Санта Барбара• 25 ноября 2025
Почему над аутистами в школах смеются и издеваются?
показать весь текст
1
4
8
65
1
Так мама за рік не знайшла часу, щоб поговорити з вчителькою.
Коли інші мами своїх дітей забирали, то щось питали про своїх дітей. Чи розуміє предмет, як поводиться, чи їсть у їдальні і т.д.
А ця мама навіть з машини жодного разу не вийшла.
Вигоріла? Можливо. Але вчитель не стрибатиме вище голови, якщо бачить від матері лише байдужість.
Коли інші мами своїх дітей забирали, то щось питали про своїх дітей. Чи розуміє предмет, як поводиться, чи їсть у їдальні і т.д.
А ця мама навіть з машини жодного разу не вийшла.
Вигоріла? Можливо. Але вчитель не стрибатиме вище голови, якщо бачить від матері лише байдужість.
Если ребёнок на инклюзии, то вообще есть специальные встречи их проводит завуч по инклюзии, классный руководитель, ассистент учителя, несколько профильных учителей и родители
И так обычно с классным руководителем родители постоянно на связи
Но это все не при других родителях происходит
Вот это всё «тянет программу» или «как день прошёл» это про обычных детей
А у детей с инклюзией совсем другие потребности и проблемы
И мы например тоже никогда не обсуждаем их при других
И на родительское собрание можно сходить иногда
Но обычно в этом нет смысла
Встречи с классным руководителем всегда только личные
И так обычно с классным руководителем родители постоянно на связи
Но это все не при других родителях происходит
Вот это всё «тянет программу» или «как день прошёл» это про обычных детей
А у детей с инклюзией совсем другие потребности и проблемы
И мы например тоже никогда не обсуждаем их при других
И на родительское собрание можно сходить иногда
Но обычно в этом нет смысла
Встречи с классным руководителем всегда только личные
1
Не знаю як зараз, а 10 років тому в класі похрестила був такий хлопчик, знань майже нуль, в початковій школі ще більш-менш вчителька з ним справлялась, класу з 5-6 зовсім все сумно було, він став агресивним, зривав уроки. Все ускладнювалось тим, що його мама працювала в цій же школі вчителем. На скільки памʼятаю, то тоді ще були профільні школи чи інтернати, але вона не хотіла туди здавати дитину, хотіла щоб бути з ним поруч.
У класі сина той хлопчик дійсно був розумний. Ерудований, знав наперед програму з математики, у 4 класі знав багато фактів з біології і астрономії. Він не був агресивний зовсім, зривалися уроки через те, що він хотів розповісти щось цікаве з прочитаного під час уроку. Йде урок мови, наприклад, розбирають слово ’зірка’, а він щось згадав про зірки і викрикує. За ним починають інші діти щось згадувати і все, не встигли заплановане.
Він ще був досить наївний і коли над ним сміялися, сміявся з усіма. А зараз, схоже, вже розуміє, що то насмішки, і бажання вчитися у нього щезло :(
Він ще був досить наївний і коли над ним сміялися, сміявся з усіма. А зараз, схоже, вже розуміє, що то насмішки, і бажання вчитися у нього щезло :(
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу