Щось не спиться• 10 ноября 2025
Мы больше никогда не будем на своем месте. Беженство
Мы дома уже чужие , мы там чужие , и через много лет так же останемся чужими . Нас не понимают наши что остались , нас не понимают наши кто приехал раньше , нас не поймут местные потому что они другие . Мы одиночки , без Корней . И это навсегда (((
показать весь текст
2
32
2
18
126
0
Когда человек сам по себе - да
Но когда ответственность за детей . То выбор в пользу страны без войны .
Но когда ответственность за детей . То выбор в пользу страны без войны .
Зате людина кругом має душевний спокій і це прекрасно, бо мабуть той спокій дуже залежить від внутрішнього наповнення, установок і відношення до оточуючого світу кожної людини.
2
А если ребенку плохо на чужбине. Плохо в классе с пакистанцами и африканцами? Плохо быть в чужой среде?
1
2
Може не варто до весни поспішати, перезимувати там, де стабільно будуть доступні ресурси у вигляді тепла-води-елетроенергії і т.д.
Абсолютно пофиг. Там, где я, всегда хорошо.
Не хочу я быть ни для кого своей. Я хочу быть для себя удобной, для детей и родителей полезной.
Остальное вторично.
Меньше об этом думайте и клеймите себя.
Не хочу я быть ни для кого своей. Я хочу быть для себя удобной, для детей и родителей полезной.
Остальное вторично.
Меньше об этом думайте и клеймите себя.
3
Проходить то проходили, але Зміївську ТЕС розгромили буквально як пару днів, що тільки ускладнює і так не просту ситуацію.
Ну может такое же состояние у нытиков и есть, которым везде будет плохо и везде всё не так. Большинство моих знакомых беженцев нормально прижились в другой стране и ни на что не жалуются. И в Украину возвращаться тоже большинство моих знакомых не хотят.
1
Мы тоже нормально прижились и возвращаться не хотим . Но иногда накатывает , вам от этом никто не скажет что у них в душе .
Я ще на початку 90-х років спілкувалася з такими жіночками з Канади, які прожили там 40-60 років. Вони розповідали, як хочуть повернутися в Україну, проте не повернулися. Тоді я не зрозуміла їх стогонів, чого було жалітися.
А зараз стала їх розуміти, їм було що втрачати, як і вашій знайомій, що 40 років прожила. Проте все одно не розумію стогонів ’Ой, нема спокою’. Нема його ніде.
А зараз стала їх розуміти, їм було що втрачати, як і вашій знайомій, що 40 років прожила. Проте все одно не розумію стогонів ’Ой, нема спокою’. Нема його ніде.
Та будь ласка, я ж вас не тримаю. В Києві у мене вчора за світловий день було світло три години, але тішить, що є вода і опалення, сьогоднішня ситуація дещо відрізняється від 2022. Навіть в будинках, які не виключали (поряд метро-лікарня-поліція і т.д.) попередні три роки, почалися відключення.
Українці вже обігнали сірійців по кількості біженців, залишилося обігнати турків і будемо, як вдома.
Это не эмиграция.
Сложно не только взрослым. Если ваши как кабачки на грядке или телята в стойле без мозгов, только жрать и срать, то не все такие. Где дают жрать - там и хорошо.
Сложно не только взрослым. Если ваши как кабачки на грядке или телята в стойле без мозгов, только жрать и срать, то не все такие. Где дают жрать - там и хорошо.
1
4
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу