АнтиТанкист• Изменено 13 ноября в 08:57
Читаю тему про село
И офигеваю. Автор увезла сына где один ребёнок ещё только, учится удалённо ок. Это популярно. Какое развитие у ребенка?? Два коммента у неё в теме что одна живёт в 30 км от города, а вторая 27 и тоже типо счастливы. No comments 🐶
10
32
0
Та успокойтесь, то явно троль. Ну какая теплица на две пенсии и минимальную зарплату. Какие курочки без пая. Какие соседи с мёдом? Ну бред. Человек понятия не имеет как быть обустроен в селе и сколько там надо пахать.
4
2
2
Гуляет в лесу, листья грабает. Растет психически устойчивым человеком без всяких этих кинотеатров, английских и музеев. Та люди ж разные. В городе не у всех детей тоже есть активности.
10
2
А що не так з англійською? Сумніваюся, що краще працювати рідною мовою за скромну плату, колу можна виконувати аналогічну роботу іноземною за подвійну плату. Це про далекоглядність, а не витривалість психіки
Я в селе. Огород засеяли клевером . Немного деревьев, пару грядок, из живности -кошка. Работаю онлайн. Конь не нужен
1
А можно остаться жить в селе и не искать высокооплачиваемую работу. Зато ж там тихо и соседи медом угощают.
3
В частном доме, в селе? Ну вы даёте. Я в городе живу в частном секторе. Две грядки, одна с клубникой, другая с овощами. ДВЕ. Несколько деревьев, остальное просто травой заростает. На грядки сделан капельный полив автоматический, междурядья укрыты агроволокном. Казалось бы, ну что там делать. Всё лето я на том гребаном огороде. То полить розы и деревья, то повыдергивать бурьяны в грядках, то полить грядки удобрением, пообрывать листья, каждый день замести двор, подвязать овощи и виноград. Обработать от вредителей. Покосить траву. Так это слава Богу мы уже лет 20 как не держим живность, потому что без пая это нереально, покупать зерно и кормить тех кур и кроликов.
1
Ответ дляКудряшка Сью
30 км??? Это 20-30 минут на машине , нашли глушь 
Вот и я про тоже. Полчаса на машине и заброшеное село не вяжется как то с нынешней реальностью.
2
1
Читаю таких як ви і офігеваю. Ви не живете в селі, живете своє, особисте життя, мабуть...і засуджуєте чужу вам людину, за проживання в селі. З вами все добре? Люди можуть бути щасливими будь де. Ви тут до чого?
3
Я не заметаю каждый день двор каждый день, не обрываю листья никогда (хз, зачем вы это делаете) , не кошу траву . Виноград неукрывной, он сам плетется. Роз нет. Вы и в квартире заколупаетесь,,вам важен процесс
4
Ну ви даєте .. в мене 60 сотих половина з яких засівається травою. Ще половина садок, який я особисто обробляю акумуляторним обприскувачем за пів години. Кожного дня мести двір, навіщо? Що ви на ньому робите? Обривати листя...за межами. Не розумію нафіга це робити?
4
Ответ дляКудряшка Сью
30 км??? Это 20-30 минут на машине , нашли глушь
Это если дороги есть, зачастую это ямы, по полю ехать лучше, поэтому эти 30 км- это ад
2
1
Бо листя завжди у дворі. От не знаю де воно в біса береться. Але довбане листя завжди на подвір´ї. А траву ви що не косите? У вас газонна, чи звичайна? А листя обривати нижні з помідор, щоб самі томатики росли. Бо якщо дуже велике листя, помідори не ростуть.
2
До войны жила в Харькове, сейчас в микро городке. Город 30 км, крупный город 100 км. Большой участок рядом лес река парк. Очень нравится. Музеи раз в год у детей плюс экскурсии в школе раз два в год. Плюс выезд на море раз в год с экскурсиями. Не страдаем (кроме как за домом). В Харькове каждые выходные гуляла с младшей в зоопарке и парке рядом, старшие были на занятиях в Каразина. А что делать, сейчас другая реальность...
Це пасинкування. В мене було десятків три помідор 10 хвилин на цю роботу і не частіше раз на два тижні. Трава звичайна, косимо косаркою. Листя з дерев не збираю, воно мені не заважає. Весною зберу. Що косили, я вже писала, перемолотили газонокосаркою в порох.
2
На помідорами листя обриваю, звичайно ж не з дерев. І виноград сам плететься, але ж треба що було йому по чому плестись. А восени його треба обібрати весь, навіть якщо нічого з нього не робиш, та й лозу пообрізати. А як траву не косити вона росте по пояс. Кліщі, павуки і навіть гадюки можуть там жити в тих некошених бурьянах. І ні, я цей процес терпіти не можу.. роблю через силу, бо треба.
Живемо в селі. Діти тут лише влітку. Дитина моя криком кричить - так не хоче в місто повертатися
2
Ми різні люди, з вами. Вам важливо бути працьовитою господинею в якої все блищить. Ви будете намивати, натирати, складати доба за добою. Скаржитись, втомлюватись і замітати листя. Я просто інша. Я не роблю того, чого не хочу. Якщо я не хочу полоти, я мульчую. Якщо я не хочу зайвої мороки з якимись рослинами, я їх не саджаю. Якщо мені тяжко, я зменшую обсяги.
4
так у вас ціль підтьримувати ті грядки і жити без бур*яна.
живу в селі - городом не займаюсь, ділянку кошу раз в місяць
живу в селі - городом не займаюсь, ділянку кошу раз в місяць
А хто в вас косить? Просто коли чоловік вдома він мотокосою за два три дні покосе ті буряни(косаркою не вийде, бо поверхня дуже нерівна. А я тією грьобаною косою поки докошу, по новій приходиться починати. Або наймати когось.
Ми косимо з чоловіком по черзі. Бензиновою, ручною я некошу вона важка. У мене є маленька акумуляторна для дрібних робіт і з мішком, та, сама женеться за нею бігати треба, немає нічого складного. Якщо ділянка у вас не забита щільно рослинами.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу