Чому так чоловіки роблять? І як взагалі таке можливо?

Автор, на жаль, у нас так історично склалося… що жінка наче має обхажувати чоловіка… згадайте, твори літературні… батьки рідні незаміжніх вагітних дівчат виганяли… і так просякнуто скрізь. Навіть тут на форумі часто гноблять жінок, які не готують чи не роблять хатні справи. Ось так і склалося, що дівчина/жінка наче все повинна - і хатні справи, і кар’єру, і за три копійки на мільйон баксів виглядати, а як з’являться зморшки чи зайві кг, то все.. свої ж готові з’їсти, жінки зганьбити… ось чоловіки це відчувають та користуються. Сподіваюся, колись ці часи минуться, і жінки будуть жити так, як хочуть, а не так, як «прийнято». Бо жертовність у нас в історичній пам‘яті. Не беруся судити, добре це чи ні, але так склалося. На мою думку, головне отримувати задоволення від того, що робиш. І як жінка, наприклад, готує, щоб це було в радість, а не з під палки. Чи як працює на дім та дітей, щоб це було теж в радість, а не з примусу її змусили покинути улюблену роботу. Зараз мені важко уявити британку чи нідерландку, чи німкеню, яка буде з судочками за чоловіком бігати, годувати, пригощати… і це на стадії зустрічань. У них інший менталітет, там і в жінки повинно бути щось з майна та зп, і в чоловіка. А наші жінки - гарні, але жертовні. «Полювальниць» за гаманцями не беру до уваги. Пишу про звичайних жінок.

ой , не надо ля-ля.
женщина идет на работу, если пять бабушек на подхвате. Так часто бывает

Мені теж не вкладається
Багато бачила прикладів, коли жінка все віддала заради чоловіка та дітей, а він пішов до тієї, яка навіть каву йому не приготує зранку))
Мабуть другі себе цінують і чоловіки це відчувають і тягнуться до них, бо їх там тримають на відстані і треба кожен раз «завойовувати»
Але не всі такі
Це моя думка

Я в реальному житті не знаю жодного такого прикладу в моєму оточенні всі чоловіки, які досягли чогось, живуть з тими ж жінками, з якими жили і до цього.

женщина - если у нее КАРЬЕРА - идет на работу не зависимо от наличия бабушек.
бабушки, кстати, вам ничего не должны. тем более нянькать ваших детей
а женщина с КАРЬЕРОЙ может себе позволить оплатить няню.
иначе все эти рассказы - я ВСЕМ пожертвовала - театр для бедных. ибо жертвовать было нечем особо.

потому, что пока пашет - нет времени оценить, что за ’диамант’ рядом
а когда время появляется - идет прочь от такого ’счастья’ искать настоящее

А по факту її робота не менша його… бо з дітьми також дуже важко і це також вклад а дитину .

ну так кто мешает творить свою историю и думать своей головой? и делать выбор? а если сделали - уж нести за него ответственность САМОСТОЯТЕЛЬНО, за свой выбор

Гадаю, що юні та сучасні якраз і творять свою історію. А ті, кому 40+, 50+, 60+ та старші важко дається робити щось для себе, незважаючи на «треба» і «так навчили». Це я навіть по цьому форму роблю висновки, коли жінки пишуть, що стомилися від хатніх справ, чи те, що не готують, бо не люблять, тощо, то знаходяться ті, що гноблять або знецінюють.

ну, мне 40+
и я живу так, как мне нравится и хочется
а не так, как решают соседки на лавке или кто-то еще, потому, что ’а что люди скажут’
мне фиолетово
я живу свою жизнь, а не соседскую или чью-то еще

Це класно. Так і повинно бути. Але знаю купу жінок, на жаль, які почувають себе винними, якщо запросять няню, прибирання, куплять готове, а не зготують самі… вміти робити на користь собі без почуття провини - це теж, можна сказати, досягнення.