Мой завтрак• Изменено 09 января 2024
Вопрос к тем кто выезжал и вернулся...
вы не пожалели о том что вернулись? есть знакомая которая очень сильно хочет вернутся не справляется там, но боится пожалеть и так и так и пока не решается. У неё и дома жизнь была не рай, куча долгов, больные родители, безработица. А недавно она заявила что боится возвращаться потому что у неё городок маленький прифронтовой и её там не примут люди...Если что в довесок во всему у неё и зрение очень плохое, там уже и с работы через это уволили не справилась с задачами...а признаться начальству на рабочей должности в том что со зрением сплошная беда ей было страшно. Что бы вы посоветовали в такой ситуации сидеть дальше или возвращаться?
показать весь текст
5
47
0
Поїхали в березні разом з двома подругами та дітьми в Германію. Всиділи ледь ледь півроку, бігли додому аж спотикались.
Але в нас в Україні життя налагоджене і комфортне, змінювати все це на поневіряння по чужих хатах на чужині - ніт )
Але в нас в Україні життя налагоджене і комфортне, змінювати все це на поневіряння по чужих хатах на чужині - ніт )
1
Хорошо тим, у кого робота не прив´язана до конкретного місця. Ну, і ще без штампованого мислення теж хорошо)
1
Дело не только в работе, а в уровне удобства,который привязан в ареалу проживания. Ну и кругу общения, который ,уж точно не станет скитаться по миру в след за ’непривязаным к работе’
1
Ви можете мені пояснити чому доросла людина при наявності нормальної матеріальної бази не може себе вибудувати комфортний рівень у ін.країні?
Коло спілкування -- не стала величина, до того ж це не проблема у сучасному світі.
Коло спілкування -- не стала величина, до того ж це не проблема у сучасному світі.
1
Коло спілкування- це моя найвища цінність. Близьких людей неможливо купити.
Просто для порівняння, кожене літо в Україні я знімала будинок із власним пляжем, який коштував мені 3 тис дол. За такі гроші у Європі або США я зможу знімати тільки дуже посередню квартиру.
Працюючи в Україні я маю змогу відпочивати на будь-якому світовому курорті, і навчати моїх дітей в кращих навчальних закладах.
І так в усьому: і у послугах,і у навчанні.
А враховуючи те,що я не зможу відкрити власну справу ,якою займаюся зараз за кордоном, то мене чекає тільки праця за наймом,важка, не добре оплачувана і за графіком роботодавцю.
І я ,і мої діти не матимуть такого рівня життя,яке є у нас дома
Просто для порівняння, кожене літо в Україні я знімала будинок із власним пляжем, який коштував мені 3 тис дол. За такі гроші у Європі або США я зможу знімати тільки дуже посередню квартиру.
Працюючи в Україні я маю змогу відпочивати на будь-якому світовому курорті, і навчати моїх дітей в кращих навчальних закладах.
І так в усьому: і у послугах,і у навчанні.
А враховуючи те,що я не зможу відкрити власну справу ,якою займаюся зараз за кордоном, то мене чекає тільки праця за наймом,важка, не добре оплачувана і за графіком роботодавцю.
І я ,і мої діти не матимуть такого рівня життя,яке є у нас дома
1
1
Если город прифронтовой, то конечно сидеть пока где спокойно, что тут советовать? Или же возвращаться, но в более спокойный регион.
Не лише. В першу чергу сім´я. Ті, хто виїхав всією - тим не так хочеться додому. У кого нема вдома житла в відносно безпечному регіоні. І робота або з хорошим доходом, або взагалі ніякої.
В мене частина сім´ї залишилася. Це їх свідомий вибір. І так, мені теж хочеться додому, але моє додому то до дому до повномасштабного, а це нереально, на жаль.
Ми можемо винаймати житло, і навіть купити практично у будь-який точці України, це ніяк не впливає на почуття безпеки, якого не має(
Ну, с взагалі ніякою роботою ви погарічкували трохи, імхо. Бо у більшості країн допомоги не має чи мінімальна, а в Україні з роботою зараз теж не те щоб дуже добре.
Ми можемо винаймати житло, і навіть купити практично у будь-який точці України, це ніяк не впливає на почуття безпеки, якого не має(
Ну, с взагалі ніякою роботою ви погарічкували трохи, імхо. Бо у більшості країн допомоги не має чи мінімальна, а в Україні з роботою зараз теж не те щоб дуже добре.
Якщо коло спілкування обмежує та зникає після зміни території, то це не те щоб велика цінність, імхо.
Сорі, але ваш допис про домік з пляжем та його кореляція по ціні дещо дивні. Ви теоретик? Як можна порівнювати ціни в Латвії, Штатах та Швейцарії, наприклад? Теж саме стосується і курортів, і навчальних закладів.
За яким конкретно кордоном, і яку справу ви не зможете відкрити? І чому ви вважаєте, що ваших навичок вистачить тільки на важку та не дуже ок оплачувану працю?
Переїзд, а тим паче от такий спонтанний то завжди стрес. Але якщо є навички та матеріальна база, то все це у рази простіше.
Сорі, але ваш допис про домік з пляжем та його кореляція по ціні дещо дивні. Ви теоретик? Як можна порівнювати ціни в Латвії, Штатах та Швейцарії, наприклад? Теж саме стосується і курортів, і навчальних закладів.
За яким конкретно кордоном, і яку справу ви не зможете відкрити? І чому ви вважаєте, що ваших навичок вистачить тільки на важку та не дуже ок оплачувану працю?
Переїзд, а тим паче от такий спонтанний то завжди стрес. Але якщо є навички та матеріальна база, то все це у рази простіше.
У мене ФОП в Україні і була робота віддалена. Я не змогла змусити себе закрити усе і почати спочатку в США. А доходу , щоб жити там , мені не вистачало. Аби знала тоді, що буде сьогодні у мене, то закрила б не вагаючись.
Ну то таке, заднім умом всі ми розумні. Тепер треба вже приймати рішення виходячи з того, що зараз маю
Ну то таке, заднім умом всі ми розумні. Тепер треба вже приймати рішення виходячи з того, що зараз маю
1
Я жила і в Штатах і у Нідерландах, тому прекрасно розумію на що саме може вистачити моїх статків, як швидко вони підуть і на яку роботу я можу розраховувати. В Україні у мене власне виробництво, організувати теж саме за кордоном просто неможливо.
Повторюю ще раз: матеріальна база для переїзду того , хто нічого не мав в Україні і того, хто міг собі дещо дозволити- це дуже різне.
Повторюю ще раз: матеріальна база для переїзду того , хто нічого не мав в Україні і того, хто міг собі дещо дозволити- це дуже різне.
Штати та Нідерланди, якщо порівнювати не південні, та достатньо великі міста на кшталт того ж Амстердаму дуже різні по витратам. Кардинально.
Нащо ви мені це повторюєте? Ми виїхали з чемоданом та парою наплічників, з 100-150 євро готівки та заблокованними рахунками, бо варіантів інших не було. Вся справа у мотивації. Та ресурсі. Чи буде тяжко -- так, але якщо є матеріальний тил та впевненість у собі, то все простіше у рази.
Нащо ви мені це повторюєте? Ми виїхали з чемоданом та парою наплічників, з 100-150 євро готівки та заблокованними рахунками, бо варіантів інших не було. Вся справа у мотивації. Та ресурсі. Чи буде тяжко -- так, але якщо є матеріальний тил та впевненість у собі, то все простіше у рази.
Бо в вас нічого не залишалося, а в мене,у разі виїзду, залишиться все. Ось і вся різниця, розумієте?
У прямому сенсі, ви пишете про те, що близькі люди, що залишилися, не мають для вас цінності, все ваше майно вмістилося у наплічники. Ви не залишили нічого, тому і нічого не втратили.
1
Морок який(
Будь ласка, перечитайте мої коменти і спробуйте прочитати не те, що ви хочете побачити, а те, що там дійсно написано.
Те, що ви пишете, то не просто зашореність та спроба підбити всесвіт до свого бачення, а і жорстокість.
Інколи, треба просто спинитися та подумати через кого ж я намагаюся відполірувати свої виправдання.
Будь ласка, перечитайте мої коменти і спробуйте прочитати не те, що ви хочете побачити, а те, що там дійсно написано.
Те, що ви пишете, то не просто зашореність та спроба підбити всесвіт до свого бачення, а і жорстокість.
Інколи, треба просто спинитися та подумати через кого ж я намагаюся відполірувати свої виправдання.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу