Відморожена• 11 сентября 2024
Думки про самогубство
Ніколи не думала, що у мене будуть такі думки. Я за кордоном, все спокійно, і ніби нормально, нарікати немає на що, треба бути вдячним тому, як є... але в свої 40 років повністю нереалізована, працюю на низькокваліфікованій роботі, ледве живу, бо мене ця робота вбиває, партнер вживає наркотики.... діти... Діти це моя найболючіша тема, навіть говорити не хочу...
Якийсь час тому прибирали на роботі і ні з того ні з сього почалися суїцидальні думки, я мабуть все тримаю в собі, стараюсь не слухати їх, мислити позитивно, але так розревілась прямо на роботі, що не могла зупинитись.
Просто пишу тут, щоб не тримати в собі, може стане легше, якщо пропускати через себе...
А у вас хоча би раз були такі нав´язливі думки?
Якийсь час тому прибирали на роботі і ні з того ні з сього почалися суїцидальні думки, я мабуть все тримаю в собі, стараюсь не слухати їх, мислити позитивно, але так розревілась прямо на роботі, що не могла зупинитись.
Просто пишу тут, щоб не тримати в собі, може стане легше, якщо пропускати через себе...
А у вас хоча би раз були такі нав´язливі думки?
8
1
1
30
0
Если вас к таким мыслям подталкивает ваша ситуация жизненная, значит надо что-то менять, а не надеяться что мысли пройдут.
4
К психотерапевту нужно обратиться.
У меня да бывали такие мысли, но тоже как у вас не на пустом месте. По итогу обратилась к психиатру поставил тревожно- депрессивное расстройство, назначил ад. Но я такая сыкуха, что боюсь их пить🙄
У меня да бывали такие мысли, но тоже как у вас не на пустом месте. По итогу обратилась к психиатру поставил тревожно- депрессивное расстройство, назначил ад. Но я такая сыкуха, что боюсь их пить🙄
Автор, насправді я вас обнімаю.
Те що з вами відбувається схоже на депресію
Вам потрібно ( вже вчора) звернутись до спеціалістів
Те що з вами відбувається схоже на депресію
Вам потрібно ( вже вчора) звернутись до спеціалістів
10
От мене цікавить, маючи двох дітей, яким потрібна увага, упахуючись фізично на роботі, коли ж є ще час на партнерів і на писанину тут?
1
7
5
Так, я теж прибічник того, щоб щось міняти. Так міняла все життя, так боролась, що уже все - не маю сил поки що. Я якось не впливаю абсолютно на своє життя... Я втікала від певних обставин, але життя всеодно складається так, що мушу пройти саме такі уроки.. ну, це я говорю про те, що от наприклад зараз їду додому з роботи. Коли почалась війна, я виїхала на роботу в Польщу, тому що 2 дітей, допомогти нікому. І там мало платили на першій роботі я хотіла влаштуватись на іншу , містечко мале, роботи мало було для мене, була лише з нічними змінами.. я втікла аж в іншу країну... І тут всеодно нічні зміни.. ще й до того ж обдовбана людина кричала на весь трамвай і бігав туди сюди. Якщо раніше мені не було страшно, то коли це відбувається майже кожної нічної зміни, то вже це починає напрягати і мені стає страшно.
Этот разрешимая ситуация. Наверное, решить ее не просто, но она решаемая.
И решение в ваших руках.
Вам надо хорошо подумать и что-то поменять. Или если ее нельзя изменить сейчас, спланировать, как вы ее будете менять постепенно. Что вам для этого надо предпринять.
И решение в ваших руках.
Вам надо хорошо подумать и что-то поменять. Или если ее нельзя изменить сейчас, спланировать, как вы ее будете менять постепенно. Что вам для этого надо предпринять.
Если бы тут сидели все бездетные и неработающие, форум давно бы умер.
Я, например, тоже в Польше сейчас и только пришла с 12 часовой смены. И ничего, орехи ем, тут общаюсь, ребенок уже спит
Я, например, тоже в Польше сейчас и только пришла с 12 часовой смены. И ничего, орехи ем, тут общаюсь, ребенок уже спит
4
Те ж саме - я не те, що боюсь їх пити, мені здається працювати з таким треба інакше... Не за допомогою таблеток. По крайній мірі в моєму випадку
1
Ответ дляКоржик
У вас не в детях проблема, а в мудаке, который употребляет наркотики
Це теж. Я розірвала з ним стосунки, але на жаль поки живемо на одній території. Не знаю як ще довго. Але він теж є однією з головних причин такого мого стану.
Саме так - зараз поки що нічого змінити не можу і поки що не бачу виходу. Але знаю, що треба трішки перечекати і все проясниться. Тоді і буде розуміти що і куди.
Найважче не слухати нав´язливі думки.. по типу, що який сенс отак жити, все життя старалась, боролась, а всеодно нормально так і не жила. Ніколи не було легко. За 40 років нічого не маю, того, про що так мріяла і що мотивувало рухатись вперед. Завжди якісь обставини були, які не залежали від мене. І в голові крутиться нащо так страждати, ну, не вийшло, то покінчити треба з цим.. нічого страшного... Комусь дано, а тобі ні... Кожна людина приходить зі своєю програмою і своїми уроками.. тобі дано прожити саме такий досвід... Який сенс в усьому цьому?
Але не можу дітей лишити самих страждати... Треба бути поруч, їхньою опорою...
Але не можу дітей лишити самих страждати... Треба бути поруч, їхньою опорою...
2
Это должен решить специалист. Суицидальные мысли- это серьезно.
Как минимум нужно выговорится, а не накапливать негатив
Как минимум нужно выговорится, а не накапливать негатив
Мені теж виписали ад, але поки проходжу обстеження в ендокринолога, вона сказала спочатку підтягнемо щитовидку, якщо тривожність не піде, будете пити свої ад. Тому перед психіатром завітайте до звичайних лікарів.
А ще, нахєра ви зв´язались з нарколигою? Настількі чешеться між ногами???
А ще, нахєра ви зв´язались з нарколигою? Настількі чешеться між ногами???
Партнер то не батько ваших дітей я так розумію
Як ви лишайте дітей з наркоманом, а якщо він щось зробить з дітьми? Тому із дітьми проблема, що вони вже боюсь тривогу що все не добре
В першу чергу вам треба позбавитись того наркомана і далі життя потроху налагодиться, нову роботу знайдете, у Польщі то не проблема
Як ви лишайте дітей з наркоманом, а якщо він щось зробить з дітьми? Тому із дітьми проблема, що вони вже боюсь тривогу що все не добре
В першу чергу вам треба позбавитись того наркомана і далі життя потроху налагодиться, нову роботу знайдете, у Польщі то не проблема
4
36 . Німеччина. Нереалізована в житті.
В Україні ще до війни народила дитину, бать дитини в побуті ніколи не допомагав, 10 років тягу все на собі виховання. Вже подихаю від цього. Поки що на соціалі, але скоро буду працювати як ви. Бо нереалізована. Теж думки такі як у вас . Якби була в Україні, то вже мабуть давно б це зробила
В Україні ще до війни народила дитину, бать дитини в побуті ніколи не допомагав, 10 років тягу все на собі виховання. Вже подихаю від цього. Поки що на соціалі, але скоро буду працювати як ви. Бо нереалізована. Теж думки такі як у вас . Якби була в Україні, то вже мабуть давно б це зробила
Кожного дня живу з цією думкою вже більше 30 років. І не тому, що вже 30 років все погано, а тому що загалом легше не жити ніж жити. Все просто, нема життя - нема проблем. Але є діти, посміхаємося та машемо.
3
Я десь півроку тому мила посуд і плакала, так мене заіпав побут яким треба займатися все життя, кожен день, бо сім´я- це не про хочу, а про треба, завжди.
1
У мене інколи просто нав´язливі думки є. Вони проходять як перестаю вважати їх чимось забороненим. Можливо візьміть листок та ручку і розкрутіть цю думку до кінця? Напишіть що ви можете втратити. Зверніться до психолога
40 років це приблизно половина життя. Ще можна поступити в університет, вивчатися на нову професію і років 20 ще працювати. Переживіться свій розпорядок дня, введіть приємні ритуали. Ад обов´язково.
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу