунути,щоб через 20 років мати хорошу з-п
Ну от не було в мене ні надзвичайних здатностей,ні батьків,які б могли мене кудись всунути,щоб через 20 років мати хорошу з-п
3
У меня началась из-за этого депрессия. Для меня это очень тяжело. Так финансово тяжело что даже ботинки не могу зимние ребёнку купить, хоть б/у(((.
Якщо вистачає на їжу і квартплату, то причин для великого горя не бачу. Життя було досить різним, ми з чоловіком навчилися жити на кардинально різні бюджети, дискомфорту особливого нема. От рік тому нам досить скрутно було, але я лише зараз це зрозуміла. Діти в нас підлітки, памперсів не треба.
2
У меня как-то не было необходимости смириться. Просто изменились обстоятельства, денег теперь вот столько, надо в них уложиться. Все. Той весной у нас ещё и долги повисли, и мы не дома, и бизнес мужа рухнул (оттуда и долги), и моя работа в подвешенном состоянии. Ничего, пережили, дальше стало легче. Мы сильно не в первый раз начинаем все заново. Хотя в нашем возрасте это уже и непросто, да и вряд ли сможем подняться, как раньше. Но это же не повод сдаваться.
5
Вже третій місяць не можу себе стримувати. Розумію, що можна зекономити на тому і тому, але ще не виходить. Витрачаю запаси на якусь фігню.
«Читати стала не паперові, а онлайн» - а вони безкоштовні чи шо? І взагалі ваш опис не виглядає правдоподібно. Ну або у вас родина жлобів.
Я дуже люблю читати.
Люблю більше паперові книжки. Але вони недешеві.
Онлайн так, безкоштовні. Або 10 грн - це не 200.
Чому жлоби? Прямо цікаво стало?
Просто у нас інші пріоритети. Не такі, як у вас.
Люблю більше паперові книжки. Але вони недешеві.
Онлайн так, безкоштовні. Або 10 грн - це не 200.
Чому жлоби? Прямо цікаво стало?
Просто у нас інші пріоритети. Не такі, як у вас.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу