Просто виговоритись!!!!! За мною плаче дурка......

Ніколи немогла подумати,що мене,таку правильну і порядну трапить така участь..... Є чудова сім´я,дітки, люблячий чоловік і тут .........
4 роки назад мій колега (одружений) пр знався,що закоханий в мене.Ми ,як мені здавалось,були просто колегами,друзями,іноді могли пофліртувати .Він від мене нічого не вимагав,страждав,мучився,але знаючи ,що я бачу в ньому лише друга продовжував спілкуватись. Потім вже і у мене виникла якась симпатія. Я вагітнію,йду в декрет. Думала ,що коли ми перестанемо взагалі бачитись, його "попустить" і любов пройде..... Аж ні, коли я була вдома,він постійно цікавився моїм здоров´ям,дітьми..... Я розуміла,що це все почало затягувати,а сили волі зупинити спілкування не знайшла... Потім були його "зриви", що він так не може,не хоче руйнувати мою сім´ю, а спілкування зі мною завдає тільки болю,ми переставали спілкуватись на деякий час і потім все по новому і з більшими почуттями.....вже як я зрозуміла -в обох...
І ось,4 рік наших таких недостосунків (були поцілунки,обійми,зустрічі рідкі....сексу не було) ,а я закохалася......... В душі просто пустота,комок ,плутанина,біль,безвихідь........не можу я відмовитися від нього і все!!!!!! Додам,чоловік в мене в плані інтиму перший і єдиний.......але я бачу,що я здаюся.... Ненавиджу себе!!!!! Ненавиджу те,що зімною таке сталось!!!!!