Думаю о суициде

Для себе поки обрала максимально не згадувати і максимально завантажити себе роботою. Вдома поки нічого робити не можу, речі чоловіка прибрати не можу. Взяла за правило на роботу ходити завжди з макіяжем, пішла купила кілька нових речей, хоча до цього вже кілька років нічого не купувала. Якщо дозволю собі занурюватися в спогади, розумію, що не вивезу. Тому поки так,чекаю, щоб пройшов час і зникли фантомні відчуття близькості. Налаштовую себе на те, що попереду в мене все буде добре, навіть припускаю, що зустріну кохання, бо вважаю, що я на це заслуговую. Але погоджуюся, коли людина відчуває, що в неї геть нема ресурсу справлятися, то треба звернутися до психіатра, я свого часу зверталася, коли не вивозила проблеми з підлітком. Але в данному випадку відчуваю, що я маю самостійно це все пройти і пережити, не хочу ліками притуплювати відчуття, бо для мене це свого роду внутрішня трансформація зараз, оновлення свого Я

**и не останавливает…**

Врёте сама себе и нам заодно.
Если бы ничего не останавливало то неделю назад, месяц назад или полгода назад вас бы уже не было в живых.
И не было бы ваших тем на Советчице.

Вас останавливает страх.
Или вам просто нравиться так привлекать внимание.