У кого дети с аутизмом? Удалось ди хорошо компенсировать ребенка?

Друг має різні види.
Аспергер завжди високо функціональні

https://youtube.com/shorts/vuy6Cn5Hoa0?si=tBV7NZXZ...

Может и не аутизм. Как вести себя - не спрашивать, как с обычным ребенком.
Как наши знакомые и родственники вели себя - смеялись над ребенком, подчеркивали какие у них умные дети, а наш...
Сыну 14 лет. Что мы прошли - не передать словами. Вся моя жизнь разрушена. Спасибо всем, в том числе мужу и свекрови.

Не надо катить бочку туда, куда Вам хотелось бы.
Мы сейчас за границей. В капстране. Препаратов никаких не назначают. Зачем? Пусть дальше деградирует.
Приходится подпольно привозить из-за границы, просить знакомых и незнакомых.

Дякую за відповідь. у вашого Аспергер?
В мого +- щороку щось нове. Вивчає досконально, тоді перемикається на наступне. Але попереднє з часом забуває.

Мій тяжкий, підгрупа А. А Вам бажаю, щоб син якнайкраще скомпенсувався!

Так Ви їдьте до раїсі, там призначать, Ви ж так хочете. На таблетосах якраз і деградують, а для розвитку по всьому світу поведінкова терапія існує для аутистів.

Послушайте, куда ехать разберусь без Вас!
Мы уже увидели лечение всех болезней водой и парацетамолом.

Вибачте. Я просто запропонувала ту країну, яка лікує аутизм нейролептиками, а застуду антибіотиками, думала, Вам підійде, з огляду на Ваш запит.

Себе предложите.
В Украине нам врач назначал список медикаментов, которые сын регулярно принимал. И они помогали. А здесь страховая медицина, и, видимо, не заинтересованы тратить деньги на пациентов. За 2 года ребенок стремительно превращается в овощ.

Мені нема потреби, у нас все добре, дякую. Навчалася у Ерц, плюс логопедія і курс дефектології, суто для своєї дитини.

Мій важкий. В 3 роки зразу ставили і казали що мама не думайте що легка форма. Але був спокійний,в 4 починав говорити - мама, тато, баба. Але в 4 роки лімфома ходжкіна, одна з онкоболячок. Про розвиток мови не було, згасав на очах. Після всіх операцій, наркозів, опромінення та хімії ,преднізолону було багато, то став нервовим і всі навики втратив, лише минулого року пішла мова частково, ехолалія і коли сам хоче. Їсти перестав ложкою і вилкою хоч уміє, скоро в спецшколу йти, то там з цим буде проблема, ніхто ж там годувати не буде. Були потім і заняття і дефектологи і все. Але вже що є на майже вісім років то є. Добре що хоч в якусь школу взяли по результату комплексної оцінки. Далі побачу. Ілюзій нема що стане як всі, і скомпенсується, хоча в плані орієнтації по місту, поведінки на вулиці і на людях,в магазині, мені багато вдалось навчити, проблем з туалетом нема, вдягається-роздягається більшою мірою сам.
Єдине що боюсь щоб не було рецидиву хвороби, то там навіть якщо знову з ями витягнути,в плані розвитку буде все,аби не забув як ходити ногами і в туалет не під себе, на другому колі дуже страшні препарати. Якби не ця хвороба(на жаль гени,мати в мене теж від онко вмерла) то думаю підгрупи А не було б і до школи я б змогла скомпенсувати. А так добре що хоч так .А взагалі навіть сам діагноз аутизм вже важка ноша. Син якраз з-за хвороби багато часу втратив. Рік лікарня і рік не можна було нікуди йти з дому,крім вулиці, ні в садок ні на заняття(лікарі забороняли). Але після семи років з минулого літа і мова пішла і в плані поведінки-самостійності-розвитку стало краще різко скачком, тому сподіваюсь що мозок все ж пластичний і не все втрачено навіть у нашому випадку

В мене чоловік не пішов,але родичі що з його боку що з мого на мене стільки тонн гімна вилили за цей час - що це мені за гріхи, що заміж не вийшла цнотливою( в 25 років, чоловік третій), що не займаюсь(хоча займалась весь час просто результату довго не було). Чоловік спершу не вірив в діагноз поки сам зі мною до лікаря не пішов, теж здавалось що мало роблю. Але потім зрозумів що я ще й роблю багато по максимуму можливостей. Але реакція рідні,яка чекала свекруха прислугу а мої родичі дійну корову в плані грошей,а я роками не можу працювати з-за сина - то теж не передати словами. Життя правда зруйнованим не вважаю, воно просто пішло іншим вектором. Так складно. Але якраз аутизм максимально проявив хто є хто. Думала жила з людьми, виявилось з вовками, хоча можливо це лише мої ілюзії були роками. І вимог до мене в плані дома, спілкування, завнішності хоч мені з хворим сином важко - дуже багато було і є, ніхто поблажок не робить, хоч я їх не просила, але коли мені важко всі кажуть що сама родила сама і розбирайся.
Я вирішила дистанціюватись. Можливо як школа піде або син з часом зможе залишатись сам - вже привчаю на 1-1,5 - то зможу працювати хоч на півставки. Але хто є хто і як жити я вже зрозуміла. Думаю справлюся,але цих людей в моєму колі більше не буде.

Я в курсі. Як і РАС.
Тому і не можна робити однозначні висновки

Нам теж дають. І це багато в чому рятує. Дійсно хоч аутизм таблетками не лікується,але окремі прояви таблетками можна зменшити або знівелювати і покращити засвоєння інформації та навчання. Я за кордон не їхала не збиралась навіть, бо розуміла що син не доїде, тоді були проблеми. Але зараз бачу що в чомусь я права що залишились тут.

Првезло. Нам негде было оставаться в Украине.

Ну в нас свого житла теж нема і не було,і з одним працюючим я не знаю коли буде. Але в чоловіка службове від роботи в Києві то Слава Богу не прилетіло і живем далі.

Співчуваю вам, уявляю, що ви пережили😢 Тому і сама не питаю напряму, хоч вони б на моєму місці вже давно б дістали із запитаннями. Я дітей своїх ще немаю, незаміжня, то вони сміються з мене, кажуть, що залишусь одна, бо мені вже 30. Але запитати, що не так із малим не можу, язик не повертається😢 хоча його люблю і рада, коли приходить.

Какой хороший пример

Може він не чує? Бо дивно, що не має геть звуків

Я тоже ее смотрела. По-моему они сейчас в в Панаме

А почему не сказали им сразу, что у ребенка проблемы, вряд-ли бы смеялись они зная диагноз.

Сказали.

Не переживайте по этому поводу. Ещё хуже иметь проблемных детей. Сама я не вытяну, а мужу ничего не надо. Да и сейчас такое время, что те, у кого есть дети, сожалеют что пустили их в этот мир.

Дякую, я відпустила ситуацію, що має бути і так буде, стараюсь не зациклюватися. А вам бажаю підтримки і щоб все склалося якнайкраще для вас❤️

Чує, реагує на звуки, йде, якщо покличеш. Повертає голову на звук і музику.

Дякую, подивлюсь.

Я сказала що наявність інтелекту не робить дитину високо функціональною

А розкажіть в двух словах що було? ДякуЮ