Я так поняла , защитить нас некому.

В Основному законі Естонії , прийнятому в 1992 році , ч.2 ст.54 говорить : «Кожен громадянин Естонії має право , за відсутністю інших засобів , надавати спробам насильницького зміни конституційного ладу опір з власної ініціативи ». [6]

У ст. 23 Хартії основних прав і свобод Чехії 1991 сказано: « Громадяни мають право чинити опір кожному, хто зазіхає на демократичний порядок здійснення прав людини та основних свобод , встановлений Хартією, якщо діяльність конституційних органів і дієве використання коштів , передбачених законом , виявляються неможливими ».

Частина 4 ст.20 Основного закону Німеччини свідчить: «Всі німці мають право на опір кожному, хто спробує усунути цей лад , якщо інші засоби неможливі ».

Конституції Словаччини, ст. 32 : «Громадяни мають право чинити опір кожному, хто зазіхає на здійснення демократичних прав і свобод людини і громадянина , передбачених цією Конституцією , якщо діяльність конституційних органів і дієве використання коштів , передбачених законом , виявляються неможливими ». [8]

У ст. 3 Конституції Литви від 1992 зазначається, що «народ і кожен громадянин має право протидіяти будь-якому , хто насильницьким шляхом посягає на незалежність , територіальну цілісність , конституційний лад Литовської держави». [9]

В Основному законі Греції ч. 4 ст.120 написано: «Дотримання Конституції довіряється патріотизму греків , які правочинні і зобов´язані чинити опір всіма засобами всякій спробі скасувати її шляхом насильства».

Ст. 21 Конституції Португалії: «Кожен користується правом чинити опір будь-якому наказу , який завдає шкоди його правам і свободам та їх гарантіям , а також застосовувати силу для відсічі будь-якого нападу , якщо неможливо звернутися до представників влади». [10]

ч. 2 ст. 5 Конституції України вказує: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ ». Оскільки джерелом влади є народ, то систематичне порушення прав і свобод громадян України державними органами є незаконним привласненням і захопленням влади, що належить народові, посадовими особами державних органів.

п. 3,4 ст. 5 Конституції України зазначається : «Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не може узурпувати державну владу » [11]

Громадянам України, які реалізують своє невід’ємне право на повстання, не може бути інкримінована ст. 109 Кримінального кодексу України («Дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади»), — оскільки право на повстання реалізується не з метою повалення чи насильницької зміни конституційного ладу, а з метою його збереження.[12]

вики