Губы_зубы• 21 мая 2018
Депресія, затягнуло. Як боротися? Просто поговоріть зі мною.
Ось вже два місяці в мене відчуття тривоги, страху, подавленості. Були панічні атаки, але зараз таких нападів нема, приймала адаптол, але зараз є напади тривоги, відчуття безвихідної ситуації. Поганий апетит, схудла. Не можу знайти собі цікаве заняття, точніше не можу відволіктися, нічого не хочеться робити, постійно гризу себе думками. Мені 28 років, такий стан вперше. В інтернеті, на форуиах завжди пропускала інформацію про депресію, мені це було не зрозумілим, думала що зі мною такого не станеться. А тепер зрозуміла, що зі мною 2 місяці діється. Чи можливо побороти цей стан?
25
0
Вдома, в сім´ї все добре, всі здорові. Це ж здається головне. Але я гризусь через роботу. В мене тепер постійний страх, що буде далі, прокручую в голові лише найгірші наслідки. От не можу включити пофігізм. Пробую шукати іншу роботу, на мої резюме не відкликаються. Я не знаю куди себе подіти. І як бути далі.
да, идите к психиатру.
моя кума более 10 лет наблюдается именно по поводу депрессий, у нее есть пограничные состояния, когда она понимает, что ей нужна коррекция в лечении, а иначе -никак.
моя кума более 10 лет наблюдается именно по поводу депрессий, у нее есть пограничные состояния, когда она понимает, что ей нужна коррекция в лечении, а иначе -никак.
Постарайтеся ’відпустити ситуацію’, все буде якнайкраще з роботою. Можливо потрібно розвіятися, поїхати десь на пару днів, зробити ’перезагрузку’.
У меня похоже. Но у меня еще и крышу срывает , что я не буду пить таблетки, так как я на них не заработала, и немогу сделать это в ущерб семейному бюджету, и кажется что умру скоро!
Я совсем не разбираюсь в этих вопросах, но, по моему, депрессия, которую нужно лечить - не имеет конкретной причины. Может быть, когда решится вопрос с работой, страхи отступят?
вы серьезно?
в этом нет ничего страшного.
вы к гинекологу ходите, или к стоматологу?
есть проблема-ее надо решить, или вы хотите дожить до нервных срывов и психозов?
так психоз у вас уже есть, дальше будет срыв.
в этом нет ничего страшного.
вы к гинекологу ходите, или к стоматологу?
есть проблема-ее надо решить, или вы хотите дожить до нервных срывов и психозов?
так психоз у вас уже есть, дальше будет срыв.
Та вже робила перезагрузки. Виїзди на природу. Був мій день народження, приємні покупки, подарунка. Дівчачник в ресторані без чоловіків і дітей. Ніби відволікає трохи, а часом всеодно якісь важкі думки, тривога в грудях, все стає нецікавим. Раніше для мене відпочинком було залишитись вдома на самоті, тупо байдикувати, а зараз я себе догризаю ледь не до панічної атаки, якщо сама, п´ю заспокійливе.
Я б пішла. Але мене мучить те, що я не можу знайти іншу роботу... я нікому не треба, у нас в місті складно з роботою та і в мене є деякі вимоги до умов. І боюсь, що довго не зможу знайти нову роботу і ще в гірший стан себе доведу, може буду шкодувати...
Та навіщо йти з роботи одразу? Можливо, він Вам підбере такі ліки - будете собі на ніч пити тихенько, а вранці йти на роботу. якось прилаштуєтесь вже і ліки ті приймати, і працювати... не ви перша...як то кажуть...
Я навіть не знаю до кого в місті звернутися. І де в нас такі спеціалісти приймають. Хочеться з кимось поділитися, щоб хтось зрозумів, дав пораду, що робити далі.
Зверніться до фахівця.Часто в парі працюють психіатр-психолог.Чи хронічні стресові ситуації,чи раптовий стрес виснажилися вас.Поки хоч гідазепам візьміть,дивіться у вікно і старайтесь бачити позитив,життя.Відпочиньте на морі
Перезагрузка в такой ситуации не поможет, она не устраняет конкретную причину такого состояния. К сожалению сама нахожусь в такой же ситуации.
Мені допомогає для перезавантаження кілька днів почитати щось . Може здатися трохи дивним, але добре допомогає читання казок, щось довге, цікаве, наївне)). О це дійсно добре перевантажує мозок, а просте байдикування геть марне, бо думки все одно про одне і те саме....
Якщо спробуєте відволіктись читанням, то не беріть до рук корисної літератури, вона може бути часом не особливо цікавою, в цьому разі знову ж таки замість тексту в голові власний напряг. А ось якогось Гаррі Поттера або ’Нескінченну історію’ це те що треба.
Ну і з роботи яка так напружує краще йти...
Якщо спробуєте відволіктись читанням, то не беріть до рук корисної літератури, вона може бути часом не особливо цікавою, в цьому разі знову ж таки замість тексту в голові власний напряг. А ось якогось Гаррі Поттера або ’Нескінченну історію’ це те що треба.
Ну і з роботи яка так напружує краще йти...
Я вже сплю нормально, панічних атак нема. На роботі працюю нормально. Колектив хороший. Умови теж хороші. Але мене пригнічує те, що я роблю. На фірмі багато що робиться не по закону, не по правилах. Я стала боятися, що раптом якась перевірка, і уявляю найгірші наслідки. Гризу себе, навіщо я в цьому всьому беру участь. А ще обстановку нагтітають напружені відносини керввника і главбуха, постійно аилазять якісь косяки, мене це теж лякає.
Вам ще потрібна підтримка сім´і чи батьків.Якщо нема фінансів,що б допомогли.Так мені в свій час допомогла сестра з братом.В 35 захворіла псоріазом,думала помру.Відправили в ізраіль,заплатили за проживання в людей,сиділа там у воді.
Не можу читати, точніше читаю букви, а суть в голову не йде. Так само фільм дивлюся і не бачу. З дитиною на прогулянці відчуваю себе втоиленою, нічого не цікаво.
Та це такий у Вас невротичний склад характеру. Можливо, не треба вам поки до психіатра. Прочитайте в Інтернеті про невротиків та неврози. Там рекомендації - спорт, рух, йога, дихальні вправи.
Так, по характеру я людина нервова. Але раніше ,якщо хочется поверещати - поверещу, хочется заплакати - пореву, а далі нормально приходжу в почуття і живу далі, постійно про щось переживала, але завжди щось різноманітне в думках. А тепер якийсь здавлений стан, не хочеться ні кричати, нічого. Стає ніби шкода себе, хочеться плакати, але лише здавлює з середини.
ну я з такими точно скаргами ходила до невропатолога. Проколола уколи (вже не памятаю точно назву, потім приймала Ноофен (чи там аналог-Біфрен). Ну трохи стало легше. Потім знову те ж саме. Тут потрібна робота над собою, можливо з психологом - психотерапевтом, можливо - самій, я не знаю. Зараз просто намагаюся не зациклюватися на такому стані - погано, хочу плакати. я не акцентую увагу і роблю собі те, що портібно.
Работа со специалистом поможет избавиться от этих проблем, разобраться в причинах и найти пути выхода из сложившейся ситуации. Поищите в своем городе психотерапевта. Лучше очная работа, но можно и он-лайн.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу