Пончик Солнечный• 19 октября 2013
помогите сделать домашнее по этике 6 класс
Добрый вечер,девочки,помогите сделать этику для 6 класса.
Нужно написать сочинение на тему:"Мой моральний идеал.......Але...."
Вот кто такой моральный идеал?Моральный урод более менее ясно,а идеал?
Спасибо.
Нужно написать сочинение на тему:"Мой моральний идеал.......Але...."
Вот кто такой моральный идеал?Моральный урод более менее ясно,а идеал?
Спасибо.
Тюрюнь_Тюнь• 19 октября 2013
Моральный идеал – наиболее общее, универсальное и абсолютное нравственное представление о благом, о должном. Можно выделить два «пласта» морального идеала:
1) общественный идеал – это совершенство в отношениях между людьми, или такая организация общества, которая обеспечивает это совершенство.
2) «индивидуальный» идеал (тогда, когда мы говорим о человеке) – это образец нравственной личности.
1) общественный идеал – это совершенство в отношениях между людьми, или такая организация общества, которая обеспечивает это совершенство.
2) «индивидуальный» идеал (тогда, когда мы говорим о человеке) – это образец нравственной личности.
Оле Лукойе• 19 октября 2013
Моральный идеал – наиболее общее, универсальное и абсолютное нравственное представление о благом, о должном. Можно выделить два «пласта» морального идеала:
1) общественный идеал – это совершенство в отношениях между людьми, или такая организация общества, которая обеспечивает это совершенство.
2) «индивидуальный» идеал (тогда, когда мы говорим о человеке) – это образец нравственной личности.
1) общественный идеал – это совершенство в отношениях между людьми, или такая организация общества, которая обеспечивает это совершенство.
2) «индивидуальный» идеал (тогда, когда мы говорим о человеке) – это образец нравственной личности.
КликОЛЬКА• 19 октября 2013
Ответ дляEllo
о,блин,напишите про Мать Терезу
а еще Флоренс Найнтингел медсестра
Оле Лукойе• 19 октября 2013
Ответ дляТюрюнь_Тюнь
Моральный идеал – наиболее общее, универсальное и абсолютное нравственное представление о благом, о должном. Можно выделить два «пласта» морального идеала:
1) общественный идеал – это совершенство в отношениях между людьми, или такая организация общества, которая обеспечивает это совершенство.
2) «индивидуальный» идеал (тогда, когда мы говорим о человеке) – это образец нравственной личности.
1) общественный идеал – это совершенство в отношениях между людьми, или такая организация общества, которая обеспечивает это совершенство.
2) «индивидуальный» идеал (тогда, когда мы говорим о человеке) – это образец нравственной личности.
Пупс• 19 октября 2013
Тут недавно темка была про 90летнюю бабушку,которая во время войны из лагерей 2,5 тысячи еврейских детей спасла,хоть сама стала инвалидом.Вот пример высокоморального человека!
Робот Вертер• 19 октября 2013
ну, блин. Про маму пусть напишет, какая мама добрая и хорошая. Или про папу - что папа добрый, смелый, сильный и никогда не отступает в трудной ситуации.
Если с родителями не срастётся, то можно взять вымышленных героев, Гарри Потера, к примеру, ну или там Принца из ’Маленького Принца’. Как то так
Если с родителями не срастётся, то можно взять вымышленных героев, Гарри Потера, к примеру, ну или там Принца из ’Маленького Принца’. Как то так
S_v_e_t_a_• 19 октября 2013
Ідеалом вважається щось винятково досконале, таке, що є вищою метою прагнень людей. Ідеал є багатозначним поняттям. Ідеальними вважають довершені, позбавлені вад, недоліків предмети, явища, процеси тощо (ідеальний слух, ідеальна форма, ідеальний вихід із конфліктної ситуації). Інколи вони можуть тільки здаватися такими.
Філософське поняття ’ідеал’ охоплює естетичний ідеал, моральний, релігійний та ін. Поняттям моральної свідомості, категорією етики є ’моральний ідеал’.
Моральний ідеал (франц. ideal, від грец. idea — ідея) — найдосконаліший, безумовний, універсальний зразок високоморальної особистості, яка володіє всіма відомими доброчесностями, кожна з яких максимально досконала.
Одні етики виводять це поняття з уявлення про природу і сутність добра, а інші вважають, що уявлення про добро і належне орієнтовані на моральний ідеал, тобто є похідними стосовно нього.
Моральний ідеал ґрунтується на всьому кращому, що акумульовано в моралі на конкретному етапі її розвитку і поєднано в образі ідеальної особистості, на який потрібно рівнятися.
Актуальною філософською проблемою є співвідношення морального ідеалу й реальності. Таємниця ідеалу спричинила виникнення філософського ідеалізму. Ідеї-сутності Платона й абсолютна ідея Г.-В.-Ф. Гегеля є абсолютизованим і онтологізованим, обожненим ідеалом, на світлому тлі якого меркне будь-яка реальність. У цьому причина їх презирливих епітетів на адресу матеріального світу.
Моральний ідеал як образ ідеального належить до сфери майбутнього, того, що об´єктивно не існує, принаймні поки що. Оскільки реальна життєдіяльність людей орієнтується на ідеал, то напрошується висновок про визначальну роль ідеального, свідомості стосовно буття. Спроби вивести моральний ідеал з емпіричної реальності (природної, соціальної), зокрема шляхом узагальнення моральних цінностей і норм, непереконливі, оскільки ігнорується системний характер мети морального буття людини. Водночас вони заземлюють, принижують моральний ідеал. Відкидаючи такий підхід, деякі філософи доводять, що моральний ідеал розкриває перед людьми набагато ширші перспективи, ніж це здається тим, хто вважає, ніби він виводиться з емпіричної реальності чи наполягає на його цілковитій зумовленості цією реальністю. Таку точку зору обстоював французький філософ, соціолог Еміль Дюркгейм (1858—1917), аналізуючи ціннісно-нормативні системи суспільства.
За іншою точкою зору, моральний ідеал вважають незалежним від реальності, даним людині безпосередньо в її життєвому досвіді як вияв божественного одкровення, інтуїтивного прозріння чи голосу совісті. Тобто моральний ідеал як належне протиставляють реальності. Проте ці намагання недостатньо аргументовані.
Моральний ідеал є орієнтиром для самовдосконалення особистості, завдяки йому людина оцінює поведінку інших людей. Прагнучи самовдосконалюватись, особистість не може обійтися без морального ідеалу, який допомагає їй орієнтуватись у світі моральних цінностей, обирати оптимальну лінію поведінки, життєву позицію. Ідеал підносить людину, сприяє зміцненню її духовно-емоційних сил, необхідних для самореалізації.
Особливо ефективно він виконує функцію взірця, втілюючись у життєдіяльності історичних осіб (Сократ, Григорій Сковорода, Махатма Ганді, мати Тереза), або постаючи як художній образ. При цьому домінує ідеалізований погляд на історичних осіб, який здебільшого унеможливлює реалістичне бачення їх характерів і дій. Художні образи як втілення морального ідеалу мають певні переваги перед їх прототипами, оскільки концентрують численні моральні чесноти в одній постаті. Правда, принцип художньої правди змушує митця наділяти позитивних героїв деякими негативними рисами, що віддаляє їх від морального ідеалу, але робить психологічно достовірними, правдоподібними.
Отже, моральний ідеал є нескінченним процесом пошуку досконалості, його не можна ототожнювати з жодною історичною особою, з жодним художнім героєм.
Філософське поняття ’ідеал’ охоплює естетичний ідеал, моральний, релігійний та ін. Поняттям моральної свідомості, категорією етики є ’моральний ідеал’.
Моральний ідеал (франц. ideal, від грец. idea — ідея) — найдосконаліший, безумовний, універсальний зразок високоморальної особистості, яка володіє всіма відомими доброчесностями, кожна з яких максимально досконала.
Одні етики виводять це поняття з уявлення про природу і сутність добра, а інші вважають, що уявлення про добро і належне орієнтовані на моральний ідеал, тобто є похідними стосовно нього.
Моральний ідеал ґрунтується на всьому кращому, що акумульовано в моралі на конкретному етапі її розвитку і поєднано в образі ідеальної особистості, на який потрібно рівнятися.
Актуальною філософською проблемою є співвідношення морального ідеалу й реальності. Таємниця ідеалу спричинила виникнення філософського ідеалізму. Ідеї-сутності Платона й абсолютна ідея Г.-В.-Ф. Гегеля є абсолютизованим і онтологізованим, обожненим ідеалом, на світлому тлі якого меркне будь-яка реальність. У цьому причина їх презирливих епітетів на адресу матеріального світу.
Моральний ідеал як образ ідеального належить до сфери майбутнього, того, що об´єктивно не існує, принаймні поки що. Оскільки реальна життєдіяльність людей орієнтується на ідеал, то напрошується висновок про визначальну роль ідеального, свідомості стосовно буття. Спроби вивести моральний ідеал з емпіричної реальності (природної, соціальної), зокрема шляхом узагальнення моральних цінностей і норм, непереконливі, оскільки ігнорується системний характер мети морального буття людини. Водночас вони заземлюють, принижують моральний ідеал. Відкидаючи такий підхід, деякі філософи доводять, що моральний ідеал розкриває перед людьми набагато ширші перспективи, ніж це здається тим, хто вважає, ніби він виводиться з емпіричної реальності чи наполягає на його цілковитій зумовленості цією реальністю. Таку точку зору обстоював французький філософ, соціолог Еміль Дюркгейм (1858—1917), аналізуючи ціннісно-нормативні системи суспільства.
За іншою точкою зору, моральний ідеал вважають незалежним від реальності, даним людині безпосередньо в її життєвому досвіді як вияв божественного одкровення, інтуїтивного прозріння чи голосу совісті. Тобто моральний ідеал як належне протиставляють реальності. Проте ці намагання недостатньо аргументовані.
Моральний ідеал є орієнтиром для самовдосконалення особистості, завдяки йому людина оцінює поведінку інших людей. Прагнучи самовдосконалюватись, особистість не може обійтися без морального ідеалу, який допомагає їй орієнтуватись у світі моральних цінностей, обирати оптимальну лінію поведінки, життєву позицію. Ідеал підносить людину, сприяє зміцненню її духовно-емоційних сил, необхідних для самореалізації.
Особливо ефективно він виконує функцію взірця, втілюючись у життєдіяльності історичних осіб (Сократ, Григорій Сковорода, Махатма Ганді, мати Тереза), або постаючи як художній образ. При цьому домінує ідеалізований погляд на історичних осіб, який здебільшого унеможливлює реалістичне бачення їх характерів і дій. Художні образи як втілення морального ідеалу мають певні переваги перед їх прототипами, оскільки концентрують численні моральні чесноти в одній постаті. Правда, принцип художньої правди змушує митця наділяти позитивних героїв деякими негативними рисами, що віддаляє їх від морального ідеалу, але робить психологічно достовірними, правдоподібними.
Отже, моральний ідеал є нескінченним процесом пошуку досконалості, його не можна ототожнювати з жодною історичною особою, з жодним художнім героєм.
автор
Пончик Солнечный
• 19 октября 2013
Та вроде 6 класс,исторические личности эти еще не знакомы,а я не могу грань между кумиром и моральным идеалом найти,мне б своими словами,кто ж например
Робот Вертер• 19 октября 2013
Ответ дляS_v_e_t_a_
Ідеалом вважається щось винятково досконале, таке, що є вищою метою прагнень людей. Ідеал є багатозначним поняттям. Ідеальними вважають довершені, позбавлені вад, недоліків предмети, явища, процеси тощо (ідеальний слух, ідеальна форма, ідеальний вихід із конфліктної ситуації). Інколи вони можуть тільки здаватися такими.
Філософське поняття ’ідеал’ охоплює естетичний ідеал, моральний, релігійний та ін. Поняттям моральної свідомості, категорією етики є ’моральний ідеал’.
Моральний ідеал (франц. ideal, від грец. idea — ідея) — найдосконаліший, безумовний, універсальний зразок високоморальної особистості, яка володіє всіма відомими доброчесностями, кожна з яких максимально досконала.
Одні етики виводять це поняття з уявлення про природу і сутність добра, а інші вважають, що уявлення про добро і належне орієнтовані на моральний ідеал, тобто є похідними стосовно нього.
Моральний ідеал ґрунтується на всьому кращому, що акумульовано в моралі на конкретному етапі її розвитку і поєднано в образі ідеальної особистості, на який потрібно рівнятися.
Актуальною філософською проблемою є співвідношення морального ідеалу й реальності. Таємниця ідеалу спричинила виникнення філософського ідеалізму. Ідеї-сутності Платона й абсолютна ідея Г.-В.-Ф. Гегеля є абсолютизованим і онтологізованим, обожненим ідеалом, на світлому тлі якого меркне будь-яка реальність. У цьому причина їх презирливих епітетів на адресу матеріального світу.
Моральний ідеал як образ ідеального належить до сфери майбутнього, того, що об´єктивно не існує, принаймні поки що. Оскільки реальна життєдіяльність людей орієнтується на ідеал, то напрошується висновок про визначальну роль ідеального, свідомості стосовно буття. Спроби вивести моральний ідеал з емпіричної реальності (природної, соціальної), зокрема шляхом узагальнення моральних цінностей і норм, непереконливі, оскільки ігнорується системний характер мети морального буття людини. Водночас вони заземлюють, принижують моральний ідеал. Відкидаючи такий підхід, деякі філософи доводять, що моральний ідеал розкриває перед людьми набагато ширші перспективи, ніж це здається тим, хто вважає, ніби він виводиться з емпіричної реальності чи наполягає на його цілковитій зумовленості цією реальністю. Таку точку зору обстоював французький філософ, соціолог Еміль Дюркгейм (1858—1917), аналізуючи ціннісно-нормативні системи суспільства.
За іншою точкою зору, моральний ідеал вважають незалежним від реальності, даним людині безпосередньо в її життєвому досвіді як вияв божественного одкровення, інтуїтивного прозріння чи голосу совісті. Тобто моральний ідеал як належне протиставляють реальності. Проте ці намагання недостатньо аргументовані.
Моральний ідеал є орієнтиром для самовдосконалення особистості, завдяки йому людина оцінює поведінку інших людей. Прагнучи самовдосконалюватись, особистість не може обійтися без морального ідеалу, який допомагає їй орієнтуватись у світі моральних цінностей, обирати оптимальну лінію поведінки, життєву позицію. Ідеал підносить людину, сприяє зміцненню її духовно-емоційних сил, необхідних для самореалізації.
Особливо ефективно він виконує функцію взірця, втілюючись у життєдіяльності історичних осіб (Сократ, Григорій Сковорода, Махатма Ганді, мати Тереза), або постаючи як художній образ. При цьому домінує ідеалізований погляд на історичних осіб, який здебільшого унеможливлює реалістичне бачення їх характерів і дій. Художні образи як втілення морального ідеалу мають певні переваги перед їх прототипами, оскільки концентрують численні моральні чесноти в одній постаті. Правда, принцип художньої правди змушує митця наділяти позитивних героїв деякими негативними рисами, що віддаляє їх від морального ідеалу, але робить психологічно достовірними, правдоподібними.
Отже, моральний ідеал є нескінченним процесом пошуку досконалості, його не можна ототожнювати з жодною історичною особою, з жодним художнім героєм.
Філософське поняття ’ідеал’ охоплює естетичний ідеал, моральний, релігійний та ін. Поняттям моральної свідомості, категорією етики є ’моральний ідеал’.
Моральний ідеал (франц. ideal, від грец. idea — ідея) — найдосконаліший, безумовний, універсальний зразок високоморальної особистості, яка володіє всіма відомими доброчесностями, кожна з яких максимально досконала.
Одні етики виводять це поняття з уявлення про природу і сутність добра, а інші вважають, що уявлення про добро і належне орієнтовані на моральний ідеал, тобто є похідними стосовно нього.
Моральний ідеал ґрунтується на всьому кращому, що акумульовано в моралі на конкретному етапі її розвитку і поєднано в образі ідеальної особистості, на який потрібно рівнятися.
Актуальною філософською проблемою є співвідношення морального ідеалу й реальності. Таємниця ідеалу спричинила виникнення філософського ідеалізму. Ідеї-сутності Платона й абсолютна ідея Г.-В.-Ф. Гегеля є абсолютизованим і онтологізованим, обожненим ідеалом, на світлому тлі якого меркне будь-яка реальність. У цьому причина їх презирливих епітетів на адресу матеріального світу.
Моральний ідеал як образ ідеального належить до сфери майбутнього, того, що об´єктивно не існує, принаймні поки що. Оскільки реальна життєдіяльність людей орієнтується на ідеал, то напрошується висновок про визначальну роль ідеального, свідомості стосовно буття. Спроби вивести моральний ідеал з емпіричної реальності (природної, соціальної), зокрема шляхом узагальнення моральних цінностей і норм, непереконливі, оскільки ігнорується системний характер мети морального буття людини. Водночас вони заземлюють, принижують моральний ідеал. Відкидаючи такий підхід, деякі філософи доводять, що моральний ідеал розкриває перед людьми набагато ширші перспективи, ніж це здається тим, хто вважає, ніби він виводиться з емпіричної реальності чи наполягає на його цілковитій зумовленості цією реальністю. Таку точку зору обстоював французький філософ, соціолог Еміль Дюркгейм (1858—1917), аналізуючи ціннісно-нормативні системи суспільства.
За іншою точкою зору, моральний ідеал вважають незалежним від реальності, даним людині безпосередньо в її життєвому досвіді як вияв божественного одкровення, інтуїтивного прозріння чи голосу совісті. Тобто моральний ідеал як належне протиставляють реальності. Проте ці намагання недостатньо аргументовані.
Моральний ідеал є орієнтиром для самовдосконалення особистості, завдяки йому людина оцінює поведінку інших людей. Прагнучи самовдосконалюватись, особистість не може обійтися без морального ідеалу, який допомагає їй орієнтуватись у світі моральних цінностей, обирати оптимальну лінію поведінки, життєву позицію. Ідеал підносить людину, сприяє зміцненню її духовно-емоційних сил, необхідних для самореалізації.
Особливо ефективно він виконує функцію взірця, втілюючись у життєдіяльності історичних осіб (Сократ, Григорій Сковорода, Махатма Ганді, мати Тереза), або постаючи як художній образ. При цьому домінує ідеалізований погляд на історичних осіб, який здебільшого унеможливлює реалістичне бачення їх характерів і дій. Художні образи як втілення морального ідеалу мають певні переваги перед їх прототипами, оскільки концентрують численні моральні чесноти в одній постаті. Правда, принцип художньої правди змушує митця наділяти позитивних героїв деякими негативними рисами, що віддаляє їх від морального ідеалу, але робить психологічно достовірними, правдоподібними.
Отже, моральний ідеал є нескінченним процесом пошуку досконалості, його не можна ототожнювати з жодною історичною особою, з жодним художнім героєм.
дивно! именно то что надо для шестиклассников
S_v_e_t_a_• 19 октября 2013
Ответ дляРобот Вертер
дивно! именно то что надо для шестиклассников
зато мама найдет грань между идеалом и кумиром
Пупс• 19 октября 2013
Напишите,что у каждого свое виденье морального идеала,позитивных черт характера,для кого-то отзывчивость,для кого-то самопожертвование и т.д.Там в теме ясно сказано ’мой’,значит опишите свой пример,раскажите,что прочитал в книге о таком -то человеке и он мой пример идеала или мой дед - герой ВОВ,он рисковал своей жизнью ради других и т.д.
Пупс• 19 октября 2013
Але...быть совсем уж во всем идеальным невозможно,хотя стремиться нужно ...или але...именно для меня самые добрые и честные мама и папа,пример настоящей любви и заботы или .. але ..в мире есть люди моральные качества которых далеки от идеала... короче может учитель хоть что-то кратко объяснил,поинтересуйтесь у ребенка.
П.С. Если училки и рыдают над сочинениями,то только от смеха
П.С. Если училки и рыдают над сочинениями,то только от смеха
S_v_e_t_a_• 19 октября 2013
Ответ дляПупс
Але...быть совсем уж во всем идеальным невозможно,хотя стремиться нужно ...или але...именно для меня самые добрые и честные мама и папа,пример настоящей любви и заботы или .. але ..в мире есть люди моральные качества которых далеки от идеала... короче может учитель хоть что-то кратко объяснил,поинтересуйтесь у ребенка.
П.С. Если училки и рыдают над сочинениями,то только от смеха
П.С. Если училки и рыдают над сочинениями,то только от смеха
особенно над такими
Пупс• 19 октября 2013
Знаю пример,когда по укр.языку было задание продолжить пословицу ’мать одной рукой бьет,а другой...’ И пол-класса вместо ’жалеет,голубит’ написали ’держит’
О, мы в прошлом году это делали...
Писал сын в таком духе - у меня пока еще нет морального идеала, но есть люди, моральные качества которых близки мне и я стремлюсь развивать эти качества в себе. Это мои родители, и далее перечислял наши с папой качества
, и еще писал о Суворове, так как интересуется сын историей.
Писал сын в таком духе - у меня пока еще нет морального идеала, но есть люди, моральные качества которых близки мне и я стремлюсь развивать эти качества в себе. Это мои родители, и далее перечислял наши с папой качества
, и еще писал о Суворове, так как интересуется сын историей.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу
Получил 12.