Маю декілька думок• 29 апреля в 00:16
Оцініть вірш, хто не спить
Усі події в світі закручені в спіраль,
І ти по ній вертаєшся до мене.
Слова і спогади розбились як кришталь,
Уламки серця досягли і вперлися у вени.
А ти до мене не ходи,
Ти сонечко, яке мені пече.
Бачиш, зводяться нові мости,
А місто наше все одно старе.
І ти по ній вертаєшся до мене.
Слова і спогади розбились як кришталь,
Уламки серця досягли і вперлися у вени.
А ти до мене не ходи,
Ти сонечко, яке мені пече.
Бачиш, зводяться нові мости,
А місто наше все одно старе.
6
5
1
Трохи злякана• 29 апреля в 00:20
Намучено, накручено... Звиняйте, але якось не в одному розмірі вірш
9
Мастер Пис• 29 апреля в 00:22
Вам цей вірш для чого? Щоб виплеснути накопичені емоції? Щоб скинути колишньому, бо дуже чешеться щось йому написати? Чи щоб книжку надрукувати?
Для перших двох варіантів - норм, для того щоб вважати себе поетом та згодовувати це публіці - ніяк.
Для перших двох варіантів - норм, для того щоб вважати себе поетом та згодовувати це публіці - ніяк.
2
Чебураха з перцем• 29 апреля в 00:41
Перша частина гарна, друга ні і вони наче не єдиний вірш, а 2 різних, які не мають нічого спільного.
4
ЖивунаБагамах• 29 апреля в 07:51
Події в світі всі закручені в спіраль,
По ній щоразу ти вертаєшся до мене.
А спогади й слова розбились, мов кришталь,
Уламки в серці вже і вперлися у вени.
Прошу тебе, молю, до мене не ходи,
Ти сонце, але ти печеш занадто душу.
В майбутнє подивись, вже зводяться мости.
Я пам´ятаю все, але вже далі рушу.
ПС. Не дякуйте
По ній щоразу ти вертаєшся до мене.
А спогади й слова розбились, мов кришталь,
Уламки в серці вже і вперлися у вени.
Прошу тебе, молю, до мене не ходи,
Ти сонце, але ти печеш занадто душу.
В майбутнє подивись, вже зводяться мости.
Я пам´ятаю все, але вже далі рушу.
ПС. Не дякуйте
3
2
автор
Маю декілька думок
• 29 апреля в 08:58
Ответ дляЖивунаБагамах
Події в світі всі закручені в спіраль,
По ній щоразу ти вертаєшся до мене.
А спогади й слова розбились, мов кришталь,
Уламки в серці вже і вперлися у вени.
Прошу тебе, молю, до мене не ходи,
Ти сонце, але ти печеш занадто душу.
В майбутнє подивись, вже зводяться мости.
Я пам´ятаю все, але вже далі рушу.
ПС. Не дякуйте
По ній щоразу ти вертаєшся до мене.
А спогади й слова розбились, мов кришталь,
Уламки в серці вже і вперлися у вени.
Прошу тебе, молю, до мене не ходи,
Ти сонце, але ти печеш занадто душу.
В майбутнє подивись, вже зводяться мости.
Я пам´ятаю все, але вже далі рушу.
ПС. Не дякуйте
Там трошки рима квадратна, але все ж таки подякую,
Хоч ви і просили не дякувати)
Хоч ви і просили не дякувати)
Назад Комментарии к ответу