Фокус-Покус• 11 июня 2019
Что бы вы хотели спросить у адвоката (опрос)?
у вас есть проблемы требующие консультации или помощь адвоката вам нужна?
показать весь текст
40
0
напишите заявление если не реагирует жалобу на начальника, если и так тишина жалоба в суд на бездеятельность
какое может быть решение хоз. суда о взыскании задолженности если договор устный, акт выполненных работ не подписан, но можно доказать что работа сделана?
может быть положительным, Відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті й він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише в разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнано судом обґрунтованими.
Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише в разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнано судом обґрунтованими.
Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.
Тобто, не підписуючи акт, замовник тим самим не виконує своє зобов’язання належним чином, а отже, порушує ст. 526 ЦК України, оскільки обов’язок замовника оплатити послуги прямо залежить за договором від конкретної обставини - підписання акта приймання-передачі послуг.
В такому випадку виконавець має право скористатися ч. 4 ст. 882 ЦК України. Названа стаття регулює порядок приймання-передачі будівельних робіт, зокрема, вважає акт, підписаний однією стороною (підрядником), належним доказом виконання роботи, за умови, що суд визнає мотиви відмови замовника від підписання акта необґрунтованими.
Отже, відповідно до приписів названої статті виконавець має право в односторонньому порядку підписати акт приймання-передачі наданих послуг, зазначивши факт та докази необґрунтованої відмови замовника від підписання цього акту, та звернутися до суду.
Разом із тим виконавцю необхідно по-перше, зафіксувати належними доказами факт реального надання послуг, тобто вчинення дій, передбачених договором. У якості таких доказів можна використовувати фотозвіти, листування із замовником у ході виконання умов договору тощо; по-друге, підготувати детальний звіт про надані послуги, зазначивши перелік вчинених дій відповідно до умов договору з посиланням на конкретні документальні докази; по-третє, скласти акт прийому-передачі наданих послуг у двох примірниках; по-четверте, підготувати претензію до замовника з вимогою підписати акт та один примірник повернути на адресу виконавця, а також оплатити надані послуги. У претензії встановіть строк, протягом якого замовник повинен виконати вимоги; по-п’яте, претензію з додатками (оригінали чи завірені копії доказів надання послуг, детального звіту, два примірники акта) надіслати рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу замовника, вказану в договорі. Якщо ж протягом семи днів із дати отримання документів замовник не підпише акт та не оплатить вартість послуг або не надішле обґрунтоване заперечення проти підписання акта, то у виконавця виникає право підписати акт в односторонньому порядку (відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України). Підготовлені докази виконання замовником своїх обов’язків за договором та підписаний ним в односторонньому порядку акт стануть підставою звернення до суду з позовом про стягнення із замовника заборгованості за надані послуги.
В такому випадку виконавець має право скористатися ч. 4 ст. 882 ЦК України. Названа стаття регулює порядок приймання-передачі будівельних робіт, зокрема, вважає акт, підписаний однією стороною (підрядником), належним доказом виконання роботи, за умови, що суд визнає мотиви відмови замовника від підписання акта необґрунтованими.
Отже, відповідно до приписів названої статті виконавець має право в односторонньому порядку підписати акт приймання-передачі наданих послуг, зазначивши факт та докази необґрунтованої відмови замовника від підписання цього акту, та звернутися до суду.
Разом із тим виконавцю необхідно по-перше, зафіксувати належними доказами факт реального надання послуг, тобто вчинення дій, передбачених договором. У якості таких доказів можна використовувати фотозвіти, листування із замовником у ході виконання умов договору тощо; по-друге, підготувати детальний звіт про надані послуги, зазначивши перелік вчинених дій відповідно до умов договору з посиланням на конкретні документальні докази; по-третє, скласти акт прийому-передачі наданих послуг у двох примірниках; по-четверте, підготувати претензію до замовника з вимогою підписати акт та один примірник повернути на адресу виконавця, а також оплатити надані послуги. У претензії встановіть строк, протягом якого замовник повинен виконати вимоги; по-п’яте, претензію з додатками (оригінали чи завірені копії доказів надання послуг, детального звіту, два примірники акта) надіслати рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення на адресу замовника, вказану в договорі. Якщо ж протягом семи днів із дати отримання документів замовник не підпише акт та не оплатить вартість послуг або не надішле обґрунтоване заперечення проти підписання акта, то у виконавця виникає право підписати акт в односторонньому порядку (відповідно до ч. 4 ст. 882 ЦК України). Підготовлені докази виконання замовником своїх обов’язків за договором та підписаний ним в односторонньому порядку акт стануть підставою звернення до суду з позовом про стягнення із замовника заборгованості за надані послуги.
Вопрос, если квартира куплена в браке.Оформлена на мужа.Прописаны:муж,жена и двое разнополых детей.Доли не выделены.При разводе реально добиться раздела квартиры 75% (жене и детям) на 25%(мужу)??? Заранее спасибо!!!
реально, если - є два винятки із загального правила щодо рівності часток подружжя в праві на майно. Відповідно до цього суд може зменшити або збільшити частку одного з подружжя. По-перше, суд може відступити від засади рівності часток і зменшити частку одного з подружжя за обста: вин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім´ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім´ї (ч. 2 ст. 70 СК).
По-друге, суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ч. 3 ст. 70 СК). Відповідно до ч. 3 ст. 70 СК збільшення розміру частки одного з подружжя в майні пов´язується лише з випадками стягнення аліментів на дитину.
У той же час – ч. 3 ст. 57 СК, згідно з якою майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, є особистою приватною власністю дружини (чоловіка).
По-друге, суд може збільшити частку в праві на майно того з подружжя, з яким проживають неповнолітні або повнолітні непрацездатні діти, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування (ч. 3 ст. 70 СК). Відповідно до ч. 3 ст. 70 СК збільшення розміру частки одного з подружжя в майні пов´язується лише з випадками стягнення аліментів на дитину.
У той же час – ч. 3 ст. 57 СК, згідно з якою майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто, є особистою приватною власністю дружини (чоловіка).
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу