Мамы особенных деток, вы стесняетесь этого?

Слишком много чести, чтобы я нервничала. Еще раз повторяю : инвалидность и особенности развития не только у тех, кого природа как потомство изначально слабо/больно/аномально, но его жизнь сохраняется вопреки природе.
А в том, что никто /ничто не застраховано от того, что эту инвадидность можно приобрести,как в моем случае. И Вы тоже не застрахованы . Я бы не сохраняла беременность, если бы было видно , что ребенок болен или родится инвалидом. А некоторые сознательно идут на это. В моем случае коварство аутизма еще и в том, что его не диагностируют на ранних стадиях и сразу, а у новорожденного тем более. Поэтому теории о природе как раз тут и не при чем

Обязательно сюда политику тянуть и антисовок головного мозга демонстрировать?
Почитайте тему, в той же Европе не так все радужно с этим вопросом. Мой дядя инвалид - колясочник, умер в 1960 году, а до этого работал внештатным корреспондентом, писал стихи, посещал мероприятия , собирался жениться( но умер молодым, сердце). И это в селе Житомирской области.

Слишком много чести, чтобы я нервничала. Еще раз повторяю : инвалидность и особенности развития не только у тех, кого природа как потомство изначально слабо/больно/аномально, но его жизнь сохраняется вопреки природе.
А в том, что никто /ничто не застраховано от того, что эту инвадидность можно приобрести,как в моем случае. И Вы тоже не застрахованы . Я бы не сохраняла беременность, если бы было видно , что ребенок болен или родится инвалидом. А некоторые сознательно идут на это. В моем случае коварство аутизма еще и в том, что его не диагностируют на ранних стадиях и сразу, а у новорожденного тем более. Поэтому теории о природе как раз тут и не при чем

коварство аутизма еще и в том, что до сих пор неизвестны ни его причины и не доказано, что он является следствием чего-то(((

Слухайте, припиніть хамити, я не люблю панібратства та оцієї ватяної риторики. І так, все що ми зараз маємо в абсолютно незграбній, недолугій політиці щодо людей з ОФМ - це РЕЗУЛЬТАТ совку, причинно-наслідковий зв’язок нетолерантного, а часом й неприкрито ворожого ставлення суспільства до людини з особливими потребами. І мені не треба читати теми щодо соціальної політики в Європі, - я там була й відчула всі її блага на власній шкірі. Я не буду, за браком часу, описувати всі деталі та нюанси європейської соцполітики, не буду в фарбах розповідати, що люди з фіз. недоліками ведуть там абсолютно повноцінне життя й сприймаються суспільством як рівноцінні зі здоровими члени, не буду розповідати про абсолютне безбар’єрне середовище, про рівні можливості у всіх сферах життя, але можу Вас запевнити, що це в порівнянні з нашими реаліями - як звідси до неба...та ні, значно далі. Не буду розповідати про величезні соцвиплати, на які можна не лише жити приспівуючи, але й приспівуючи мандрувати світом, а людям з тяжкою формою інвалідізації держава доплачує відповідні кошти до ’пенсії’, щоб вони могли замовити собі на дім соцробітницю-повію з наданням інтимних послуг, аби зняти сексуальну напругу, бо держава, бачте, знає та усвідомлює, що сексуальне утримання є шкідливим та протиприродним для організму. А що у нас? Та почитайте хоча б теми в тутешньому розділі ’Благодійність’!
...До слова, є у мене подружка: освічена (закінчила універ з червоним дипломом), надзвичайно цікава й ерудована, з шаленою харизмою, словом, велика розумниця й молодчинка. У неї ДЦП, не вельми тяжка форма, - як вона жартома висловлюється: ’прикольненька хода’) Так ось, пішла вона недавно влаштовуватися на роботу у офіс якоїсь невеликої компанії. Зав. відділу критично подивилася на неї й без будь-яких докорів сумління, безсоромно видала ’сентенцію’: ’Ми Вас на роботу не можемо взяти, Ви будете відлякувати наших клієнтів...нууу, раптом там в туалет встанете...’ Подруга, звісно, була в такому собі шоці й ступорі, але з притаманним їй своєрідним, специфічним гумором відповіла: ’Не хвилюйтесь, я у памперсі буду сидіти!’ В будь-якій дійсно цивілізованій, розвиненій країні ТАКЕ ось жахливе неподобство просто було б ситуативно неможливе апріорі, цю добродійку миттєво би звільнили з посади, що вона обіймає, за дискримінацію (!) прав людини на працевлаштування й примусили слізно вибачитися. У нас же це аж ніяк непоодинокі випадки, ніхто цим особливо не переймається, ніким особливо не засуджується, не притягується до відповідальності тощо. Отак і живемо, ага((

Солнышко))))) Пусть у него все сложится отлично! Искроенне вам желаю!!!

А дело в том, что пока кроме ЗПРР нам ничего не поставили, слишком маленький (полтора года). Но ребёнок не ходит ещё сам, не показывает ни на что пальчиком, не понимает, что ему говорят... десятки врачей обошли и все говорят разное. Но ребёночек мой по развитию месяцев на 9

моему плохо стало как раз после перививки(( потря сознания, потом больница. После больницы стал все время реветь, пропала речь, появились эти стимы и прочие прелести ..Я как мама это вижу

возможно, это особенность организма Вашего ребенка,а не особенность вакцины(

НЕт,никогда не стеснялась. Просто некоторые люди,очень раздражали и раздражают своими вопросами и коментами. Например,а вы ,навено плохо лечили,или вы ж понимаете,что это вам наказание за грехи вашего рода,вот мы хорошие,потому,что у нас дети здоровые,а вы понятное дело -проклятые. И т.д.

Это как раз обо всем. Но если вы не понимаете, значит не пришло ещё ваше время покоя, уверенности и безусловной любви.

знате,недавно девочка создала тему -у дочки аутизм, что не было денег на Пасху((( сколько ядовытых и убогих полило ее ядом и желчью!! тут ж настрочили админу,тему удалили. Слава Богу, что хороших людей много и переслали ей кто пасочку, кто вещь для дочки. Но сам факт завистливых жаб с их возгласами троль и трололо уже достал

А вас знакомые не отговаривали от второго,мотивируя,тем что вы эгоистка? Мне вот все уши прожжужали.Это ты здоровенького родишь,а с больным,что будешь делать. Тебе нельзя больше рожать,если ты мать,ты должна всю себя отдать больному ребенку,крест на своей жизни поставить,забыть про себя или какая ж ты мать. Мне все как один это говорили,но таки родила,и все как у вас..

Слухайте, припиніть хамити, я не люблю панібратства та оцієї ватяної риторики. І так, все що ми зараз маємо в абсолютно незграбній, недолугій політиці щодо людей з ОФМ - це РЕЗУЛЬТАТ совку, причинно-наслідковий зв’язок нетолерантного, а часом й неприкрито ворожого ставлення суспільства до людини з особливими потребами. І мені не треба читати теми щодо соціальної політики в Європі, - я там була й відчула всі її блага на власній шкірі. Я не буду, за браком часу, описувати всі деталі та нюанси європейської соцполітики, не буду в фарбах розповідати, що люди з фіз. недоліками ведуть там абсолютно повноцінне життя й сприймаються суспільством як рівноцінні зі здоровими члени, не буду розповідати про абсолютне безбар’єрне середовище, про рівні можливості у всіх сферах життя, але можу Вас запевнити, що це в порівнянні з нашими реаліями - як звідси до неба...та ні, значно далі. Не буду розповідати про величезні соцвиплати, на які можна не лише жити приспівуючи, але й приспівуючи мандрувати світом, а людям з тяжкою формою інвалідізації держава доплачує відповідні кошти до ’пенсії’, щоб вони могли замовити собі на дім соцробітницю-повію з наданням інтимних послуг, аби зняти сексуальну напругу, бо держава, бачте, знає та усвідомлює, що сексуальне утримання є шкідливим та протиприродним для організму. А що у нас? Та почитайте хоча б теми в тутешньому розділі ’Благодійність’!
...До слова, є у мене подружка: освічена (закінчила універ з червоним дипломом), надзвичайно цікава й ерудована, з шаленою харизмою, словом, велика розумниця й молодчинка. У неї ДЦП, не вельми тяжка форма, - як вона жартома висловлюється: ’прикольненька хода’) Так ось, пішла вона недавно влаштовуватися на роботу у офіс якоїсь невеликої компанії. Зав. відділу критично подивилася на неї й без будь-яких докорів сумління, безсоромно видала ’сентенцію’: ’Ми Вас на роботу не можемо взяти, Ви будете відлякувати наших клієнтів...нууу, раптом там в туалет встанете...’ Подруга, звісно, була в такому собі шоці й ступорі, але з притаманним їй своєрідним, специфічним гумором відповіла: ’Не хвилюйтесь, я у памперсі буду сидіти!’ В будь-якій дійсно цивілізованій, розвиненій країні ТАКЕ ось жахливе неподобство просто було б ситуативно неможливе апріорі, цю добродійку миттєво би звільнили з посади, що вона обіймає, за дискримінацію (!) прав людини на працевлаштування й примусили слізно вибачитися. У нас же це аж ніяк непоодинокі випадки, ніхто цим особливо не переймається, ніким особливо не засуджується, не притягується до відповідальності тощо. Отак і живемо, ага((

знате,недавно девочка создала тему -у дочки аутизм, что не было денег на Пасху((( сколько ядовытых и убогих полило ее ядом и желчью!! тут ж настрочили админу,тему удалили. Слава Богу, что хороших людей много и переслали ей кто пасочку, кто вещь для дочки. Но сам факт завистливых жаб с их возгласами троль и трололо уже достал

ОГО! я б в глаз, наверное, дала за такое

В целом окружающие адекватно реагируют) Но есть и удивительные люди. Мне задавали вопросы типа ’Почему он у Вас прыгает, машет руками? Он дебил?’

А мой малыш уже скоро потолки подопрет, выглядит года на три старше своего возраста, ну хоть по физическому развитию повезло) ага, готовимся к школе и надеемся на лучшее.

Где хамство? Констатация факта. Или всё что неудобно, не подходит, не нравится априори хамство? Вам ли писать о хамстве и панибратстве? Вы и в открытом хамстве и проклятиях себе не отказываете на этом ресурсе, а потом такая вся в белом ’дама в шоке’ - ’люди , ну як ви можете’.
Перестаньте думать , что есть два мнения: ваше и неправильное, а все кто не согласен - ’невігласи ’ і т.д.


Всё что Вы написали о проблемах людей с особенностями здоровья - правда и лично мне это хорошо известно. Но не так всё радужно ’за кордном’, там тоже часто прав больше у того, у кого денег больше. А буллинг, тем более в отношении детей с особенностями - там тоже цветёт буй - ным цветом. И при наличии денег и хорошего адвоката из нападающего сделают жертву. Не всё так страшно у ’нас’ и не всё там у них прекрасно.

Верю и именно поэтому я так рано все заколотила, работаем с психологом, неврологом, столько труда вкладываю. Он у меня такой добрый, никогда никого не тронет, станет на площадке возле какой-то опоры и катает машинки, улыбается. Детки подбегут, машинку выхватят, а он просто стоит и слёзки бегут. Блин, со стороны наверное это дурня какая-то кажется, а у меня самой слезы бегут

Не расстраивайтесь, обязательно найдется компания и Вашему ребенку, вот мой веселится с другими детьми) никто не шарахается

Ужас какой, кем надо быть что бы такое советовать?
Сколько читала подобные темы или форумы так всегда совет был родить е щ е малыша, что бы мать немного переключилась, что бы ушел комплекс матери особенного ребенка (ведь она будет и матерью здорового)
А отдавать всю себя и жертвовать жизнью нельзя категорически, ни для больного, ни для здорового

Удалено администрацией...

Ужас какой, кем надо быть что бы такое советовать?
Сколько читала подобные темы или форумы так всегда совет был родить е щ е малыша, что бы мать немного переключилась, что бы ушел комплекс матери особенного ребенка (ведь она будет и матерью здорового)
А отдавать всю себя и жертвовать жизнью нельзя категорически, ни для больного, ни для здорового

Кошмар.... Как по мне, то только дебил мог такое подумать о ребенке...

Вот и не только ешьте в нее и думайте прежде чем писать.
Я просто написала о том, что здесь читала . Вы таких тем не видели?

А почему этих детей вдруг надумали называть ’особенными’? С каких пор такие БОЛЕЗНИ как аутизм,дцп,синдром дауна стали особенностями?И почему все так бояться назвать вещи своими именами?