БезПаспортаНеПродаю• 1 час назад
Питання до рідних в/с АТО
Дівчата, доброго ранку.
Болюче питання до жінок, рідні яких давно проходили службу саме в АТО.
Як ви впоралися з випадками їх неконтрольованої агресії? І чи впоралися.
Питаю не тому, що мені нічим зайнятися, як ви розумієте.
Болюче питання до жінок, рідні яких давно проходили службу саме в АТО.
Як ви впоралися з випадками їх неконтрольованої агресії? І чи впоралися.
Питаю не тому, що мені нічим зайнятися, як ви розумієте.
9
4
Я не зтикнуоась нащастя
І зараз, якщо у мого хтось гине ( мій після протезування вже на місці служить) - він мовчить, замикається.
В з братом працював психотерапевт військовий, тому теж все ок. Але є мінус - інколи випиває, чого не було до АТО.
Але не буйний.
Брат пішов в перші дні АТО і був в самих гарячих і відомих ’місцях’ і котлах перші два роки. Було, що з усіх живих лишалось 1-2 чоловіка.
Перший час від різких звуків прокидався, вскакував. Дружину і дітей хапав і в підвал. Разом з тим радів ліжку, умивальнику. І йому допомогла робота - він в МНС. Плюс почав вдома робити багато чого. Зараз у нього не будинок (приватний), в фортеця, пристосований і без світла автономно, і без всього, підвал як житло і т.д.
Чоловік був в місцях простіше, не в котлах. І друзів загинуло менше. Тому мабуть і без ПТСР.
І зараз, якщо у мого хтось гине ( мій після протезування вже на місці служить) - він мовчить, замикається.
В з братом працював психотерапевт військовий, тому теж все ок. Але є мінус - інколи випиває, чого не було до АТО.
Але не буйний.
Брат пішов в перші дні АТО і був в самих гарячих і відомих ’місцях’ і котлах перші два роки. Було, що з усіх живих лишалось 1-2 чоловіка.
Перший час від різких звуків прокидався, вскакував. Дружину і дітей хапав і в підвал. Разом з тим радів ліжку, умивальнику. І йому допомогла робота - він в МНС. Плюс почав вдома робити багато чого. Зараз у нього не будинок (приватний), в фортеця, пристосований і без світла автономно, і без всього, підвал як житло і т.д.
Чоловік був в місцях простіше, не в котлах. І друзів загинуло менше. Тому мабуть і без ПТСР.
Я вам скажу так. Дійсно багато з такими розладами повертаються, ще в них у багатьох дуже задіта самооцінка, не у всих, Слава Богу. Є відсоток, які повертаються більш-менш такими як були адекватними, вважаю що це дійсно дуже терпеливі сильні мужчинки. Як жити з першими, тут наприклад якщо ти дружина або маєш бути готовою до цього морально, або ні. І таких жінок розумію і не осуджую якщо вони підуть. Бо саме дружина цілий день з ним.
Интересно...наблюдаю скорее наоборот, в окружении практически все военные, много списанных, муж тоже военный
Не было агрессии
Не спал по ночам много лет.
Нельзя было к спящему со спины подходить...
А а агрессии не было.
Со временем, кстати, все прошло.
Брат его в зеленку не мог заходить совсем - видел там бой, слышал звуки боя.
Бабка отшептала
Не спал по ночам много лет.
Нельзя было к спящему со спины подходить...
А а агрессии не было.
Со временем, кстати, все прошло.
Брат его в зеленку не мог заходить совсем - видел там бой, слышал звуки боя.
Бабка отшептала
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Похожие темы:
Комментарии к ответу