Поділіться історіями як ви завагітніли

Поставили діагноз в 35 років ’вторинне безпліддя’, ’ранній клімакс’, ’аномалія матки’ (половинка матки, один яєчник робочий). Перед війною вступили в програму ЕКО з донорською яйцеклітиною, не завершили, хоча були майже на фінальному етапі. Я попрощалася з темою материнства, бо по аналізам і УЗД - своїх яйцеклітин в мене було 0 і ще раз по другому колу проходити аналізи, шукати нового донора і знову переживати - я вже не хотіла.
Зайнялася своїм здоров´ям, почала практикувати інтервальне голодування, голодування 48 годин. Додала більше спорту, наситила організм вітамінами (вперше по аналізам був достатній рівень віт.Д, а це, як кажуть, гормон вагітності). Пізніше дізналася, що голодування перезапускає певні процеси в організмі, в тому числі і в статевій сфері. Напевно це дійсно спрацьовало і рівно через рік я самостійно завагітніла. Дізналася не одразу (на 8 тижні), були приголомшені і я і лікар. У вересні мені народжувати. Між дітьми буде різниця 12 років)

Почти аналогичная ситуация. После клиники’ Мать и дитя’ руки опустились. Решили с мужем заняться собой, передохнуть после бесконечных анализов и попыток. Через пол- года беременность. Узнала на 14 неделе,

у нас вийшло завагітніти в першу відпустку минулого року, але стався викидень (ох як тяжко морально самій все проходити), коли наступного разу відпустили, знову спробували і все вийшло)))

Почали вперше планувати майже рік тому. Перша вагітність через 3 місяці ( 2 місяці я просто не знала коли у мене овуляція і спала з чоловіком на початку та середині циклу а вже під кінець починав нити живіт і ми не спали і як виявилось то була овуляція вкінці циклу, бо в мене довгенький цикл, на третій місяць купила тести на овуляцію так і дізналась коли вона точно і в той місяць все вийшло, але сталась завмерла, після неї казали 3 місяці краще відновитись і знову почати планування так і зробили). Перший місяць коли почали планувати я знала коли в мене овуляція, але в той день не могли з чоловіком спати, тому вийшло у нас наступного дня, я вся у думках що вона уже пройшла 100% і нічого в цьому місяці не вийде, але думаю нічого, вийде через місяць, два, три. І що ви думаєте, через тиждень дізнаюсь про вагітність) скажу так, можна як я перший раз заморочуватись, переживати, вираховувати овуляцію, усе можна вирахувати і завагітніти, але звісно психологічно це важко. Можна як другий раз я, відпустити і думати, що вийде коли треба та і все. І думаю що скоро все вийде у вас. Зазвичай скільки чула історій, що як тільки відпускаєш то так і вагітнієш. Ну і звісно краще знати точно коли у вас овуляція)

Перша вагітність через 5,5 років. Легше сказати чого я не робила ніж те що я робила (лікарі, аналізи, обстеження, бабки-дедки, знахарі, мощі в Лаврі, пости, молитви, усілякі прикмети і все таке), хоча вже доньці 14 років, а зараз медицина ох як вперед просунулась. Після того як переїхала в інше місто до чоловіка (до того 2 роки жили окремо, наїздами, раз у місяць-півтора), пішла в Ісіду, вони мені там розказали що мені треба робити пластику матки бо так не завагітнію, озвучили цифру. Ми пішли збирати кошти. Відпустила і розуміла що пів-року треба, але при цьому не предохранялись. І вийшло. І у вас все вийде