Дівчатка, я не знаю як краще вчинити.

Загалом ситуація така, працюю рік вже на цій роботі, з керівником наче більш менш норм стосунки, завжди йшла на зустріч, входила в становище, я в свою чергу, дуже цінувала і ціную цю роботу, так як після всього, що в мене було, ця робота як подарунок долі. Завжди намагалась викладатись більше ніж на 100%, хваталась за те, шо треба, за те, що не треба, не лише з цікавості, а й щоб просто час бистріше пролітав, навіть колеги жартували, що ти всю роботу переробляєш, що нам все менше й менше лишається. Десь 3 місяці тому до нас прийшла новенька у відділ, і її поставили типу як більш до мене ближче. І вона за цей період показала себе скажімо не з кращого боку, може нагрубіянити клієнтам, розносити плітки по офісу, замість того, щоб робити роботу, пити каву та курити сидіти, і так весь час. Керівнику це не дуже подобається, вона з нею говорила на цю тему, але звільнити її не може так як працювати немає кому. Вона ще й мене умудрилась звинуватити в тому, що колега байдики б´є, типу, щоб я витягувала язик і казала їй іди працюй, мені немає коли з тобою каву пити і розмовляти. Але як так, особисто я не можу так спілкуватись, таке казати людям. Начальниця сама мовчить, нічого їй не каже, а хоче, щоб я казала. І ось на днях сталась неприємна ситуація. Як я зрозуміла керівниця отримала догану від вищого керівництва за те, що впали результати. Йдучи на роботу, я вже знала, що вона буде без настрою, що вона прийде під обід. Я за цей час все зробила як слід, щоб не було до чого доколупатись, геть всю роботу зробила, моя та сама колега як прийшла зранку, так і сиділа то в смартфоні, то курити бігала, одну табличку зробила, і все втомилась. Я під обід натомилась і вирішила присісти кави попити. В той момент зайшла начальниця, побачила це, і з незадоволеністю сказала : "Ви сюди що каву ходите пити чи працювати, забагато грошей отримуєте". І мені ці слова її як грім серед ясного неба. Я мовчки встала і пішла за свій компютер, навіть нікому нічого не сказавши. Колега бистро включила мозок, побігла в кабінет до неї, і почала перед нею на задніх лапках: "А може вам кави принести?і тому подібне". А мені навіть говорити ні з ким не хотілось. Подруга каже, що мені потрібно включити хитрість, і підлизатись до керівниці, бути її шестіркою, і все буде в шоколаді. А мені, якщо чесно, не хочеться навіть і спілкуватись