В шоке. Детеныш вычудил

Я вам больше скажу, не успеете оглянуться, как он ’вырвет руку’ и уйдет с незнакомой, несимпатичной и часто просто неприятной женщиной - навсегда. И вы будете считать его еще маленьким, а женщину - хищницей, которая его совсем не любит и не уважает, а покушается на его квартиру или городскую прописку, или просто хочет повиснуть на шее сыночка. И он бросит престижный институт и пойдет работать дворником\сантехником, чтобы ее содержать. Вот где учудил! А Вы про автобус))))

Ох. Вона у вас така кицюня.

Не мені це кажіть, а хлопця покатайте.

Тільки з цієї авторитарної мами дитина вервечки в´є.
Я завжди можу домовитися зі своїми дітьми. І на цей раз була впевнена, що ми з сином домовилися. Помилилася.
Але я вашу позицію зрозуміла.
Дякую

А делать-то что?
Я повторений не хочу

дякую))))
ви не повірити, але вона себе називає ’киця’.

щож до бажань, таки да, мене в неї вони дивують - ось хоче рожеву кульку і все (бо в садочку були аніматори в іншій групі і там роздали кульки, а старша сестричка одного з нашої групи з цією кулькою ’приперлась’(((( в групу) і в нас назрівали велики сльози - бо кульки за банальні 2 грн - це для неї, як для мене 200грн в гаманці (може навіть і більше )))) але ж де ти візьмешь цю кульку тут і зараз в 18.00.
але пояснила і сказала, що ідем на базар і купимо (звісно всі точки були вже закриті, але це дитина побачила сама) і знала, що мама щось придумає, знайшли ми магазин, що мав ці кульки і купили наше щастя за 2 грн! але скільки ж було щастя в неї!
а чоловік також їй дарує щастя - наприклад, це ліхтарик за 150грн, який дитина сама тримає і сама обирає куди світити (коли чоловік її забирає з садочку)

Как делаю я. Сыну 4. ’Мама, хочу то-то’ Переубедить сиюминутно сложно, практически невозможно. Я ему говорю, Ок, сделаем как ты хочешь, только сейчас пойдем пообедаем, сил наберешься, а потом сразу на автобусе кататься (это если под Ваш случай подстраиваться). Через 15 минут он забывает, что хотел куда-то ехать. Главное, что я не отказала, а пообещала что будет именно так, как он хочет.

:)

Треба і нам ліхтарика. Дякую за ідею.
А кульки - то щось таке... У нас схожа ситуація була. Але малий її знову ж таки сам розрулив. Дві кульки нам віддали.
У нас справа в тому, що він не ведеться на ’потім’.
Або пішли купимо.
Тільки зараз саме цю річ. Без варіантів.

Бо авторитарна мама. Вона не вірить, що трирічна дитина може мати власні бажання і нею навіть можна домовитися про сроки виконання мрій. І мрії бувають досить несподівані - іграшку не хочу, а хочу на коня. Морозива не хочу, а хочу лопату.

з ліхтариком ми вирішили і питання виключання верхнього світла перед засинанням! бо мала бере ліхтарик і світить по кімнаті: на кубики, на ляльку, на котика, на книжку і т.д. і тепер дозволяє виключити верхнє світло.

а з ’потім’ - а ви виконували все що обіцяли на ’потім’? може було хоч одне щось, що дитина попросила і погодилась на ’потім’, а ви не виконали?запитайте у сина! можливо ви вже й не пам´ятаєте, а він пам´ятає! поговоріть з ним.

Нет. Не мой подход.

ну и ок. не расстраивайтесь, что пошел с чужим - он еще маленький совсем, чтоб ревновать как к здравому решение или опасаться с точки зрения безопасности))

Боже мой , залепит -накажу! А если он мир познаёт, хочет узнать как оно -на автобусе ехать? Что тут такого. Если в эту минуту мама не может, то надо выбрать время, маршрут малолюдный и проехать по городу) себя помню в детстве, у папы машина, а мы мечтали ездить автобусом ) так интересно было пять копеек передавать за проезд)

Обіцянки намагаюся виконувати завжди.
На питання він не відповість - розмовляє не надто добре

спробуйте все ж поговорити з ним. хоча б пояснити, що якщо ви щось пообіцяли, то ви це зробите для нього.

а про ’розмовляє не надто добре’, то моя також ще не добре: вчора чоловік 5 хвилин намагався зрозуміти якого ’пешика’ вона хоче. я прийшла в кімнату і кажу ’пензлик’ вона хоче, бо в руках в неї був альбом для малювання водою. донечка зразу - да, пензлик і вода треба.
тобто в неї вже включається логіка (адже фарби не просила! памятала, що потрібна лише вода і пензлик).
а ось зрозуміти інколи дуууже важко.
вчимось.

В смысле?
Я не готова была, что он с чужим человеком пойдет вот так запросто.
Оглянулся на меня и порулил

так вы же рядом были.

Учить надо. И тренировать.
Мы со старшей проходили курс выживания ребенка в городе.
А потом решили проверить. По факту - ребенок из теоретических инструкций вообще ничего не применил. ((
Только практика, чтобы до автоматизма реакция была.
У подруги сына в маркете чуть не увели, пока она покупки складывала. Секунда, а ребенка нет. Чудом заметила уже в далеке, догнала, забрала. Была в таком шоке, что даже не запомнила внешность того кто увел и не попыталась задержать.