Ластоноша• 14 июня в 19:45
варто з цього приводу звертатись до психолога чи це особливість характеру?
Я ненавиджу кудись ходити.
Проживаю в Києві вже 7 років.
І мене просто нереально витягнути з дому просто погуляти.
З роботи додому і навпаки, інколи супермаркет. Все, мені цього цілком достатньо для щастя.
Я не хочу спілкуватись вживу, можу попереписуватись хіба що.
Всі капають мені на мозок, починаючи зі знайомих
ʼа чому ти не ходишʼ, ʼа чому ти не прийшла на вечірку, тебе чекалиʼ, ʼа давай сходимоʼ закінчуючи мамою - ʼти ніде не буваєш, це неправильно, ти ще молодаʼ.
Мені реально немає чого згадати, але навіть зараз я проігнорувала запрошення подруги і сиджу вдома. Мені так ок, мені комфортно. Можу взагалі не виходити.
Я лінива чи це симптом ? Це нормальна поведінка для 23 років?
Проживаю в Києві вже 7 років.
І мене просто нереально витягнути з дому просто погуляти.
З роботи додому і навпаки, інколи супермаркет. Все, мені цього цілком достатньо для щастя.
Я не хочу спілкуватись вживу, можу попереписуватись хіба що.
Всі капають мені на мозок, починаючи зі знайомих
ʼа чому ти не ходишʼ, ʼа чому ти не прийшла на вечірку, тебе чекалиʼ, ʼа давай сходимоʼ закінчуючи мамою - ʼти ніде не буваєш, це неправильно, ти ще молодаʼ.
Мені реально немає чого згадати, але навіть зараз я проігнорувала запрошення подруги і сиджу вдома. Мені так ок, мені комфортно. Можу взагалі не виходити.
Я лінива чи це симптом ? Це нормальна поведінка для 23 років?
8
0
А коли ходите, страждаєте під час цього? Ну там, на концерт, в музей, на якийсь спорт захід, на природу?
Бо мене задовбують і дістають. Мама мозок виносить цим - вона любить десь ходити і витрачати на це гроші
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу