Директриссимо• 26 июля в 08:23
Як впала якість життя..
Я не понити. Це був мій свідомий вибір виїхати до Польщі. Донька навчається, я працюю. Маю своє житло і фін питання закриваю.
Але приїхала додому, великий просторий будинок - мій з чоловіком. Який багато років будували під себе. Кава вранці на газоні. Квіти пахнуть і сад.
Невже я до такого рівня ніколи не дотягнувся знову?
У мене в Польщі безкінечна тривога всередині. Я в напрузі, на антидепресантах.
Ну що за сюр? Додому приїжджаю і тут тривога реальна , але всередині спокій… ну сюр…
Але приїхала додому, великий просторий будинок - мій з чоловіком. Який багато років будували під себе. Кава вранці на газоні. Квіти пахнуть і сад.
Невже я до такого рівня ніколи не дотягнувся знову?
У мене в Польщі безкінечна тривога всередині. Я в напрузі, на антидепресантах.
Ну що за сюр? Додому приїжджаю і тут тривога реальна , але всередині спокій… ну сюр…
показать весь текст
1
8
1
32
7
5
41
1
229
0
Ну, мне пришло сообщение. А вообще я о вашей теме уже забыла. Это правда, а то вы все почему-то уверены что мы не едим, не спим, все печалимся, как там вам, выехавшим)
Отвечаю честно.
Нам пох)
Отвечаю честно.
Нам пох)
2
Ответ дляЛюблю_смаколики
Найбільш тривожні за кордоном,їм так страшно бідним,і так переживають 
Так так и есть, те кто остались в основном адаптировались, а с этой адаптацией потеряли часть чувства самосохранения. И вероятность погибнуть у тех, кто не ходит в укрытие, и забивает на опасность выросла в разы. Поздравляю вас с отсутствием тревожности :)
Почитала чуть ваши комментарии, может Вам нужны антидепрессанты? А про дом пока забудьте, у нас тоже шикарный дом остался в Украине, я раньше очень хотела вернуться, а сейчас совсем не хочется. Нет той Украины , которая была до 22 года, нынешняя мне не нравится (
Будущее для своих детей, увы я в ней уже не вижу
Будущее для своих детей, увы я в ней уже не вижу
Ну то ви прийшли пожалітися тим практично хто живе у війні. Так чи інакше.
Тривог у нас, канєшно нема. І ми життям не ризикує. Своїм та своїх дітей.
Автор, люди в такому стресі живуть тут, в Україні, що вам і не снилось.
У моїх родичів у Харкові в ста метрах в будинок попало. Сім´я загинула з того будинку, їх знайомі.
В ви в Польщі в своїй квартирі в тривозі, бо типу борги є.
Та блін.
Тривог у нас, канєшно нема. І ми життям не ризикує. Своїм та своїх дітей.
Автор, люди в такому стресі живуть тут, в Україні, що вам і не снилось.
У моїх родичів у Харкові в ста метрах в будинок попало. Сім´я загинула з того будинку, їх знайомі.
В ви в Польщі в своїй квартирі в тривозі, бо типу борги є.
Та блін.
Зробила висновок з ваших відповідей.
Автор, не нийте, оцініть що маєте.
Ви в нормальному становищі.
Тої України що була, вже ніколи ніколи не буде.
В в Польщі ви ще довго будете чужа для поляків. Ваша донька то вже адаптується та буде значно легше жити.
Першим емігрантам завжди тяжко. В дітям і далі легше
Напишу за себе. Є куди виїхати, але не можу. Бо син та чоловік невиїзні.
Автор, не нийте, оцініть що маєте.
Ви в нормальному становищі.
Тої України що була, вже ніколи ніколи не буде.
В в Польщі ви ще довго будете чужа для поляків. Ваша донька то вже адаптується та буде значно легше жити.
Першим емігрантам завжди тяжко. В дітям і далі легше
Напишу за себе. Є куди виїхати, але не можу. Бо син та чоловік невиїзні.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу