ТебеОноНадось• вчера в 17:10
Хто всиновив дитину, що стало вирішальним поштовхом до цього рішення?
Думаю про це протягом 20 років. Коли біологічні діти були малі, то питання притихло. Зараз вже 16 і 13р, портебують небагато мого часу. І я знову постійно думаю про всиновлення. Бо ще є бажання ростити,любити,розвивати.
Порадьте ресурси чи групи де спілкуючись на цю тему і власні поради.
Порадьте ресурси чи групи де спілкуючись на цю тему і власні поради.
5
2
95
4
Я когда то в лет 45тоже решусь, просто не хочу беременной ходить, рожать, не хочу именно младенца и боюсь болячек
3
2
2
16 и 13 требуют мало времени? Удивительно. Столько сил надо, чтоб на ноги поставить и дать по максимуму всего. А не просто выплюнуть в мир
6
2
1
Так ваши подростки требуют не меньше внимания , чтоб забить на них и взять чужого ребенка , если что у самой два сына подростка которым нужно внимания,любви денег и всего не меньше чем маленьким детям
6
1
Ооо, я недавно наткнулась на рилс психологини, которая притащила в дом опекаемого ребенка и поставила своего сына перед фактом. Сыну лет 10-12, он в шоке. В комментах два лагеря, одни на стороне сына, а вторые как одна пишут ’а вы перед беременностью разрешение у других детей берете?’...
6
4
Зайдите в инсте на страницу Инны Мирошниченко. Может там есть тематические группы. Знаю ещё, что она книгу написала об этом. У них 2 усыновлённых.
1
не делайте плохо вашим подросткам, они сейчас тем более в вас нуждаются, самый опасный возраст!
7
4
1
В Інстаграмі дуже багато на цю тему говорить Інна Мірошниченко ( яка і сама є усиновлювачкою 2 дітей). Там знайдете багато інформації на тему.
Якщо прямо відчуваєте таку потребу вже стільки років, то зробите добру справу. Але це нелегкий і нешвидкий шлях бюрократичний шлях, якщо захочете саме малюка. Дитину років після 6 вже взяти легше.
Якщо прямо відчуваєте таку потребу вже стільки років, то зробите добру справу. Але це нелегкий і нешвидкий шлях бюрократичний шлях, якщо захочете саме малюка. Дитину років після 6 вже взяти легше.
1
Не розглядали варіант патронатної родини? Це родини куди віддають тільки вилучених дітей, проживання в родині до 3 місяців, за цей час шукають куди дитину прилаштувати далі. Державі дуже потрібні такі родини, плюс у вас не буде прям ’постійної’ дитини, ви можете самі погоджуватися або ні в той чи інший період, орієнтуючись на свою завантаженість. Це будуть діти яким дуже потрібна психологічна підтримка, важко, але з вашої сторони грандіозна допомога і державі і таким дітям.
Это не имеет значения - решения заводить детей (и каким образом) принимают исключительно взрослые.
5
3
1
Ви хочете врятувати чужу дитину, але очікування від цієї дитини можуть не співпасти з реальністю. І одна справа, коли проблемна біологічна дитина, та зовсім інша, коли це дитина чужа, усиновлена.
Мій родич забрав хлопчика з інтернату, дитині на той момент було 2 роки. І скільки б не вкладали у нього прийомні батьки, але він ріс дуже жорстким, постійно усім був невдоволений, хамив своїм прийомним батькам, ображав інших дітей - буквально кидався на них з кулаками. Ці родичі не могли навіть кудись піти разом, так як на усіх заходах цей хлопець вів себе дуже агресивно. Я памʼятаю, як на весіллі іншого спільного родича цей хлопець задирався та бив усіх присутніх дітей. І це при тому, що своїх біологічних батьків і життя в інтернаті він не памʼятає. Його агресія це напевно щось спадкове.
Всиновителі водили його по психологам, але толку нуль.
Прийняти нелегке рішення, допомогти чужій дитині і натомість отримати таку «дяку»…
Мій родич забрав хлопчика з інтернату, дитині на той момент було 2 роки. І скільки б не вкладали у нього прийомні батьки, але він ріс дуже жорстким, постійно усім був невдоволений, хамив своїм прийомним батькам, ображав інших дітей - буквально кидався на них з кулаками. Ці родичі не могли навіть кудись піти разом, так як на усіх заходах цей хлопець вів себе дуже агресивно. Я памʼятаю, як на весіллі іншого спільного родича цей хлопець задирався та бив усіх присутніх дітей. І це при тому, що своїх біологічних батьків і життя в інтернаті він не памʼятає. Його агресія це напевно щось спадкове.
Всиновителі водили його по психологам, але толку нуль.
Прийняти нелегке рішення, допомогти чужій дитині і натомість отримати таку «дяку»…
6
Нет для меня это предательство притащить чужого ребенка домой , и ожидание не совпадает с реальностью
5
это бы означала олно: маме насрать на собственных детей. тогда зачем ей третий? чтобы со временем насрать и на него?
5
4
Сочувствую подросткам. Но зато у вас сразу дел подвалит, а то скучаете. Если вы думаете уже 20 лет, то может подождете лучше еще 4-5 лет? Или вам надо срочно в войну сейчас третьего еще и из детдома?
4
2
Запитайте в ФБ - групі «Чат прийомних батьків». Вам підкажуть корисні ресурси і поділяться досвідом.
А конкретно мої аргументи були такими: якщо десь є діти, які не мають родини, і є я, для якоі кровне родство - не найважливіше в житті, то чому ці діти не можуть стати моєю родиною, і я не можу стати мамою саме таким чином?
Можу.
Стала :).
Але то було вже дуже давно, для Вас ціннішим буде досвід тих, хто пройшов цей шлях нещодавно.
А конкретно мої аргументи були такими: якщо десь є діти, які не мають родини, і є я, для якоі кровне родство - не найважливіше в житті, то чому ці діти не можуть стати моєю родиною, і я не можу стати мамою саме таким чином?
Можу.
Стала :).
Але то було вже дуже давно, для Вас ціннішим буде досвід тих, хто пройшов цей шлях нещодавно.
5
Синові цього року 17 років, це вік поступлення в інше місто, своє життя. Донька з радістю сприйняла б малюка.
2
2
Если вы думаете 20 лет, не нужно этого делать. Честно. Значит вы подсознательно понимаете, что не сможете или это будет тяжело вам или детям .
Далеко не все люди, которые думают и говорят об усыновлении на самом деле к нему готовы и могут это потянуть.
Тем более у вас двое детей в очень уязвимом возрасте.
У нас все было просто на решение понадобились сутки. Но у нас была нестандартная ситуация. Я никогда не жалела об этом решении, но у нас это был и не чужой ребенок.
Далеко не все люди, которые думают и говорят об усыновлении на самом деле к нему готовы и могут это потянуть.
Тем более у вас двое детей в очень уязвимом возрасте.
У нас все было просто на решение понадобились сутки. Но у нас была нестандартная ситуация. Я никогда не жалела об этом решении, но у нас это был и не чужой ребенок.
4
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу