Умер Брежнев, 35 лет назад, у меня был шок!

в старших классах - уже было16 лет. одна знакомая рассказывала,что они на комбинате бобины с нитками мотали, но по ее воспоминанием мало заплатили, около 10 рублей.

Я просто думаю что о советском времени жалеют те, кто тогда жил очень хорошо, а сейчас не очень. Как начинают рассказывать, что каждый год в Крыму отдыхали и т.п., бесплатные путевки, хорошие квартиры - это было у изьранных. Вот булки расслабили, не учились, не крутились, теперь винят правительство.

Многим не было уж так хорошо при советах. Мать одиночка на 150 руб (а это был далеко не минимум!!!) зарплаты с трудом могла одеть и прокормить детей. Живя в хрущевке можно было забыть об улучшении квартиры. Формально жилье есть - вот и терпи. Мы в Крыму не были не разу.

Моя семья особо не видела советских благ. Вот и учились мы, пока другие наслаждались и ждали подачек от правительства.

Мы живем теперь лучше чем при советах

Я еще и студенткой по месяцу в колхоз ездила.
Кто нам говорил, что это незаконно? Пионеры и комсомольцы должны помогать селянам. Вот ивесь разговор. А кто против - того будем позорить на совете дружины или на комсомольском собрании. Ужас, а не времечко.

не, просто советую, тут же советчица как ни как.

зато после колхоза сразу все такие- учиться учиться и еще раз учиться,чтобы гнилую картошку не собирать :)

Ну да , еще вспомнила водили на местную швейную фабрику , ставили на фасовку . упаковку , это не было 16 лет , младше были . Денег не платили , могли дать коробочку иголок или насыпать пуговиц . Швейная фабрика отшивала мужские рубашки . А еще было УПК, но это уже 10-11 класс . Точили детали на токарных станках . Я ненавидела этот день всем сердцем.

Вспоминается фильм ’Баламут’ . Там как раз очень хорошо сыграли эту ситуацию в колхозе , сбор картохи , веселая жизнь студентов 1 курса

УПК это другое, там обучали профессии, потом была производственная практика, за нее платили, это было уже в 9-10 классе, а работы в поле никто не оплачивал, поскольку работали 7=8 классы, как бы не положено было. Такая себе бесплатная рабсила.

Ну да некоторым помогало сделать нужный выбор в жизни

Ну так уже ж не будем кормить, после того, как их выпустят... Я позавчера посмотрела в новостях, что к выходу готовятся убийцы, на которых по 5-7 людей и которые уже 10-15 лет из пожизненного отсидели, и как-то экономия на налогах перестает радовать...

Это да! Чудили там здорово)))

тогда все плакали). вся школа рыдала, дети, искренне. думали, что теперь война ядерная с Америкой начнется).

автор, да мы вас поняли!
и я в свои 10 лет помню то время. счастливое время.
и не надо говорить, что в 10 все были беззаботными.
не все, к сожалению.
у некоторых детство закончилось очень рано.
но так, как сейчас, тяжело не было никогда!
даже в голодные для меня 90-е.

но ничего уже нельзя вернуть.
поэтому, я вас поддерживаю и одновременно не даю себе уйти в пике, иначе из него потом хрен выберешься
я сейчас безработная.
стаж работы приличный.
работать на износ за копейки физически не смогу.
держитесь, всем тяжело сейчас, помните об этом.
а я мысленно с вами.

ой, не якайте.......
радуйтесь, что вам страшно повезло в ваши 10 лет.

Сейчас многие даже уборщицу в класс оплачивают, чтобы школьники сами не дежурили после уроков) Представляю, сколько бы крику было, если бы детишек этих ’любительниц совка’ послали в колхоз помидоры полоть. Ага, так это все романтично, пока лично не касается

может некоторые не помят, так как родители по знакомству справку вымутили. чтобы детей от такой романтики освободить.

А що зараз змінилося в гірший бік?
Атмосфера панувала тяжка, не було відчуття особистої свободи ні в кого - ні в дітей, ні в дорослих. НЕ у всіх був і гарантований шматок хліба, так само як і зараз.
Плакати треба було у 2014 - після того, як помахали перед носом і забрали (мабуть, з об´єктивних причин, чи то з об´єктивного приводу, але від цього не легше) таку хорошу річ, як вільний вибір служити молодим хлопцям в армії чи ні, як це є зараз у більшості країн світу. Це та важлива особливість, яка б значно покращила сучасний стан речей порівняно з совком - гадаю, для всіх.
Я поясню чому. Тому що дитина, яка ще не встигла лишити потомство (чи принаймні влаштуватися в суспільстві і знайти свою нішу) - ще фактично не долучилася до історичного процесу і ще не брала участь в будівництві суспільства для наступних поколінь. Бо це для неї особисто поки що НЕ НАБУЛО СМИСЛУ -не маючи своїх дітей. Така ’невинна’ жертва - жахливо ’економна’ (бо ’компенсації’ сім´ї з боку держави - це дещо з серії ’я тобі ще банкнот намалюю’). Можливо, вона ще й реально економніша для держави, ніж жертва з боку дІтної людини,- у зв´язку з необхідністю соцзабезпечення сиріт. А для конкретної юної бездітної людина ця жертва ще й абсолютно марна в особистому плані, беззмістовна для його індивідуального життя, і безглуздо жорстока... Як би гірко для когось це не було... Бо усвідомлення цього - не всім під силу. Так само як усвідомлення скінченності життя, і того факту, на небі відсутні янголи з крильцями... В дитини чоловічої статі має бути шанс не ризикувати життям, принаймні допоки вона не подорослішає і не поживе як слід! Це - попри те, що в будь-якої вільної людини має бути вибір, чим їй займатися, але то вже таке... Конституційне право на життя, там, ще ряд прав і свобод, ну таке всяке...
Совковий уряд за часів Брежнєва, звичайно ж, не переймався цим питанням, і не міг ним перейматися. А в Україні, між тим, існував останній призов... допоки він через війну не перетворився на НЕостанній... В РФ начебто існує можливість добровільної заміни строкової служби на альтернативну. Можливо, бо РФ це може собі дозволити, допоки ніхто не посягає на її територію. Та навіть якщо гіпотетично уявити собі реальний перехід якихось територій у правову зону РФ, то, порівняно з втратами від воєнних дій і репресій місцевого населення з боку влади РФ, як вони те все полюбляють розрулювати за тими ж совковими традиціями, та й взагалі з іміджем РФ щодо якості життя, рівня свідомості і дотримання прав громадян, така деталь як вільний вибір альтернативної служби - НІЩО (за виключенням особистих доль певної кількості російських хлопців)... Скільки вже можна ’сумувати’ за совком. Кого це має вразити, скажіть? Кому він треба у навіть у тому вигляді, в якому він існував, коли вже він сам узяв і розвалився? Це - попри примарність шансів його повернути в будь-якому вигляді і під будь-якою назвою...взагалі, про химерність централізованої авторитарної держави такого ненормального розміру, як жахливого соціального експерименту над живими людьми!
От проросійськи налаштовані мешканці Криму, наприклад, не цікавлять владу РФ, як можна зрозуміти просто з різних відкритих джерел Інтернету... Як люди, які нічого не робили для встановлення влади окупантів з РФ, - бо на відміну від громадян РФ з території Росії, вони б грубо порушували місцеві українські закони, - відповідно, для РФ ці місцеві жителі цілком офіційно й номінально нічого не варті і жодних заслуг не мають. Та, власне, якби й ’рипалися’ щось собі там суто для себе, і порушували закони, навряд чи це щось змінило б в їхньому становищі, бо ж ’не для того маргаритка розцвіла’... Загалом, ні для чого хорошого подібні ’квіточки’ не з´являються, бо недаремно ж нормальні країни домовилися утримуватися від територіальних завоювань... Отже, ніхто місцевим в Криму не постворював робочі місця,- навпаки, тепер їх, місцевих, остаточно повитісняли на посадах ’свої люди’ з РФ і їхні численні родичі. Ніхто не дав місцевим жодних реальних соцгарантій, тільки остаточно забрали можливість напівлегально заробляти. Вони роз´їжджаються, деякі тихо вимирають - як-от, від онко, в крайній фінансовій скруті в якійсь історії з нету. Навіть ’паспорти’ в них нестаднартні, а щось по типу документа апатрида (особи без громадянства), отакі папірці їм видали замість українських паспортів. Це все дуже страшно, жахливо. Незважаючи на те, які позиції і політичні настрої були в певних людей, хто там ходив зустрічати окупантів з квітами, хто не ходив - у ЦИВІЛІЗОВАНОМУ суспільстві ЖОДНА людина не заслуговує на страшне і вбоге животіння. Але ж термін ’цивілізована країна’ не стосувався ні СРСР, не стосується він і РФ. Тому про що мова, який в біса ще Брежнєв... Страшна гуманітарна криза, фактично заборона просто духовно розвиватися - щоб комусь було діло до долі простої маленької людини, навіть не йшлося.
Також в Україні давно діє мораторій на смертну кару, що робить її явно більш цивілізованою порівняно з СРСР у будь-які його історичні періоди.

да, работали с 16 лет. Мы тоже как-то работали на ниточной фабрике, работницы нас ставили на самые плохие работы, заработали что-то около 25 рублей за месяц работы.
А еще работали в 8 классе на молочном заводе в мороженном цеху, вот там было интересно! Мы ставили стаканчики в ячейки в специальный конвейер, туда заливалось мороженое, немного подмерзало в спецохладителе, потом мы доставали их складывали в коробки и передавали в склад-морозильник. Еще к мороженному взвешивали палочки, в каждую коробку, по-моему, грамм 200 их нужно было. Мы этими палочками гоняли огромных тараканов по стенам, а потом взвешивали и складывали, потом всем знакомым рассказывали, чтобы не ели этими палочками)) И тоже платили копейки, но тут было главное - мороженный цех, ешь сколько влезет!

Автор замутила тему, а сама оффлайн . плачет наверное, отключилась чтобы ничего не мешало грустить. Настроение кричать ’Тролль!’

мне было 11 лет и тоже все хорошо помню. Никто не плакал, людей пугала неизвестность, после многолетнего правления одного секретаря. И все! Так же, помню как его хоронили, как упал гроб, да-да, было и такое).
А рухнуло все не из-за этого. Не нужно было лезть в Афганистан...

Абсолютно согласна. Грустно, что ругают СССР люди, не жившие тогда, не дышавшие тем воздухом добра и созидания. Мы гордились своей страной, и были в ней счастливы! А вы, ВЫ молодежь, гордитесь современной незалежной? Счастливы, что родились и живете здесь?

кто там гордится! ))
каждый второй мечтает-как бы из этой страны уехать подальше. от этих проблем.....и неизвестности.
либо если и остаться, то найти лазейку стырить

прекратите

Зря.

И всё-таки платили. Копейки, но платили. Из них высчитывали за питание. Я в 1988 году ездила после первого курса техникума в совхоз, в Запорожскую область. Мы перец собирали. Жили в палатках, которые протекали. Холодно было очень, дождливый месяц нам выдался. Привезла домой 9 рублей. Вернее, везла 9. Но потратила немного - купили покушать в поезд, ну и на дорогу от вокзала.

Мне было 15 тогда,35 лет назад. Ничем мы не гордились, смеялись над нечленораздельно говорящим стариком,анекдоты про него рассказывали, мечтали о джинсах и кроссовках адидас ии заработках крутых. И всё это получили в перестройку.

Были конечно в каждом классе единицы ’идейно-наивных’, но и сейчас такие есть.

почитайте тему, как раз те кто там пожил и не хотят возврата, и я счастлива здесь и сейчас, и мои дети счастливее меня в моём детстве

не судите всех по себе

Все, кто хочет воскрешения сталина, хотят этого для других. Они уверены, что их не тронули бы.

В Вашем может уже и не было. А я это хорошо помню.