по просьбам... Інка або дать хорошенечко “просрацця”

Раз в півгода починається свербіж. Свербить воно зранку, свербить дньом на роботі, свербить в магазіні, свербить вдома під одіялом… свербить кароче.
Потом звонить тіліфон і там…ото під «ложечкою» де свербіло, стає так харашо, так гаряче, так нежно… появляється надежда на жізнь і вечір, которий перестайот бить томним. Звоне Інка.
Вообще, після того як я познакомилась з Інкою, я стала вірить в карму, бо другого обьясненія я найти не можу. Інка-то старша сестра бившей девушки мого неідеального, з якою ми познакомились на свадьбі тої ж бившей девушки мого неідеального, куда я попала глубоко беременной від свого неідеального.
Інка- то така женщіна, на завість всем, особенно советчіцам! Красіва, шо Агонь! Ідеальна мать 4 дітей, работає на крутій роботі, харашо заробляє, хозяйка куда там ваше дело.
Отвлеклась…. Звонить той телефон, беру трубку, Альоооо…. Ну шо ти там? Свербить? ….кажу …та да… я тут одне местечно знаю, давай по чуть- чуть сьодня-каже Інка..
І вечером ми вже в тому далекому ганделеку, в тому шо местечко і там де по чуть –чуть….По чуть-чуть у Інки-це всьо шо є в барі, включаючи бренді-колу і джін-тонік. Бо в неї до них особі, глубокі чувства родом з общаги Харьковського крутого універа.
Коли вже по чуть -чуть перешло в стадію «накрило» Інка йде… йде рвать местний танцпол. Колись канешно, виход в Інки був более шікарен, бо в красівих, наманікюрених дорогим лаком руках була довгенька пахнюча сігаретка, але ща тоже так нічо.Танци Інки я називаю «вспомніть всьо» бо по них можна пройти весь жізненний путь от рожденія до січас. Пік Али Пугачьвої і Ротару, осознане детство під лампаду, перший секс під Энігму, раставаніе під Рамштайн ну і жизнь в стіле 9. 5 недель з замісом тверка , мені нравиться стадія Кім Бесінжер…. Це коли вже всі впечатльонні мужчини, кому глубоко за 45 вишли танцевать, при чьом виходять даже ті, шо обично делают тільки застольні танци.. бо устоять перед очерованіем Інки не може ніхто. Вони її ото беруть в оцепленіє, а Інка всем своїм телом показує на шо воно..те тело с наполенієм по чуть -чуть вміє.
А шо я.. а я сижу і либлюсь..причом всім вокруг і особенно офіціантам , які приносят бутилочки шампанского чи коньячку « от нашого стола вашему» і мисленно думаю, де взять пакет, шо б ті бутилочки складіровать, бо пропаде добро, а жалко ( просипається ота хозяйська нотка, яка називаєть «жлоб») , це ж можна всьо отдать тьоті Славі з ларька під домом і заробить копійочку.
Десь часов в 5 утра Інка вспоминає шо вона Мать! Жена ! і вообще прілічна женщіна , ценний сотруднік. Тоді вона граціоно под предлогом «я попісять « виходить с оцепленія впечатлітельних мужчін, бере найдорожчу бутилочку шампусіка з стола, мене под локоток і каже « валім»
На следующий день Інкі лучше не звонить. І через 2 дні тоже, лучше всього ждать її звонка самій….
Дзинь, дзинь… ну шо? Це був капец ? да? Блііін, мені так стидно… ми туда більше не підем..

Так от до чого це я всьо. Каждій женщіні, треба отдохнуть, тряхнуть старійной і попой… і коли воно «Свербить» ….то дать» йому харашенечко просрацця».. як казала моя бабуля перед важним собитієм чи делом! А потом можна знов буть красішой шо Агонь, ідеальной мамою 4 детей, ценним сотрудніком і просто любімой женщіной любімого мужа.