Маю натхнення• 15 июня 2025
Який період у материнстві був для вас найважчим?
Немовля, садок, підлітковий вік?
2
22
0
Перший рік старшого сина.
Бо були важкі пологи, він майже не спав, педіатр була тупа і не бачила очевидних проблем, від моїх скарг відмахувалася.
Потім звернулися до іншого лікаря, отримали діагнози, почали лікування, але було невідомо, чи зможе сам сидіти, ходити, говорити.
В рік вже повзав і нам сказали, що піде, то трохи полегшало. Реально видихнули з ним після двох років.
Бо були важкі пологи, він майже не спав, педіатр була тупа і не бачила очевидних проблем, від моїх скарг відмахувалася.
Потім звернулися до іншого лікаря, отримали діагнози, почали лікування, але було невідомо, чи зможе сам сидіти, ходити, говорити.
В рік вже повзав і нам сказали, що піде, то трохи полегшало. Реально видихнули з ним після двох років.
2
1
Самые сложные когда не стало кому помогать с ребенком и нескем посидеть и ты 24/7 с ним и это ад.
4
Начало подросткового у дочери, пока я адаптировалась к изменениям от ангела до дьявола. 
Сын вырос вообще без проблем.
С рождения оба были спокойные.
Сын вырос вообще без проблем.
С рождения оба были спокойные.
Подростковый возраст, начало. И до сих пор. Болит душа и сердце. Никогда бы не подумала, что это будет с нами.
2
Дивлячись яка дитина, тобто характер)
Зі своїм був важкуватим період адаптації, певно перші місяці від народження, далі все ок до садка, там він мені давав жару, потім школа, аналогічно, тепер підлітковий)
Знаєте, тут ще часто стоїть питання не так у проблемності і важкості із самою дитиною, як у соціумі, який легше сприймає зручних людей. Тому мені, як мамі незручної дитини, з ним не глобально важко, але важко балансувати із соціумом.
Зі своїм був важкуватим період адаптації, певно перші місяці від народження, далі все ок до садка, там він мені давав жару, потім школа, аналогічно, тепер підлітковий)
Знаєте, тут ще часто стоїть питання не так у проблемності і важкості із самою дитиною, як у соціумі, який легше сприймає зручних людей. Тому мені, як мамі незручної дитини, з ним не глобально важко, але важко балансувати із соціумом.
Примерно с 11 лет моей дочери и до сейчас,она не скандалит,не кричит,не пьет, ни курит,характер очень мягкий,послушный.Но такое впечатление ,что ей очень тяжело жить,она ничем не интересуется,ни одеждой ,ни косметикой,ни книгами,ни кино.У неё нет друзей в реальной жизни,она никуда не ходит,вытащить её на улицу невозможно.Это очень угнетает и давит морально.
Она режет себе руки.Были у психиатра,пьёт антидепрессанты,но что-то ничего не меняется.
Если что у меня есть ещё два старших сына,думала с ними будут проблемы в подростковом возрасте,нет,все тихо-гладко прошло.
Мне наверное тоже скоро нужно будет к психиатру,я уже не вывожу этот тихий террор.
Она режет себе руки.Были у психиатра,пьёт антидепрессанты,но что-то ничего не меняется.
Если что у меня есть ещё два старших сына,думала с ними будут проблемы в подростковом возрасте,нет,все тихо-гладко прошло.
Мне наверное тоже скоро нужно будет к психиатру,я уже не вывожу этот тихий террор.
Средняя школа. Сто пятьсот кружков, студий, секций и репетиторов - везде надо успеть, не опоздать и все страшно ей нужное. Расписание как у кинозвезды. Мы с бывшим мужем забыли, что в разводе - только и делали, что отвозили-привозили.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу