Не гоню• сегодня в 08:33
У ваших дітей багато друзів?
Сину 10 років буде через пару місяців, живем в приватному будинку, дітей поряд його віку нуль, спілкується з однокласниками по телефону (ходить в приватну школу, там пів дня, а то і більше проводить, але школа в іншому місті і всі однокласники теж, після уроків разом не пройтися додому і на вихідних не побачитись), є друг з попередньої школи, ходять в гості один до одного, спілкуються, але теж живе далеченько, а так, щоб на вихідні чи після школи ішов гуляти - такого нема, на вихідні в нас часто гості з дітьми, також постійно з двоюрідними бачиться, але немає такого «життя у дворі», в мене теж в дитинстві був дефіцит дітей, втільки з 7-8 класів зʼявились подруги на все життя і пізніше різні компанії, короче чи я переймаюсь чи всьому свій час😬
1
20
0
Пока да, я очень стараюсь, чтобы был хороший круг общения у дочки, пойдет в школу, посмотрим как будет.
Моему 12 лет. Тоже частный сектор.
Летом гуляет с друзьями из предыдущей школы. Сейчас только по пятницам выбирается с одноклассниками в мак или на пиццу. В этой школе вообще мало гуляет народ. Наверно потому, что программа сложная или хз почему. Но классный руководитель часто организовывает мероприятия.
А лучший друг вообще из другого города. Они каждый день на телефоне. Летом только вместе ездят в лагерь
Летом гуляет с друзьями из предыдущей школы. Сейчас только по пятницам выбирается с одноклассниками в мак или на пиццу. В этой школе вообще мало гуляет народ. Наверно потому, что программа сложная или хз почему. Но классный руководитель часто организовывает мероприятия.
А лучший друг вообще из другого города. Они каждый день на телефоне. Летом только вместе ездят в лагерь
Та вони шпілять в якісь ігри разом , там не попереписуєшся, і він вже альфа, це взагалі інший світ
2
Я думаю, что эта обеспокоенность нормальна и в этом возрасте социальные связи с ровесниками архиважны для гармоничного развития личности.
Моему 10 исполнилось 2 недели назад, находимся не в Украине, 1 близкий друг украинец, с которым они учатся в разных школах, потому коммуникация ежедневная затруднена, а в классе друзей так и нет, есть какие-то приятели, которые никогда не ходят к нам и не приглашают его к себе, но в школе общается. Конечно, я считаю это проблемой.
Моему 10 исполнилось 2 недели назад, находимся не в Украине, 1 близкий друг украинец, с которым они учатся в разных школах, потому коммуникация ежедневная затруднена, а в классе друзей так и нет, есть какие-то приятели, которые никогда не ходят к нам и не приглашают его к себе, но в школе общается. Конечно, я считаю это проблемой.
3
1
Вы сами поселились не в городе,ваше решение
У сына моего всегда много друзей,к дочки мало.Это от характера зависит
У сына моего всегда много друзей,к дочки мало.Это от характера зависит
2
К старшого вообще нет, только он лайн
У мдадшего есть, но они младше его. И гулять с ними не очень выходит, они далековато живут и расписание уроков разное
У мдадшего есть, но они младше его. И гулять с ними не очень выходит, они далековато живут и расписание уроков разное
В чому смисл десятка друзів? Він же спілкується з родичами, з однокласниками і т.д. Не сидить 24/7 запертий в кімнаті.
Взагалі не розумію оцього ходіння по чужих хатах на вихідні. Звідки в людях потреба лізти до когось додому або щоб хтось до тебе постійно приходив . Невже свого життя немає і немає чим займатися вдома?
Взагалі не розумію оцього ходіння по чужих хатах на вихідні. Звідки в людях потреба лізти до когось додому або щоб хтось до тебе постійно приходив . Невже свого життя немає і немає чим займатися вдома?
2
1
Автор, ні, це не проблема. Тим більш, що він спілкується, просто в межах того, що дозволяють обставини. Не всім потрібна тусня. Я була досить закритою дитиною, хоча і з адекватної сім´ї. Не любила (і не ходила) гуляти у двір і знайомитись з іншими дітьми, мені цікавіше було вдома читати чи малювати.
Але вже років з 16ти це почало змінюватись. І потім у мене завжди була подруга, але одна. Звісно, що на різних етапах життя вони пару разів змінювались через переїзди.
І син у мене такий самий. Тож люди різні з різними потребами, немає такої встановленої норми необхідного спілкування і ’дружіння’
Але вже років з 16ти це почало змінюватись. І потім у мене завжди була подруга, але одна. Звісно, що на різних етапах життя вони пару разів змінювались через переїзди.
І син у мене такий самий. Тож люди різні з різними потребами, немає такої встановленої норми необхідного спілкування і ’дружіння’
1
я такая же , выросла в частном секторе ,не было рядом друзей , завидовала сестре с высотки ,что куча детей во дворе гуляло, всегда переживала, чтоб у детей общение было..
мало, моему 12, мы живем в Киеве в спальном районе школа рядом,а друзей очень мало, не умеет он дружить, я конечно переживаю (
Моя 10 ти летняя дочь не особо любит общение.
С детства такая.
Есть пару друзей, но что б так, что б была социально активна- так нет.
Сначала меня это беспокоило, потом перестала переживать.
С детства такая.
Есть пару друзей, но что б так, что б была социально активна- так нет.
Сначала меня это беспокоило, потом перестала переживать.
Это у мамы в голове проблемы высосанные из ничего. Если ребенку ок - то ок. У моего даже нет друга в радиусе 200 км. Ему норм, мне норм. Были друзья, лазили по стройке, одному чуть ногу не отфигачило. Лучше без таких друзей. Сам себе тамада.
2
Мой интроверт, дети к нему тянутся, но ему комфортно иметь только одного друга. Любит дома быть , комп , телефон, или какие-то активности с семьёй ( но уже меньше с нами ). 13 лет
11 років, хлопчик. Багато друзів. Теж живемо в приватному будинку, але у нас в межах п´яти будинків в різні боки дев´ять хлопців приблизно одного віку. Ще є друзі з класу і друзі зі спорту. Гуляє на вихідних то з тими, то з тими.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу