Пам´яті Окуджави на 9 травня

Взагалі я його творчістю зацікавилася тільки минулого року і мені було трохи шкода, що я його пропустила.
9 травня - не російський день, а день капітуляції нацизму. Його скасували назло Росії, не розібравшись, що тим самим віддали на відкуп Путіну саму пам´ять про Перемогу, якій українці були не просто учасниками, вони були у самісінькому центрі.
Сьогодні модно викреслювати фронтовиків, які ще й мали талант - співали, писали, жили. Заборонено Булата Окуджаву, бо російський, радянський і взагалі ще якийсь там.
А те, що він пішов добровольцем на фронт одразу, як виповнилося 18 втратило значення.
Нині у вишиванці важливіше виглядати, ніж пам´ятати.
Але факт залишається фактом, тоді в одному окопі сиділи і росіяни, і українці, і білоруси, і вірмени, і грузини, і євреї.
Вони боролися за життя. А не за мову плаката.
І хіба цей досвід спільної боротьби належить Кремлю?
Він належить усім, хто вижив. І пам´яті, яку ми маємо право зберегти без дозволу політиків у вишиванках.
От ми ніби й знаємо вже, що влада нас завжди обманює. Але чому так швидко повірили, як вона сказала, що треба відмінити російських діячів культури, частина з яких були фронтивиками, які захищали й радянську Україну в тому числі?