Ребенок с СДВГ и 2 смена или полная дистанционка. Что лучше?

Я не буду писати назву ліків, щоб ви не займатися самолікуванням.
Але навіть якщо і 4, хіба це не варто того, щоб поліпшити дитині якість життям навчання і тд?

Ну я так розумію ці ліки крайній випадок. І вони нічого не компенсують взагалі.... Компенсувати сдгу це коли людина н під впливом ліків нормально функціонує. Це коли її мозок ппокдав інші шляхи сполучення нейронів для виконання своїх завдань. Якось так....я взагалі намагаюся якомога меньше ліків давати. Тільки в період загострень даю щось. Да дитина потребує багато моїх зусиль. Але ж вона в мене майже відмінниці. Бере участь в олімпіадах з англійської і з математики.... Але крові з мене п´є багато і на великий обсяг її не вистачає. Також втомлюється дуже... Наприклад їздили з нею в ТРЦ речі купити. Пробули там годину. Купа людей, все горить блищить і т.п. і все дитина вже варена. Вдома прихована істерична. Вона перетворилася. В очні йшколі перевтома набагато більша ніж в дистанційній.... Багато дітей, шум гам.... На уроках в мене донька незважаючи а своє сдвг сиділа ідеально з 1 класу. Бо ми її до школи довго готували. Але ж вона перевиснажується... І вдома наступає дурдом((( якось так. То які саме ліки ви приймаєте?

Я в дома щнаходжуся здебіл шого. Але ніяких поруч сидіти на може бути! Донька цього не дозволить. Вона ж не в 1 класі.... А в 6. На уроках сидить сама і двері в кімнату зачиняє. На уроках сидить . І навіть камеру майже завжди в икає. Але просто дистанційно не всі вчителі можуть передати нормально матеріал... Ну і коли їй сумно стає або щось незрозуміле пояснюють то може за телефон схопитися повтикати. Це зазвичай на літературі або якійсь етиці чи збд.... А на математиці укр мові, англійській, історії сидить, уважно слухає.

Тоді не зрозуміло в чому ваше питання 🤷‍♀️ви ж сама бачите як зараз вашій дитині на дистанційному навчанні і сама пишете, що друга зміна не для вас.

В смысле? А дети сдвг очень знают что им лучше))) они выбирают тот путь где меньше напряга))

Так делают и нормотипичные дети. Я считаю, что нужно учитывать желания детей, не взависимости от того они нормотипичные или нейроотличные, тем более если он старшеклассник, который уже имеет свое мнение

Ні, не на крайній випадок. А постійні.
Компенсація медикаментозна, це те, що допомагає дитині/дитині бути «нормальною».
Це Як з антидепресантами.
При компенсації дитина функціонує по іншому, от взагалі по іншому.
Я була на багатьох конференціях по цьому розладу, де пояснюють, як саме функціонує мозок людини з рдуг. Це страшно. Але дорослі вивчають і пробують себе контролювати, входити в якісь шаблони. З дітьми складніше. Вони багато втрачають, якщо не компенсовані.
Також, важливо компенсувати все це, чим раніше, тим краще. Дитина/дорослий не втрачає можливість здобувати знання, мати спілкування, розуміти себе, світ, бути в ресурсі і направляти цей ресурс в правильному напрямку.

А як бути якщо дитина опиняється в ситуації коли ліків немає? Її мозок взагалі не навчений без них більш менш норм функціонувати. Не налагоджені нові нейронні звязки.. Ну і що це за ефект на 6-7 годин. Це 6 - 7 годин дитина в школі. Я маю на увазі не молодші класи. А потім дз на 3години мінімум. А якщо після школи дитина йде на тренування і тільки потім дз робить, або доробляє. Або ще 1-чи 2 репетиторіа відвідує. Тобто мозку треба функціонувати не 6-7 годин.....з ранку до В чора....І потрібно бути весь час під ліками.... Ну ось з початком війни ми наприклад опинилися з дитиною в місті де навіть дитячого психіатра не було))) Був тільки невролог і той ніякий..... Зараз взагалі такі часи що невідомо що далі. І немає ніякої гарантії що буде доступ до ліків. Або що людина не опиниться без грошей на тіліки( а вони досить недешеві), а людина не навчена ніяк функціонувати без них. Тобто як наркоман... Нічого без них не може....

Навпаки, з ліками дитина якраз і створює нейронні звʼязки, які їй будуть допомагати в майбутньому працювати без них.
Якщо дитина на терапії з 4-5 років, то за 10 років терапії вона має результати набагато вищі ніж ті, хто був без терапії.
Людям в 40 вже нічим не допоможеш, тому що часу мало + там на фоні рдуг зʼявляються депресії і інші розлади.
Можна приймати 12 годин. Це не є проблемою.
А якщо не має доступу, ну це як і з іншими благами цивілізації, якщо думати в цьому напрямку, то дійсно, нічого не потрібно робити.
Мати дитину в 6 класі і не мати психіатра свого, це як на мене злочин проти самої дитини.

Ви це про кого кажете. Що дитина в 6 класі на має психіатра?))) я та н десь писала? Я писала що війна нас загнала в богом забите місце де немає доступу до лікарів.... А зараз ми слава богу живемо в нашому рідному Харкові і тут все є. А якщо я дитину приводжу до норми з мінімальною кількістю ліків це теж злочин? Дитина сидить і слухає в школі уроки! Вчиться на 9-12. Має багато друзів. Також в дитини шикарно розвинута дрібна моторика. Бо я з самого дитинства з нею займалась і вона тер такі шедеври малює і ліпить з глини. До 12 років в дитини на було гаджетів взагалі. В вільний час вона в мене займалась тільки творчістю, або на кухні готувати солодощі любила. І це треба було мені з нею займатись весь час. І допомогати втілювати її 133 ідеї які з´являлися в голові.... Ті таблетки то чарівні костилі і не більше. І якщо ви щновуж поцікавитеся н всім підходять. Подруга з дитиною сдвг в США. І там їм призначають ці ліки. Вона каже що всім з діагнозом сдвг призначають але дивляться на реакцію. Далеко не всім це підходить! І безкоштовні там ці ліки тільки до певного віку.