Нічні жахи та страшні видіння у дитини

Не давайте пити чай на ніч. У мого сина були проблеми зі сном, він вставав, ходив, кричав. Я вже не пам’ятаю всі етапи лікування, але його нервову систему збуджував чорний чай на ніч

Ви наче про мою доньку написали. Та ж історія, 9 років, спить зі мною, теж сняться різні жахи, але вона пережила окупацію, вибухи, напевно, страхи звідти. Воджу до психолога, різні види психологічної терапії застосовуємо. Далі буде видно. Тримайтеся

Дякую, спробую. Чаю п‘є на ніч багато, перейдемо на компот

Ми перейшли на травʼяний чай і бажано за 2 години до сну вже не пити.

Знайдіть спосіб дати дитині впевненість в тому що дома безпечно і його сни можна зробити світлими.
Можна наприклад зробити ловця снів своїми руками що допоможе спіймати всі кошмари дитини.

У племяшки так и плюс днем еще боиться быть один, ему на обоях чудятся всякие рожи. Послушаю, что вам посоветуют, сестра ничего особенного не делает, ребенок очень творческий, фантазер, думаем, перерастет

Дочка в детстве, лет 7 было, просила не выключать свет ночью, спала при ночнике. Повели к бабке, через небольшой промежуток времени стала спать без света. Причем мы сразу и не поняли это, а когда сообразили, что проблема ушла, удивились. Так как к бабке дочку водила бабушка и мы особых надежд не питали

А вы в каком регионе живете, часто обстрелы? Может стресс так проявляется?

Та ні, відносно безпечному

Не знаю, хто ставить смайлик, що сміється (
Мені зовсім не смішно, коли дитина бачить різні жахи, і навіть не у сні.Мені моторошно та страшно

Убрать тонизирующие напитки, как тут написали выше, возможно успокоительное легкое на ночь…лучше конечно к психологу. В какие кстати игры играет, чем увлекается, какие фильмы смотрит?

Ігри- монополія, якщо вдома, любить книги читати, мультики деякі( добрі , без ужасів) дивитися. На вулиці- активні ігри- будують собі бази,футбол і т д

Мій теж вдома сам боїться бути

Моему 10, то же самое. Боится спать сам в своей комнате, пугают звуки, что-то чудится. Каждая ночь заканчивается тем, что все равно приходит и спит до утра с нами.

Меня от призраков вылечил в детстве отец)))открыл окно,и пригрозил,если еще раз,то он меня выкинет с него)все прошло одним днем🤗

даже поверить трудно что такие есть

Больше ни один кошмар мне не снился и все призраки ушли вдруг🤗брат мой таким же образом от энуреза вылечился🤗

А зачем грузить организм на ночь еще и сахаром?
Попробуйте расслаблять перед сном (ванная с солью), не смотреть ничего (мобильный, ТВ пр), не сложиться на сытый желудок... чтобы не было перегруза.. Бывают разные причины.. но надеюсь у Вас все проще...

++ даже успокоительно нужно пить ЗА несколько часов ДО сна..

Мне говорил, что если буду жаловаться на страхи, то он мне ухо отгрызет ) Жаловалась только маме, когда его не было дома.

Мой с вахты вернулся,вывесил вначале брата за окно,потом меня))))напугалились за те пару секунд,но брат больше ни разу ночью не уписался,а я про призраки забыла😂

Тоже встречала случаи когда дети видят.. чего только не видят..
У соседки мелкий ребенок описал ЧТО видел ( то была наша бывшая соседка умершая), у родни дитя орало по ночам... был полный кошмар.. вопрос решили без ведающих людей.. своими силами и как отшептало.. дитя начало спать спокойно и глубоко.. чего только не бывает в этой жизни...

Бывают галлюцинации после снов ужаса.. они очень страшные...

Так нельзя делать... надеюсь ВЫ понимаете..

Це нічні гіпнагогії скоріше за все. Я теж часто після сну ще бачу різні глюки 😔 Була у психіатра. Сказали це норма. І частіше проявляється у тривожних людей

Можно.мы с братом вмиг исцелились)))если что,напишу наперед,отец не бил нас никогда и не обзывал,чтоб не приписали что тиран

Ой, ні. Такі методи не для мене, але дякую за ваш досвід

Вспомнила. Мой отец когда пил с друзьями, то они могли своего друга так за ноги взять и с балкона с 7 этажа свесить, он орал во все горло, а они смеялись. Очень боялась этого...

Автор, може Вам стане у пригоді.
Це уривок із книги ’Вічник’ Мирослава Дочинця. (це все по справжніх подіях).
’Сутемні сни не випускали мене зі своїх давких обіймів. У них я продирався через сліпучу вогненну тунелю і з боків простягали кощаві руки мої цімбори-войовники, що лишилися лежати горілиць на притисянському полі, і ті, котрих гнали потому зі мною на Перевал. Мовчали їх сірі полотняні губи, лише очі горіли колючим огнем. Я не пам´ятав їх імена, але вгадував лиця. І звивався вужем, аби ті руки не перейняли мене, не потягли в темні липкі вирви. І чув знайомий голос: «Нащо йдеш за нами, хлопче? У сій ямі вже неє для тебе місця». То був сотник. Він стояв осторонь, спершись на піхви від шаблі, правий вус його понуро звисав. Агліцький френч дірявили припалені ямки. «Що то?» – звідав я. – «Польські кулі, – відповідав сотник. – їх кожному вділили на Перевалі». – «Господи Ісусе!» – гойкнув я. – «Ісус лишився на полі, – зронив сотник. – З нашими душами. А ти чому, хлопче, привів сюди свою?» – «Бо в мене нікого не лишилося, крім вас», – пояснював я. – «Нас немає, а з тобою, хлопче, весь світ, який потребує тебе там, де ти є, – лагідно провадив сотник. – Іди собі геть від дерева хреста, іди до свого дерева життя...»


Я вертався зі сну, як із тлуми, в явність свіжого передрання. Але стражденні лики ночі й далі мутили мені зір, тріпотіли у листі близького дуба. Кожен різьблений листочок – як зморений вид котрогось із молодих караників нашого мартовського бойовища.
«Залиш нас у спокої, неборе, – шептали з глухої пітьми порепані губи мого командира. – Бо ми заслужили сей спокій».
І я зривав ті листки-лиця і пускав за водою, споряджаючи їх словами:
«Пливіть у безвість, у мертве море. Аби так щезли-пропали, як пропадає сіль від води і віск від огню».
І вони пливли. Один за одним. Рій за роєм, чота за чотою. Тоді обіймав я шерехатого дуба, просячи його: «Дубе, дубе чорний. У тебе дубочки-синочки і дубочки-дочки. Тобі, дубе, шуміти й густи, а мені, безрідно рожденному, хрещеному спати й рости. Понеділок з вівторком, середа з четвергом, п´ятниця з суботою, неділенька-удовиця, – най добрий сон мені присниться!»
Дуб полегшено порипував-зітхав.
Спав я відтоді, як скупаний. Мої сни глибшали, світліли, замість гомону людського повнилися потячим щебетом.’

Можна спробувати зробити так, як описує автор.

Да уж хороший отец... если бы там где я живу дите так вывесили родной отец ещё и кричал на всю улицу ,и кто-то это увидел, то приехала бы полиция и отца в наручниках забрали. И долго бы он потом через суды доказывал что он хороший отец и хотел чтобы ребёнок призраков забыл. Просто хотел помочь таким образом