Ms. Искренность• 23 февраля 2024
Я не могу себя ничем занять
Мне не хочется ничего делать и абсолютно не интересно. Меня это напрягает , так как совсем ничего не делать не хочу. У меня у одной такое ?
1
27
0
нічим не можу зайнятись окрім обовʼязкових побутових справ, догляду за дитиною, роботою. все інше шо раніше мене надихало (малювання, вишивка) - не стоять руки. у вільний час туплю в телефоні.
для себе зрозуміла шо у мене це від постійного очікування якихось новин. типу якщо я відкладу телефон то шось пропущу. але вже конкретне перевантаження від інфи
для себе зрозуміла шо у мене це від постійного очікування якихось новин. типу якщо я відкладу телефон то шось пропущу. але вже конкретне перевантаження від інфи
10
я нещодавно задумалась а як воно буде коли закінчиться війна. як пристосуватись до нормального життя. жити без постійного очікування сирени, обстрілу 🤦🏼♀️
можливо психіка адаптовується до всього і з часом звикне. так само як не можна було уявити що почнеться війна, так само зараз важко уявити як потім жити коли вона закінчиться
можливо психіка адаптовується до всього і з часом звикне. так само як не можна було уявити що почнеться війна, так само зараз важко уявити як потім жити коли вона закінчиться
3
Задайте панель анемії і віт Д. І бажано ще щитовидку. Я щитовидну не перевіряла, бо самі аналізи в мене завжди ок.
Показало низький віт Д і феритин 8.
Показало низький віт Д і феритин 8.
Ответ дляВеликий сатирик
Ми живемо у постійному стресі через війну. Нічим ви себе не займете, нажаль. Немає мотивації 
бо немає змоги повноцінно розслабитись щоб чимось зайнятись. постійно на стрьомі, постійно в новинах
3
1
Ответ дляВеликий сатирик
Ми живемо у постійному стресі через війну. Нічим ви себе не займете, нажаль. Немає мотивації
Ну чого ж нічим? Я регулярно відвідую театри (доречі квитки вже на травень купую:)), ходимо в музеї, на концерти, в ресторани, квест комнати, стендапи, СПА. Зараз планую на 8 березня Одесу. Треба жити і знаходити моменти для щастя.
У мене теж такий стан. І він мені не подобається. Намагаюсь бути на позитиві. Але погано виходить. Якось збираю одні погані новини і в будь чому. На них дуже зациклююсь. Тому нічого іншого, крім необхідного, робити не хочеться.
У мене такі самі думки. Якийсь парадокс: з одного боку втомилася від війни, від невизначеності на майбутнє (навіть найближче - весна, літо...), від тих клятих сирен. Слідкую постійно, де тривоги, читаю про вибухи - сильно хвилююсь за людей, псується настрій... З іншого боку, я вже не уявляю, а як будемо жити без цих тривог, сирен. Теж вноді не можу щаставити себе робити елементарні речі: перемити і сховати взуття, перебрати у шафі, щось складне приготувати (вареники, голубці). Навіть суп, борщ стала рідко варити. Раніше більше підробляла. Зараз стала відмовлятися від деяких пропозицій. Чи то стріємо чи то дійсно війна такий відбиток дає...
Я до лікаря ще не ходила, але низький віт і д і феритин 8 цього достатньо, щоб зрозуміти чому я навіть ходити не можу.
Враховуючи графіки життя переважної більшості потрібно скоріш за все пити навіть не за аналізами, а для профілактики. Але в березні мене саме ці пігулочки витягли дуже добре, бо я реально не жива була.
1
Ну и не делайте, если не хочется. Смысл пыжиться, если завтра на голову нам ракета упадёт, например?
Я сама разленилась вконец, как война началась, вся моя работа осталась старый довоенный проект на час работы в день. И пошло оно все накуй. На жизнь хватает? и на том спасибо. Валяюсь круглыми сутками, гуляю в парке с мужем (он не военнообязанный) за ручку, вечером катрусин кинозал, т.е. кино какое-то смотрим. Для здоровья стараюсь не переедать и каждый день лайтовая йога на 15-20 минут. В общем, просто наслаждаюсь жизнью. Спасибо что ребёнок вырос, так совсем счастье, ну никаких бытовых обязанностей не осталось. Даже уборкой не занимаюсь, раз в неделю кто-то другой убирает.
Я сама разленилась вконец, как война началась, вся моя работа осталась старый довоенный проект на час работы в день. И пошло оно все накуй. На жизнь хватает? и на том спасибо. Валяюсь круглыми сутками, гуляю в парке с мужем (он не военнообязанный) за ручку, вечером катрусин кинозал, т.е. кино какое-то смотрим. Для здоровья стараюсь не переедать и каждый день лайтовая йога на 15-20 минут. В общем, просто наслаждаюсь жизнью. Спасибо что ребёнок вырос, так совсем счастье, ну никаких бытовых обязанностей не осталось. Даже уборкой не занимаюсь, раз в неделю кто-то другой убирает.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу