Потішаюся• вчера в 15:22
Чи нормальна така реакція?
Я у відносинах майже 10 років. Із 2022 року ми обидва живемо в Києві, він невиїзний. Чим довше тривають бойові дії, відключення світла, життя без опалення, без води інколи, тим більше в мене їде дах. Зрозуміло, що в нього теж. Сьогодні йдемо вулицею, відбувається наступний діалог:
– Майже пережили зиму, — каже.
— Так, дійсно тут цю зиму переживаєш.
— Досить.
— Слухай, я би просто хотіла, щоб мені не потрібно було щось "переживати"
— Якщо ти не хочеш нормально розмовляти, я пропоную надалі йти мовчки.
— А що я сказала ненормального? Тут смердить (у Києві постійно смердить повітря з початком опалювального сезону), холодно...
Він розвертається і йде в невідомому напрямку.
Я повертаюся додому, стараюся йому додзвонитися. Він не хоче мене слухати і кидає трубку. Якось домогался все ж таки від нього, щоб він повернувся.
Потім йде з´ясування стосунків на години. Від нього образливі слова, що я мерзота, що я спеціально спаплюжила йому день, що я істеричка. Його аргумент: "Ти можеш виїхати в будь-який момент, а вдаєш із себе жертву, коли поряд з тобою людина, котра взагалі не може пересуватися навіть містом"
Є момент, що моя робота теж не дає мені виїхати з країни. Хоч і військовозобов´язані відчувають значний тиск на себе, я не вважаю, що я маю мовчати і не думати про те, що десь краще.
Дівчата, на вашу думку я дійсно маю мовчати і ніколи не підіймати тему того, що мені важко жити в Україні?
– Майже пережили зиму, — каже.
— Так, дійсно тут цю зиму переживаєш.
— Досить.
— Слухай, я би просто хотіла, щоб мені не потрібно було щось "переживати"
— Якщо ти не хочеш нормально розмовляти, я пропоную надалі йти мовчки.
— А що я сказала ненормального? Тут смердить (у Києві постійно смердить повітря з початком опалювального сезону), холодно...
Він розвертається і йде в невідомому напрямку.
Я повертаюся додому, стараюся йому додзвонитися. Він не хоче мене слухати і кидає трубку. Якось домогался все ж таки від нього, щоб він повернувся.
Потім йде з´ясування стосунків на години. Від нього образливі слова, що я мерзота, що я спеціально спаплюжила йому день, що я істеричка. Його аргумент: "Ти можеш виїхати в будь-який момент, а вдаєш із себе жертву, коли поряд з тобою людина, котра взагалі не може пересуватися навіть містом"
Є момент, що моя робота теж не дає мені виїхати з країни. Хоч і військовозобов´язані відчувають значний тиск на себе, я не вважаю, що я маю мовчати і не думати про те, що десь краще.
Дівчата, на вашу думку я дійсно маю мовчати і ніколи не підіймати тему того, що мені важко жити в Україні?
показать весь текст
22
3
автор
Потішаюся
• вчера в 15:56
Ответ дляНастасья Пицун
Не знаю, как в других семья. Мы с мужем вместе выражаем недовольство ситуацией и поддерживаем друг друга.
Можете поділитись, як саме висловлюєте? Якийсь маленький приклад фрази чи діалогу
Малявка ще та• вчера в 15:57
Ответ дляПотішаюся
У тому, що зима була важкою (хоч я і все зробила в своєму будинку, щоб не жити без тепла і води, як в дитинстві). І я не рада, що мені доводиться виживати. Не подобається дебільна зима. Невже лише в мене такі думки?
Ну не подобається і не подобається. Ваш чоловік ще зауважив, що вона закінчується. Но ви знайшли новий привід для ниття - повітря. А весною буде мокро, а літом жарко
Щебетушка• вчера в 15:57
Ответ дляПотішаюся
Я би хотіла підтримки і розуміння, що мені теж непросто. Типу, так, я не військовозобов´язана, але безліч жінок, наприклад, медики, теж невиїзні. І я щось підозрюю, що якби я навіть була медиком (умовно), так само чула би знецінення: ’Ой, та жінок не бусифікують, та жінкам легше’ і т. д.
Медики выездные, не пишите глупость
Почему вам не просто? Не нравится жить в Киеве - уезжайте, он вас не держит
Решили жить в Киеве в этих условиях - перестаньте ныть и вечно быть недовольной в том, что изменить невозможно
Какой поддержки вы хотите? Что он должен был ответить на то, что вы не хотите переживать это все? Типа, терпи, любимая, терпи?
Почему вам не просто? Не нравится жить в Киеве - уезжайте, он вас не держит
Решили жить в Киеве в этих условиях - перестаньте ныть и вечно быть недовольной в том, что изменить невозможно
Какой поддержки вы хотите? Что он должен был ответить на то, что вы не хотите переживать это все? Типа, терпи, любимая, терпи?
автор
Потішаюся
• вчера в 15:57
Ответ дляЭлька-Карамелька
Так и есть. Она упрекает его за невозможность выехать и он этот упрек воспринимает на личный счет, что вполне логично.
С позиции автора совершенно убого клевать мужика за это, учитывая что варятся в этом котле оба. Хочешь выезжать - за манатки и вали, детей судя по всему нет - претензий никаких.
А по итогу автор просто каждодневно колупает мужику мозг деструктивными рассуждениями если бы да кабы.
С позиции автора совершенно убого клевать мужика за это, учитывая что варятся в этом котле оба. Хочешь выезжать - за манатки и вали, детей судя по всему нет - претензий никаких.
А по итогу автор просто каждодневно колупает мужику мозг деструктивными рассуждениями если бы да кабы.
Так я не хочу виїхати. Але людина в принципі прагне кращого життя. Я не можу помріяти про життя, де я би не знала, що таке ожеледиця, морози, +10 в будинку+
1
НичеНипанимаю• вчера в 15:57
Ответ дляПотішаюся
У тому, що зима була важкою (хоч я і все зробила в своєму будинку, щоб не жити без тепла і води, як в дитинстві). І я не рада, що мені доводиться виживати. Не подобається дебільна зима. Невже лише в мене такі думки?
Если у вас газ и индивидуальное отопление, есть всегда вода, что такого вы пережили?
2
1
Море_море_я_скучаю• вчера в 15:57
Ответ дляПотішаюся
У тому, що зима була важкою (хоч я і все зробила в своєму будинку, щоб не жити без тепла і води, як в дитинстві). І я не рада, що мені доводиться виживати. Не подобається дебільна зима. Невже лише в мене такі думки?
Ну так у вас до нього претензії, хіба він винуватий, що летять ракети і немає світла. Що ви він нього хочете?
Щось хочете скажіть, що саме йому.
А так, враження, що він мав би здогадатись про що мова.
Виживають зараз всі.
Щось хочете скажіть, що саме йому.
А так, враження, що він мав би здогадатись про що мова.
Виживають зараз всі.
1
1
Щебетушка• вчера в 15:57
Ответ дляПотішаюся
Він не хоче виїздити принципово. Гроші були, неодноразово. На початку 22 року по моїй роботі взагалі можна було на шару виїхати
Значит ему так жить норм, а вам - не норм. Какой выход вы видите из ситуации?
Ответ дляПотішаюся
Особисто я не знаю прикладів людей, котрі ні на що не сражаться. От не можу пригадати і все тут. А 10 років тримаюсь, бо хотіла побудувати відносини, а не розходитися, тому що розійтися (втекти) набагато простіше
Питання в тому, що у вас обох немає діалогу між собою. Він своєю поведінкою з вашого опису, показав, що він виснажений такими розмовами. Ви краще знаєте його характер. Якщо він вас не влаштовувати як чоловік, навіщо ви з ним? Бо так треба, щоб люди не казали? Ви пишете, що 10 років тримається біля нього бо хотіли побудувати відносини - це значить що наразі відносин як таких немає? Ви не одружені? А він сам хоче щось з вами будувати? Бо щось не видно. Чоловік з коханою жінкою так не поводиться. Тут дівчата вам написали, що он разом з чоловіком обговорюють щось позитивне, разом ниють, разом хейтять щось - це норма. У вас кожен сам за себе
1
автор
Потішаюся
• вчера в 15:58
Ответ дляМалявка ще та
Человек хотел поговорить о позитиве. Вы негатив. Понятно, что это хочется сбросить с себя, живя и так в не самых радужных условиях.
Ну что Вам толку обсуждать часами, шо воняє, холодно, света нет, жизнь дерьмо и лучше вряд ли станет? У Вас от этого что-то добавляется?
Ну что Вам толку обсуждать часами, шо воняє, холодно, света нет, жизнь дерьмо и лучше вряд ли станет? У Вас от этого что-то добавляется?
Нічого не додається. Але і тримати в собі не можу. Уже від нервів дах їде, я не маю ресурсу тримати в собі. А інший спосіб не можу осягнути
автор
Потішаюся
• вчера в 15:59
Ответ дляЩебетушка
Так а смысл нытья, что в Киеве воняет и вы не хотите ничего «переживать? Чего вы хотите добиться этим недовольством и нытьем?
Ну, емоційна розрядка, нагадування собі, що мені було важко, і я не хочу знецінювати ті складнощі, що трапилися на моєму шляху
Элька-Карамелька• вчера в 15:59
Ответ дляПотішаюся
Він каже, що йому важче, бо він може в будь-який момент поїхати на 0, а я в іншому становищі, і замість того, щоб покращувати його стан, роблю гірше. Як мені тоді висловлювати емоції? Хіба що тут, на Порадниці, скиглити.
А вы автор не видите, что даже здесь на советчице вас не понимают? Вы пишете обустроили себе быт и имеете достижения и тут же ноете про воздух, про хочу жить, а не переживать. Вы просто по жизни нытик и пессимист. С вами и в прежние лучшие времена трудно наверняка, а когда жопа жопная с вами просто невыносимо, вы весь негатив набираете на себя и преисполненая им расбрасываете его на окружающих. И даже не поддержки ищете или ресурса для себя, не говоря уже о том, что бы самой быть ресурсной для близких. Вы все умножаете на 0, потому так тяжело.
3
1
Малявка ще та• вчера в 16:01
Ответ дляПотішаюся
Так я не хочу виїхати. Але людина в принципі прагне кращого життя. Я не можу помріяти про життя, де я би не знала, що таке ожеледиця, морози, +10 в будинку+
Слухайте, ну не устаивает вас качество воздуха - пишите в соответсвующие инстанции, освещайте ситуацию в соцсетях. Делайте что-то, что принесете практическую пользу.
А Вы наваливаете это на мужика, как будто это он Вам весь воздух пропердел.
А Вы наваливаете это на мужика, как будто это он Вам весь воздух пропердел.
1
НичеНипанимаю• вчера в 15:59
Ответ дляПотішаюся
Нічого не додається. Але і тримати в собі не можу. Уже від нервів дах їде, я не маю ресурсу тримати в собі. А інший спосіб не можу осягнути
А представляете жизнь с вами под одной крышей, и выйти некуда и трубку не бросишь. Вы плачете при ссорах?
2
Щебетушка• вчера в 15:59
Ответ дляПотішаюся
Так а який сенс стосунків тоді? Щоб гроші давав чи що там стереотипно кажуть?
Да, чтоб дал вам денег сходить к психологу и вы слили на психолога свой негатив. В этом случае вас поддержать невозможно, потому что воздух он не очистит, из Киева не переедет, обеспечить вам комфортное проживание в Киеве со светом, отоплением и без обстрелов - не в его силах.
автор
Потішаюся
• вчера в 16:01
Ответ дляМалявка ще та
А зачем Вы покупали дом там, где воняет? Чтобы следующие 50 лет об этом ныть?
Не знаю, наскільки ви в темі вугледобування, але до війни в Києві не було такого триндеця. Опалювали вугіллям. Як відомо, все нормальне вугілля на Донбасі, Україна не має доступу. Опалюють зараз якимось гівном. І воно смердить. А будинок я купила влітку 2022 року. Тоді не було опалення зі зрозумілих причин. Я не могла передбачити, що буде так погано
2
Настасья Пицун• вчера в 16:01
Ответ дляПотішаюся
Можете поділитись, як саме висловлюєте? Якийсь маленький приклад фрази чи діалогу
Кто-то из нас один начинает, а второй сразу подхватывает. По любому поводу, если графики отключения жёсткие или на улице гололёд, мы вдвоём обговариваем эту ситуацию, порой агрессивно, но эта агрессия направлена на ситуацию, а не на друг друга. Выпустим пар, обнимемся и живём дальше. Как-то так
3
Элька-Карамелька• вчера в 16:01
Ответ дляМалявка ще та
Слухайте, ну не устаивает вас качество воздуха - пишите в соответсвующие инстанции, освещайте ситуацию в соцсетях. Делайте что-то, что принесете практическую пользу.
А Вы наваливаете это на мужика, как будто это он Вам весь воздух пропердел.
А Вы наваливаете это на мужика, как будто это он Вам весь воздух пропердел.
Она его винит, что не выехал задним числом - не просто деструктив, а намеренное накручивание негатива
Щебетушка• вчера в 16:02
Ответ дляПотішаюся
Ну, емоційна розрядка, нагадування собі, що мені було важко, і я не хочу знецінювати ті складнощі, що трапилися на моєму шляху
Так он и сказал, что почти пережили зиму. Это и было напоминание, как было сложно, но наконец-то станет легче, а вы дальше погружаетесь в негатив «все х…во, жизнь д..мо»
Но забываете, что он живет в таких же условиях, как вы, с таким же воздухом, обстрелами, без света/отопления/воды
Но забываете, что он живет в таких же условиях, как вы, с таким же воздухом, обстрелами, без света/отопления/воды
3
автор
Потішаюся
• вчера в 16:02
Ответ дляМалявка ще та
Ну промолчите, если Вы не поддерживаете его позитивного настроя. Но он же не унитаз, чтобы сливать в него недовольство от ВАШИХ же решений.
Краще, певно, мовчати. А власний негатив писати анонімно. Не в плані когось ображати, а в плані, що якщо хочу понити, то краще десь в інтернеті. Певно, це допоможе не тиснути і не руйнувати стосунки...
автор
Потішаюся
• вчера в 16:02
Ответ дляНичеНипанимаю
Вы себя слышите вообще, воздух плохой, но все у вас здесь, работа не пускает, никуда ехать не собираетесь, у вас с логикой беда.
Так мінуси не нівелюються плюсами. І навпаки
автор
Потішаюся
• вчера в 16:03
Ответ дляПлакалаВАвто
так і він не винен, але він не має вас постійно втішати і переконувати, що не все так погано. А ви не можете справлятись в інакший спосіб зі своїми емоціями. Тому ви сваритесь.
Я і вас прекарсно розумію, і вашого чоловіка.
Я і вас прекарсно розумію, і вашого чоловіка.
Я думаю, мені краще писати негатив десь тут у відповідних темах. Бо наразі не бачу іншого виходу. Із відповідей я можу такий висновок зробити. Бо моє обурення просто так не зникне, ховати його не можу. Треба десь висловити
Малявка ще та• вчера в 16:05
Ответ дляПотішаюся
Краще, певно, мовчати. А власний негатив писати анонімно. Не в плані когось ображати, а в плані, що якщо хочу понити, то краще десь в інтернеті. Певно, це допоможе не тиснути і не руйнувати стосунки...
Я думаю лучше. Ваш мужчина в тех же условиях что и Вы + большой шанс умереть на фронте. Он не способен сейчас выслушивать от Вас вот это все. Не хватает у него ресурса. Я его прекрасно понимаю, уже год как отсекла всех ’нытиков на ровном месте’
автор
Потішаюся
• вчера в 16:05
Ответ дляРоздратована шкіра
О, мы за 20 лет брака много чего пережили, но такого нет.
Я не знаю. Я могу вам пожелать только сил и терпения. Потому что сейчас ваш муж явно психологически на грани того, чтоб уже просто пойти на фронт от безысходности. Мужчины гораздо тяжелее переживают безысходность и бросаются хоть в какое-то действия, даже самые глупые и безумные, чтоб просто выйти из этого замкнутого круга.
Я бы наверное извинилась.
Я не знаю. Я могу вам пожелать только сил и терпения. Потому что сейчас ваш муж явно психологически на грани того, чтоб уже просто пойти на фронт от безысходности. Мужчины гораздо тяжелее переживают безысходность и бросаются хоть в какое-то действия, даже самые глупые и безумные, чтоб просто выйти из этого замкнутого круга.
Я бы наверное извинилась.
Так, я згодна з вами. Я не хочу поганого кінця для нього. Треба зробити крок самостійно і вибачитися...
автор
Потішаюся
• вчера в 16:05
Ответ дляНичеНипанимаю
То есть вам говорят, заткнись и без тебя тошно , вы его не слышите, но хотите, чтоб услышали вас. Замечательная позиция, и да, женщинам легче, нас не бусифицируют.
Нам всем непросто, вы лично имеете силы, чтоб утешить ноющую бабу?
Нам всем непросто, вы лично имеете силы, чтоб утешить ноющую бабу?
У мене навіть себе утішити немає сил 😒
Настасья Пицун• вчера в 16:06
Ответ дляПотішаюся
У мене навіть себе утішити немає сил 😒
Я вас обнимаю, держитесь.
1
Почемучка• вчера в 16:06
Ответ дляПотішаюся
Я думаю, мені краще писати негатив десь тут у відповідних темах. Бо наразі не бачу іншого виходу. Із відповідей я можу такий висновок зробити. Бо моє обурення просто так не зникне, ховати його не можу. Треба десь висловити
Выше вот вам посоветовали, присоединюсь - если есть деньги, идите к психологу или еще лучше к психотерапевту. Там вы можете ныть сколько душе угодно, там вас выслушают, поддержат и обесценивать никто не будет.
Знаю, о чем говорю, сама в терапии, ныть мужу стала гораааааааздо реже)))
Знаю, о чем говорю, сама в терапии, ныть мужу стала гораааааааздо реже)))
1
автор
Потішаюся
• вчера в 16:10
Дівчата, дякую за поради. За те, що вислухали. Нам усім зараз важко. Я хочу вибачитися перед чоловіком і примиритися. Запитаю у знайомої психологині контакти психотерапевта або психолога, думаю, спеціаліст за гроші дійсно краще вислухає і на якийсь конструктив виведе. І негатив краще зливати не на близьких, а умовно в чаті або на форумі обговорити...
2
Малявка ще та• вчера в 16:12
Ответ дляПотішаюся
Дівчата, дякую за поради. За те, що вислухали. Нам усім зараз важко. Я хочу вибачитися перед чоловіком і примиритися. Запитаю у знайомої психологині контакти психотерапевта або психолога, думаю, спеціаліст за гроші дійсно краще вислухає і на якийсь конструктив виведе. І негатив краще зливати не на близьких, а умовно в чаті або на форумі обговорити...
Автор, Вы молодец, что умеете признавать свои ошибки
Медсестричка• вчера в 16:19
Ответ дляПотішаюся
Залишитися тут був мій вибір. І я несу за нього відповідальність. Та хіба зроблений вибір зобов´язує бути щасливою 24/7?
Звісно, ні. Але якщо ви його зробили добровільно і за власним бажанням, то чому ниєте, дуже прозоро натякаючи на вину чоловіка?
Роздратована шкіра• вчера в 16:31
Ответ дляПотішаюся
Так, я згодна з вами. Я не хочу поганого кінця для нього. Треба зробити крок самостійно і вибачитися...
Желаю вам сил
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу