Директриссимо• 26 июля в 08:23
Як впала якість життя..
Я не понити. Це був мій свідомий вибір виїхати до Польщі. Донька навчається, я працюю. Маю своє житло і фін питання закриваю.
Але приїхала додому, великий просторий будинок - мій з чоловіком. Який багато років будували під себе. Кава вранці на газоні. Квіти пахнуть і сад.
Невже я до такого рівня ніколи не дотягнувся знову?
У мене в Польщі безкінечна тривога всередині. Я в напрузі, на антидепресантах.
Ну що за сюр? Додому приїжджаю і тут тривога реальна , але всередині спокій… ну сюр…
Але приїхала додому, великий просторий будинок - мій з чоловіком. Який багато років будували під себе. Кава вранці на газоні. Квіти пахнуть і сад.
Невже я до такого рівня ніколи не дотягнувся знову?
У мене в Польщі безкінечна тривога всередині. Я в напрузі, на антидепресантах.
Ну що за сюр? Додому приїжджаю і тут тривога реальна , але всередині спокій… ну сюр…
показать весь текст
1
8
1
32
7
5
41
1
229
0
Сначала хотела как большинство позлорадствовать. А потом впомнила, что у самой с 2012 гтр, не пахло еще никакой войной и со стороны я была красивая счастливая и все такое. А внутри дурдом. Но это психолог не лечит, если что. Идите к врачу, не тратьте деньги на болтовню.
1
Раніше у мене було моє місто, моя сім´я, мої друзі, моя квартира, моє все. Теперь всього цього навіть фізично немає. Ідіть до психолога, та щось робить. Я в зрозуміла, якщо б ви написали чоловік не вивозить психологічно, а так ви і себе і його тягнете до депресії. Дитина вже не малолітня. Ви нудитесь, бо вам є куди повертатись. Коли немає, повірте... соплі підібрала, дітей сад/школа влаштувала та ідеш вперед без огляду назад. Тип паче вже четвертий рік як все втрачено, і живеш тут та зараз.
Ви коли таке пишите, реально готові взяти на себе відповідальність за чиїсь життя? Це ж підбурення, типу - вертайтесь, всі живуть. Але ж не всі виживають. І що як такий ваш комент реально вплине на оюдину, вона вернеться і загине. Не думали?
1
Интересная тема получилась)
Автору труднее всех, напихала в панамку всем оставшимся и ушла в закат, слила утренний негатив свой и успокоилась)))
Автору труднее всех, напихала в панамку всем оставшимся и ушла в закат, слила утренний негатив свой и успокоилась)))
5
11
1
Ну ви і не зможете пояснити це тому, хто ніколи не був у вашій шкурі. Вам вище пишуть, що яка тривога у вас може бути, раз виїхали з України, ніяких депресивних настроїв не може бути 
. Всім все не поясниш.
. Всім все не поясниш.
2
1
Я в таких темах не понимаю, автор жалуется или хвастается. Я сначало думала ребенок малолетний. А по факту я так поняла лет 16/17. В ближайшее время (если не уже) можно жить с мужем в своем шикарном доме и не ныть про маленькую квартиру. Но вариант возвращения уже тоже оплакан заранее.
7
Я не поняла страданий. Выплатите квартиру и расслабитесь. Можно сдать и вернуться в свой дом. Муж свое отвоевал и за него можно не бояться. Дочка может и в Украине болеть, это никак не связано.
6
Я тоже не особо поняла, если честно)
Но я уже привыкла и держу себя в руках, стараюсь не отвечать особо в таких темах, все равно все не так, что ни ответь)))
Но я уже привыкла и держу себя в руках, стараюсь не отвечать особо в таких темах, все равно все не так, что ни ответь)))
4
Ви дивна, тут більшість форумчан досі в Україні, з-за кордону в людей враження, що тут тисячами мирняк гине кожну добу.
2
Думаєте, в інших країнах ви і ваша дитина житимете вічно або як мінімум до глибокої старості?
1
1
Нехай сидить в Польщі, ніхто не запрошує повертатися. І краще було би нікому не морочити голову, ні собі, ні людям. Авторка порівняла тривоги за кордоном з тривогами в Україні, зовсім недолуге якесь
2
2
Ну а шо? Советчицы из Днепра, наверное, всплакнули от переживаний за автора. То что у них сегодня ночью было то фигня на фоне внутренней тревоги у автора, у которой качество жизни ухудшилось. Ага.
7
1
Тут все просто - до лікаря, він вам назначить легкі препарати, і це мине. Якщо не мине, то трохи сильніші💊
Мені взагалі курс магнію з якимось ще мінералом допоміг.
Я розумію від чого у вас тривога. У вас відчуття, що ви втрачаєте свою домівку, але тримаєтесь ще за неї з останніх сил. Це важко. Відпускайте, переконуйте себе що то ваша дача куди ви можете їздити тільки у відпустку. І сил вам!
Мені взагалі курс магнію з якимось ще мінералом допоміг.
Я розумію від чого у вас тривога. У вас відчуття, що ви втрачаєте свою домівку, але тримаєтесь ще за неї з останніх сил. Це важко. Відпускайте, переконуйте себе що то ваша дача куди ви можете їздити тільки у відпустку. І сил вам!
а як на рахунок того, щоб жити тут і насолоджуватись країною, яку створили , поставивши 1 галочку??
усіх попереджували,всі знали...
усіх попереджували,всі знали...
1
2
Я точно также ,автор.Потому что дома я дома,хоть и страшно.Но дочь сильно боится по ночам,поэтому уезжаю снова.Запорожье..
1
У меня именно потом сестра вернулась назад,
и куча подруг.
Пожили там, попробовали и поняли, что у нас даже в войну, лучше чем там без))
Так бывает.
Я многим говорила, что такое будет, мне не верили, теперь все больше подтверждений такому.
и куча подруг.
Пожили там, попробовали и поняли, что у нас даже в войну, лучше чем там без))
Так бывает.
Я многим говорила, что такое будет, мне не верили, теперь все больше подтверждений такому.
2
Нащо ви пишете це сюди? В нас чверть країни людей без житла лишилося,їм би ваші проблеми.Невже не можна найти форум місцевих бєженок і там виливати душу???
1
3
Ну як же ніхто не запрошує, у вас шось не так із розумінням прочитаних коментарів, на які ви відповідаєте?
1
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу