Творю чудеса• 29 сентября 2019
Годовщина .Бабий Яр.Зеленский
“Сьогодні сталася подія, яка мене здивувала. Президент Зеленський сьогодні не відвідав Бабин Яр. Просто надіслав букет від себе. Порошенко завжди відвідував річницю трагедії в Бабиному Яру, Янукович відвідував, Ющенко завжди покладав квіти. І поки що Зеленський перший президент України, який проігнорував цю традицію. Відвідування меморіалу в Бабиному Яру – це данина пам’яті та поваги до тієї трагедії, але президент не знайшов часу і можливості. Без коментарів”, – написав він.
“У нас президент – єврей, який вперше не прийшов у Бабин Яр 29 вересня. Вперше в історії незалежної України, що президент України не прийшов до Бабиного Яру 29 вересня. Він же єврей – йому не треба. Вперше… Ми не розуміємо. Якщо ми хочемо, щоб пам’ятали (трагедію Бабиного Яру, – ред.), потрібно хоча б бачити, що президент ходить з прем’єр-міністром, главою Парламенту… Що є такий Бабин Яр. Потрібно поважати пам’ять, те, що було. А сьогодні президент надіслав кошик квітів. А наступний президент вже, напевно, повністю забуде, що був Бабин Яр”, – наголосив він, виступаючи перед присутніми в Бабиному Яру.
“У нас президент – єврей, який вперше не прийшов у Бабин Яр 29 вересня. Вперше в історії незалежної України, що президент України не прийшов до Бабиного Яру 29 вересня. Він же єврей – йому не треба. Вперше… Ми не розуміємо. Якщо ми хочемо, щоб пам’ятали (трагедію Бабиного Яру, – ред.), потрібно хоча б бачити, що президент ходить з прем’єр-міністром, главою Парламенту… Що є такий Бабин Яр. Потрібно поважати пам’ять, те, що було. А сьогодні президент надіслав кошик квітів. А наступний президент вже, напевно, повністю забуде, що був Бабин Яр”, – наголосив він, виступаючи перед присутніми в Бабиному Яру.
показать весь текст
Даха-сваха• 29 сентября 2019
Ответ дляРедисочка
У нас есть такой пункт в законе?
А должно быть обязательно в законе прописано? Не в курсе, что есть вещи, которые просто нужно делать? Но у нашей Моники Зеленски, похоже, моральные устои в принципе отсутствуют.
Г@Л@В@ломка• 29 сентября 2019
Ответ дляКоко На Страже
Если честно, не вижу трагедии.
Цитата Якщо ми хочемо, щоб пам’ятали (трагедію Бабиного Яру, – ред.), потрібно хоча б бачити, що президент ходить з прем’єр-міністром, главою Парламенту… Що є такий Бабин Яр
Если хотим, чтоб помнили, нужно детям объяснять, показывать, рассказывать. А не на президента по телевизору смотреть. А то у нас на мемориале на великах катаются, на роликах, и по фиг, что это за место. При том, что рядом веоосипедная дорожка и лес.
Цитата Якщо ми хочемо, щоб пам’ятали (трагедію Бабиного Яру, – ред.), потрібно хоча б бачити, що президент ходить з прем’єр-міністром, главою Парламенту… Що є такий Бабин Яр
Если хотим, чтоб помнили, нужно детям объяснять, показывать, рассказывать. А не на президента по телевизору смотреть. А то у нас на мемориале на великах катаются, на роликах, и по фиг, что это за место. При том, что рядом веоосипедная дорожка и лес.
У Вас катаются, у нас дома на месте братской могилы дома построили.
Г@Л@В@ломка• 29 сентября 2019
Ответ дляДаха-сваха
Т.е. Вы считаете, что Зеленский скорбил дома, вдали от показухи и посторонних глаз?
А что поменяет стояние 5 мин с кислой миной?
Редисочка• 29 сентября 2019
Ответ дляДаха-сваха
А должно быть обязательно в законе прописано? Не в курсе, что есть вещи, которые просто нужно делать? Но у нашей Моники Зеленски, похоже, моральные устои в принципе отсутствуют.
Ну, судя по тексту Вашего поста, не совсем понятно, у кого моральные устои, таки действительно отсутствуют....
автор
Творю чудеса
• 29 сентября 2019
Ответ для60 метров сметаны
Автор, а вы лично сегодня посетили Бабий Яр?
посетила всей семьей и с цветами,еще есть вопросы ко мне?
а вот президент просто плюнул ,для него это не важно.
а вот президент просто плюнул ,для него это не важно.
60 метров сметаны• 29 сентября 2019
Ответ дляТворю чудеса
145 погибших при ней против погибших 150 000 погибших в Бабином Яру ,это в Вашей голове равнозначные цифры жертв?
Для меня даже один погибший - это недопустимо.
60 метров сметаны• 29 сентября 2019
Звернення Президента України до Українського народу у зв’язку з 78-ми роковинами трагедії Бабиного Яру
Дорогі співвітчизники!
Сьогодні ми з глибоким сумом згадуємо одну з найтрагічніших сторінок нашого минулого - 78 років тому у київському урочищі Бабин Яр нацисти почали масові розстріли мирних громадян.
Неймовірна і страшна за своєю сутністю політика, породжена апологетами расової чистоти Третього рейху, вилилася у планове винищення представників єврейської національності на окупованих нацистами землях.
Усім євреям Києва було наказано вранці 29 вересня 1941 року з речами зібратися у визначеному місці на Лук’янівці. Дорога, якою вони вирушили звідти, виявилася занадто довгою - дорогою у вічність. Пізніше у Бабиному Яру було знищено ромів і караїмів. Також лише за те, що, на думку нацистських нелюдів, ці етноси не мали права на існування.
Урочище Бабин Яр стало місцем масових страт радянських військовополонених, учасників українського визвольного руху, так званих «порушників режиму». Усіх, хто заважав окупантам.
В Україні сотні скорботних місць, де у роки Другої світової війни лютував Голокост і проходили масові страти. Це і Богданівка на Миколаївщині, і Вінниця, це і Одеса та Житомир, це і Харків та Закарпаття.
У роки війни, коли здавалося б усе навколо дихало жорстокістю і смертю, проявилися найкращі якості нашого народу: милосердя, співчуття і жертовність. З великою вдячністю ми пам’ятаємо про вчинки простих людей, які, ризикуючи життям, рятували співвітчизників від неминучої загибелі.
Трагічні сторінки історії слід пам’ятати не тільки, щоб шанувати пам’ять про загиблих, а й для того, щоб зробити висновки з минулого та не допустити помилок у майбутньому. Пам´ять Бабиного Яру, Голокосту - це попередження для всього людства про те, що ідеологія нетерпимості та насильства може повернути нас у страшне минуле, коли найдорожче - людське життя - ставало лише розмінною монетою у руках диктаторів.
Переконаний, Український народ завжди буде єдиним у прагненні ніколи не допускати будь-яких проявів ворожнечі на расовому чи національному ґрунті.
Вічна пам´ять загиблим у Бабиному Яру та усім жертвам Другої світової війни.
Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ
А вы говорите, ’проигнорував’
Дорогі співвітчизники!
Сьогодні ми з глибоким сумом згадуємо одну з найтрагічніших сторінок нашого минулого - 78 років тому у київському урочищі Бабин Яр нацисти почали масові розстріли мирних громадян.
Неймовірна і страшна за своєю сутністю політика, породжена апологетами расової чистоти Третього рейху, вилилася у планове винищення представників єврейської національності на окупованих нацистами землях.
Усім євреям Києва було наказано вранці 29 вересня 1941 року з речами зібратися у визначеному місці на Лук’янівці. Дорога, якою вони вирушили звідти, виявилася занадто довгою - дорогою у вічність. Пізніше у Бабиному Яру було знищено ромів і караїмів. Також лише за те, що, на думку нацистських нелюдів, ці етноси не мали права на існування.
Урочище Бабин Яр стало місцем масових страт радянських військовополонених, учасників українського визвольного руху, так званих «порушників режиму». Усіх, хто заважав окупантам.
В Україні сотні скорботних місць, де у роки Другої світової війни лютував Голокост і проходили масові страти. Це і Богданівка на Миколаївщині, і Вінниця, це і Одеса та Житомир, це і Харків та Закарпаття.
У роки війни, коли здавалося б усе навколо дихало жорстокістю і смертю, проявилися найкращі якості нашого народу: милосердя, співчуття і жертовність. З великою вдячністю ми пам’ятаємо про вчинки простих людей, які, ризикуючи життям, рятували співвітчизників від неминучої загибелі.
Трагічні сторінки історії слід пам’ятати не тільки, щоб шанувати пам’ять про загиблих, а й для того, щоб зробити висновки з минулого та не допустити помилок у майбутньому. Пам´ять Бабиного Яру, Голокосту - це попередження для всього людства про те, що ідеологія нетерпимості та насильства може повернути нас у страшне минуле, коли найдорожче - людське життя - ставало лише розмінною монетою у руках диктаторів.
Переконаний, Український народ завжди буде єдиним у прагненні ніколи не допускати будь-яких проявів ворожнечі на расовому чи національному ґрунті.
Вічна пам´ять загиблим у Бабиному Яру та усім жертвам Другої світової війни.
Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ
А вы говорите, ’проигнорував’
автор
Творю чудеса
• 29 сентября 2019
Ответ для60 метров сметаны
Звернення Президента України до Українського народу у зв’язку з 78-ми роковинами трагедії Бабиного Яру
Дорогі співвітчизники!
Сьогодні ми з глибоким сумом згадуємо одну з найтрагічніших сторінок нашого минулого - 78 років тому у київському урочищі Бабин Яр нацисти почали масові розстріли мирних громадян.
Неймовірна і страшна за своєю сутністю політика, породжена апологетами расової чистоти Третього рейху, вилилася у планове винищення представників єврейської національності на окупованих нацистами землях.
Усім євреям Києва було наказано вранці 29 вересня 1941 року з речами зібратися у визначеному місці на Лук’янівці. Дорога, якою вони вирушили звідти, виявилася занадто довгою - дорогою у вічність. Пізніше у Бабиному Яру було знищено ромів і караїмів. Також лише за те, що, на думку нацистських нелюдів, ці етноси не мали права на існування.
Урочище Бабин Яр стало місцем масових страт радянських військовополонених, учасників українського визвольного руху, так званих «порушників режиму». Усіх, хто заважав окупантам.
В Україні сотні скорботних місць, де у роки Другої світової війни лютував Голокост і проходили масові страти. Це і Богданівка на Миколаївщині, і Вінниця, це і Одеса та Житомир, це і Харків та Закарпаття.
У роки війни, коли здавалося б усе навколо дихало жорстокістю і смертю, проявилися найкращі якості нашого народу: милосердя, співчуття і жертовність. З великою вдячністю ми пам’ятаємо про вчинки простих людей, які, ризикуючи життям, рятували співвітчизників від неминучої загибелі.
Трагічні сторінки історії слід пам’ятати не тільки, щоб шанувати пам’ять про загиблих, а й для того, щоб зробити висновки з минулого та не допустити помилок у майбутньому. Пам´ять Бабиного Яру, Голокосту - це попередження для всього людства про те, що ідеологія нетерпимості та насильства може повернути нас у страшне минуле, коли найдорожче - людське життя - ставало лише розмінною монетою у руках диктаторів.
Переконаний, Український народ завжди буде єдиним у прагненні ніколи не допускати будь-яких проявів ворожнечі на расовому чи національному ґрунті.
Вічна пам´ять загиблим у Бабиному Яру та усім жертвам Другої світової війни.
Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ
А вы говорите, ’проигнорував’
Дорогі співвітчизники!
Сьогодні ми з глибоким сумом згадуємо одну з найтрагічніших сторінок нашого минулого - 78 років тому у київському урочищі Бабин Яр нацисти почали масові розстріли мирних громадян.
Неймовірна і страшна за своєю сутністю політика, породжена апологетами расової чистоти Третього рейху, вилилася у планове винищення представників єврейської національності на окупованих нацистами землях.
Усім євреям Києва було наказано вранці 29 вересня 1941 року з речами зібратися у визначеному місці на Лук’янівці. Дорога, якою вони вирушили звідти, виявилася занадто довгою - дорогою у вічність. Пізніше у Бабиному Яру було знищено ромів і караїмів. Також лише за те, що, на думку нацистських нелюдів, ці етноси не мали права на існування.
Урочище Бабин Яр стало місцем масових страт радянських військовополонених, учасників українського визвольного руху, так званих «порушників режиму». Усіх, хто заважав окупантам.
В Україні сотні скорботних місць, де у роки Другої світової війни лютував Голокост і проходили масові страти. Це і Богданівка на Миколаївщині, і Вінниця, це і Одеса та Житомир, це і Харків та Закарпаття.
У роки війни, коли здавалося б усе навколо дихало жорстокістю і смертю, проявилися найкращі якості нашого народу: милосердя, співчуття і жертовність. З великою вдячністю ми пам’ятаємо про вчинки простих людей, які, ризикуючи життям, рятували співвітчизників від неминучої загибелі.
Трагічні сторінки історії слід пам’ятати не тільки, щоб шанувати пам’ять про загиблих, а й для того, щоб зробити висновки з минулого та не допустити помилок у майбутньому. Пам´ять Бабиного Яру, Голокосту - це попередження для всього людства про те, що ідеологія нетерпимості та насильства може повернути нас у страшне минуле, коли найдорожче - людське життя - ставало лише розмінною монетою у руках диктаторів.
Переконаний, Український народ завжди буде єдиним у прагненні ніколи не допускати будь-яких проявів ворожнечі на расовому чи національному ґрунті.
Вічна пам´ять загиблим у Бабиному Яру та усім жертвам Другої світової війни.
Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ
А вы говорите, ’проигнорував’
Я и говорю шлемазл.
60 метров сметаны• 29 сентября 2019
Я тоже думаю, что автор лукавит...
Автор, ничего вы сегодня, кроме Советчицы не посещали...
Автор, ничего вы сегодня, кроме Советчицы не посещали...
автор
Творю чудеса
• 29 сентября 2019
Ответ дляMtdrakon
а я думаю вы врёте
Как и с темой
И жаловаться на меня бесполезно я и так в бане из-за таких как вы
Как и с темой
И жаловаться на меня бесполезно я и так в бане из-за таких как вы
а почему из-за меня?
заслужили-получили
зачем других винить в своих поступках?
заслужили-получили
зачем других винить в своих поступках?
Лагшмивара• 29 сентября 2019
Ответ для60 метров сметаны
Автор, а вы лично сегодня посетили Бабий Яр?
автор еще там , прям оттуда вещает, в скорби.
автор
Творю чудеса
• 29 сентября 2019
Ответ дляЛагшмивара
автор еще там , прям оттуда вещает, в скорби.
глумится над подобными событиями,не есть признак ума.
Главный рабин Украини:
“У нас президент-єврей, который впервые не пришел в Бабин Яр
29 сентября.
Впервые в истории независимой Украини, президент Украини не пришел в Бабин Яр 29 сентября.
Главный рабин Украини:
“У нас президент-єврей, который впервые не пришел в Бабин Яр
29 сентября.
Впервые в истории независимой Украини, президент Украини не пришел в Бабин Яр 29 сентября.
Творческий типаж• 29 сентября 2019
Ответ дляРедисочка
У нас есть такой пункт в законе?
о боже, насколько же вы невежественны..
Плакулька• 29 сентября 2019
Ответ дляКоко На Страже
Если честно, не вижу трагедии.
Цитата Якщо ми хочемо, щоб пам’ятали (трагедію Бабиного Яру, – ред.), потрібно хоча б бачити, що президент ходить з прем’єр-міністром, главою Парламенту… Що є такий Бабин Яр
Если хотим, чтоб помнили, нужно детям объяснять, показывать, рассказывать. А не на президента по телевизору смотреть. А то у нас на мемориале на великах катаются, на роликах, и по фиг, что это за место. При том, что рядом веоосипедная дорожка и лес.
Цитата Якщо ми хочемо, щоб пам’ятали (трагедію Бабиного Яру, – ред.), потрібно хоча б бачити, що президент ходить з прем’єр-міністром, главою Парламенту… Що є такий Бабин Яр
Если хотим, чтоб помнили, нужно детям объяснять, показывать, рассказывать. А не на президента по телевизору смотреть. А то у нас на мемориале на великах катаются, на роликах, и по фиг, что это за место. При том, что рядом веоосипедная дорожка и лес.
100%. Зимой на санках катаются, летом голые загорают, а и собак выгуливают
Аноним Советчик• 29 сентября 2019
Ответ дляРедисочка
Я с Вами согласна полностью, только эту цитату отношу к вопросу декоммунизации... И да - у народа, уничтожающего память предыдущих поколений, будущего нет и быть не может....((((
Ага, расскажите это чехам и др странам восточной Европы. Они ж эту память хранят и нежно, с ностальгией вспоминают...
Аноним Советчик• 29 сентября 2019
Ответ для60 метров сметаны
Звернення Президента України до Українського народу у зв’язку з 78-ми роковинами трагедії Бабиного Яру
Дорогі співвітчизники!
Сьогодні ми з глибоким сумом згадуємо одну з найтрагічніших сторінок нашого минулого - 78 років тому у київському урочищі Бабин Яр нацисти почали масові розстріли мирних громадян.
Неймовірна і страшна за своєю сутністю політика, породжена апологетами расової чистоти Третього рейху, вилилася у планове винищення представників єврейської національності на окупованих нацистами землях.
Усім євреям Києва було наказано вранці 29 вересня 1941 року з речами зібратися у визначеному місці на Лук’янівці. Дорога, якою вони вирушили звідти, виявилася занадто довгою - дорогою у вічність. Пізніше у Бабиному Яру було знищено ромів і караїмів. Також лише за те, що, на думку нацистських нелюдів, ці етноси не мали права на існування.
Урочище Бабин Яр стало місцем масових страт радянських військовополонених, учасників українського визвольного руху, так званих «порушників режиму». Усіх, хто заважав окупантам.
В Україні сотні скорботних місць, де у роки Другої світової війни лютував Голокост і проходили масові страти. Це і Богданівка на Миколаївщині, і Вінниця, це і Одеса та Житомир, це і Харків та Закарпаття.
У роки війни, коли здавалося б усе навколо дихало жорстокістю і смертю, проявилися найкращі якості нашого народу: милосердя, співчуття і жертовність. З великою вдячністю ми пам’ятаємо про вчинки простих людей, які, ризикуючи життям, рятували співвітчизників від неминучої загибелі.
Трагічні сторінки історії слід пам’ятати не тільки, щоб шанувати пам’ять про загиблих, а й для того, щоб зробити висновки з минулого та не допустити помилок у майбутньому. Пам´ять Бабиного Яру, Голокосту - це попередження для всього людства про те, що ідеологія нетерпимості та насильства може повернути нас у страшне минуле, коли найдорожче - людське життя - ставало лише розмінною монетою у руках диктаторів.
Переконаний, Український народ завжди буде єдиним у прагненні ніколи не допускати будь-яких проявів ворожнечі на расовому чи національному ґрунті.
Вічна пам´ять загиблим у Бабиному Яру та усім жертвам Другої світової війни.
Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ
А вы говорите, ’проигнорував’
Дорогі співвітчизники!
Сьогодні ми з глибоким сумом згадуємо одну з найтрагічніших сторінок нашого минулого - 78 років тому у київському урочищі Бабин Яр нацисти почали масові розстріли мирних громадян.
Неймовірна і страшна за своєю сутністю політика, породжена апологетами расової чистоти Третього рейху, вилилася у планове винищення представників єврейської національності на окупованих нацистами землях.
Усім євреям Києва було наказано вранці 29 вересня 1941 року з речами зібратися у визначеному місці на Лук’янівці. Дорога, якою вони вирушили звідти, виявилася занадто довгою - дорогою у вічність. Пізніше у Бабиному Яру було знищено ромів і караїмів. Також лише за те, що, на думку нацистських нелюдів, ці етноси не мали права на існування.
Урочище Бабин Яр стало місцем масових страт радянських військовополонених, учасників українського визвольного руху, так званих «порушників режиму». Усіх, хто заважав окупантам.
В Україні сотні скорботних місць, де у роки Другої світової війни лютував Голокост і проходили масові страти. Це і Богданівка на Миколаївщині, і Вінниця, це і Одеса та Житомир, це і Харків та Закарпаття.
У роки війни, коли здавалося б усе навколо дихало жорстокістю і смертю, проявилися найкращі якості нашого народу: милосердя, співчуття і жертовність. З великою вдячністю ми пам’ятаємо про вчинки простих людей, які, ризикуючи життям, рятували співвітчизників від неминучої загибелі.
Трагічні сторінки історії слід пам’ятати не тільки, щоб шанувати пам’ять про загиблих, а й для того, щоб зробити висновки з минулого та не допустити помилок у майбутньому. Пам´ять Бабиного Яру, Голокосту - це попередження для всього людства про те, що ідеологія нетерпимості та насильства може повернути нас у страшне минуле, коли найдорожче - людське життя - ставало лише розмінною монетою у руках диктаторів.
Переконаний, Український народ завжди буде єдиним у прагненні ніколи не допускати будь-яких проявів ворожнечі на расовому чи національному ґрунті.
Вічна пам´ять загиблим у Бабиному Яру та усім жертвам Другої світової війни.
Володимир ЗЕЛЕНСЬКИЙ
А вы говорите, ’проигнорував’
Ну пресс центр у него работает, лучше него самого.
Правильно_Валерчик• 29 сентября 2019
Там не было шаурмы и фонтанов, не на чем пиариться. И пианино тоже не было.
Лагшмивара• 29 сентября 2019
Ответ дляТворю чудеса
глумится над подобными событиями,не есть признак ума.
Главный рабин Украини:
“У нас президент-єврей, который впервые не пришел в Бабин Яр
29 сентября.
Впервые в истории независимой Украини, президент Украини не пришел в Бабин Яр 29 сентября.
Главный рабин Украини:
“У нас президент-єврей, который впервые не пришел в Бабин Яр
29 сентября.
Впервые в истории независимой Украини, президент Украини не пришел в Бабин Яр 29 сентября.
мне кажется, глумиться - таскать отовсюду пасквили, чтобы ’’приукрасить’’ ситуацию.
посетили место трагедии - молодец.
смысл теперь всех причесывать под одну гребёнку и изображать из себя самую страждущую?
посетили место трагедии - молодец.
смысл теперь всех причесывать под одну гребёнку и изображать из себя самую страждущую?
автор
Творю чудеса
• 29 сентября 2019
Ответ дляЛагшмивара
мне кажется, глумиться - таскать отовсюду пасквили, чтобы ’’приукрасить’’ ситуацию.
посетили место трагедии - молодец.
смысл теперь всех причесывать под одну гребёнку и изображать из себя самую страждущую?
посетили место трагедии - молодец.
смысл теперь всех причесывать под одну гребёнку и изображать из себя самую страждущую?
мне ваших одобрений не нужно у нас там родственники погибли,кто вы после написанного знаете?
Лагшмивара• 29 сентября 2019
Ответ дляТворю чудеса
мне ваших одобрений не нужно у нас там родственники погибли,кто вы после написанного знаете?
а Вы кто? кто, для того чтобы давать кому-либо оценки?
и вообще, совсем не обязательно превращать эту трагедию в личный пиар.
почтили память - и ладушки.
и вообще, совсем не обязательно превращать эту трагедию в личный пиар.
почтили память - и ладушки.
Не гоню• 29 сентября 2019
Ответ дляЛагшмивара
а Вы кто? кто, для того чтобы давать кому-либо оценки?
и вообще, совсем не обязательно превращать эту трагедию в личный пиар.
почтили память - и ладушки.
и вообще, совсем не обязательно превращать эту трагедию в личный пиар.
почтили память - и ладушки.
Барабани та маракаси – Президентський полк витратив 6 млн на інструменти для оркестру почесної варти
Хомяк с пастой• 30 сентября 2019
Все эти памятники посещаются для галочки, для показухи. Вы сами-то давно памятник какой-нить посещали?
автор
Творю чудеса
• 30 сентября 2019
– Ты почему там не был?
– Я был!
– Как же ж ты был, когда не был!
– Та был я, отстаньте!
– Ну тебя же ж там никто не видел!
– Так правильно. Я же ж утром там был. Инкогнито.
– Посмотрите на него! Инкогнито он там был. Да твой кортеж на пол-города едет. Инкогнитый он. Как же тебя там никто не видел?
– Я очков одел.
– Каких очков?
– Черных.
– Куда ты их одел? Паниковского он включил. Были там утром люди, не видели тебя.
– Говорю вам – был. Я там все исходил – исползал.
– И кто тебя там видел? Наши тебя не видели ползущим. Они там с утра уже были.
– Ну тогда я вечером был, когда темнеть стало.
– В темных очках?
– В темных. Меня там просто не заметили.
Откуда-то сзади:
– Ой Моня, ну ты берешь и слушаешь это. Ты посмотри на него, где он, и где вечер! Мужчина, вас там не стояло!
– Видишь, Роза тебе тоже не верит. Говори таки правду, почему ты не пришел. Все ходили, всегда ходили, а ты почему? Самый перетруженный или кашлем заболел?
– Я цветы прислал.
– Нет, я сейчас умру, цветы он прислал и все?
– Ну шампанское еще и конфеты.
– А это зачем? Какое шампанское? Какие конфеты?
– Хорошие. Из Америки. Их там на Брайтон Бич делают.
– Ой, ну хватит! Зачем?
– Так новый год же.
– Нет, ну вы видели? Новый год у него? Кому ты шампанское прислал, я тебя спрашиваю?
– Ой, вам все не так! Утром пришел – плохо, вечером пришел – плохо. Цветы – прислал – опять плохо. С шампанским – еще хуже. За кого вы меня имеете?
– А за кого же нам тебя иметь после этого?
– Возьмите свои нервы и начинайте их беречь. И вот вам фото, как я там в очках был. Я вам все рассказал за это место и как я в него приходил.
– Ты хоть знаешь как оно называется?
– Знаю, там на фото сзади написано…
– Я был!
– Как же ж ты был, когда не был!
– Та был я, отстаньте!
– Ну тебя же ж там никто не видел!
– Так правильно. Я же ж утром там был. Инкогнито.
– Посмотрите на него! Инкогнито он там был. Да твой кортеж на пол-города едет. Инкогнитый он. Как же тебя там никто не видел?
– Я очков одел.
– Каких очков?
– Черных.
– Куда ты их одел? Паниковского он включил. Были там утром люди, не видели тебя.
– Говорю вам – был. Я там все исходил – исползал.
– И кто тебя там видел? Наши тебя не видели ползущим. Они там с утра уже были.
– Ну тогда я вечером был, когда темнеть стало.
– В темных очках?
– В темных. Меня там просто не заметили.
Откуда-то сзади:
– Ой Моня, ну ты берешь и слушаешь это. Ты посмотри на него, где он, и где вечер! Мужчина, вас там не стояло!
– Видишь, Роза тебе тоже не верит. Говори таки правду, почему ты не пришел. Все ходили, всегда ходили, а ты почему? Самый перетруженный или кашлем заболел?
– Я цветы прислал.
– Нет, я сейчас умру, цветы он прислал и все?
– Ну шампанское еще и конфеты.
– А это зачем? Какое шампанское? Какие конфеты?
– Хорошие. Из Америки. Их там на Брайтон Бич делают.
– Ой, ну хватит! Зачем?
– Так новый год же.
– Нет, ну вы видели? Новый год у него? Кому ты шампанское прислал, я тебя спрашиваю?
– Ой, вам все не так! Утром пришел – плохо, вечером пришел – плохо. Цветы – прислал – опять плохо. С шампанским – еще хуже. За кого вы меня имеете?
– А за кого же нам тебя иметь после этого?
– Возьмите свои нервы и начинайте их беречь. И вот вам фото, как я там в очках был. Я вам все рассказал за это место и как я в него приходил.
– Ты хоть знаешь как оно называется?
– Знаю, там на фото сзади написано…
автор
Творю чудеса
• 30 сентября 2019
Вранці у неділю у столиці йшов дощ. Попри це біля пам´ятників у Бабиному Ярі з´явилися корзини квітів із жовто-блакитними стрічками ’від Зеленського’. Свідки стверджують, що на 9:50 вони вже були. Сонце почало виглядати десь о 10:30. Вдень до Менори дійшов Марш пам´яті і ребе Яків дов Блайх заклеймив Зеленського ганьбою і соромом, що той не прийшов із усіма. Через деякий час неофіційно були поширені кілька фото із Зеленським в окулярах та букетом червоних квітів.
На фото - Зленський біля підніжжя радянського монумента жертвам Бабиного Яру. Це не біля Менори. Коли вони були зроблені - там не може бути двух думок. Вони були зроблені у теплому світлі перед заходом сонця. Проміння падають із західної сторони. Десь о 17:30.
Десь в цей час перекривали вулицю Олени Теліги. Про це повідомляли свідки. Велосипедист проїжджав?
Отже. Вранці Зеленського не було. Привезли тільки корзини квітів. Вдень відсутність Зеленського на урочистостях спричинило емоційну реакцію ребе дов Блайха. Після цього Зеленського привезли фотографуватися.
Все
Из комментариев
Oleksandr Zinchenko Власне. Тому ті, хто казали, що Зеленський був зранку - не мали рації. Ті, хто казали, що його там не було - теж. Ті, хто придумав - привезти його ввечері, після того, як почав розгаратися з нічого новий скандал - гасили вогонь бензином. Тобто це не спростовує слів ребе дов Блайха, що Зеленський став першим президентом, який проігнорував офіційні урочистості. Якась дуже непереконлива спроба виправдатися.
Vladyslava Kanevska ... а ще в неділю був день народження Михайла Грушевського... Також, вперше за роки незалежності - жодного офіційного повідомлення... Навіть Януковича привозили в Музей і квіти покласти до пам‘ятника...
Але навіщо це «найвидатнішому лідеру планети»?...
Oleg Ordynsky В Україні дискредитовані Рада, уряд і всі державні інституції. А Президента взагалі нема - є презик. Такої ганьби не було ще ніколи.
На фото - Зленський біля підніжжя радянського монумента жертвам Бабиного Яру. Це не біля Менори. Коли вони були зроблені - там не може бути двух думок. Вони були зроблені у теплому світлі перед заходом сонця. Проміння падають із західної сторони. Десь о 17:30.
Десь в цей час перекривали вулицю Олени Теліги. Про це повідомляли свідки. Велосипедист проїжджав?
Отже. Вранці Зеленського не було. Привезли тільки корзини квітів. Вдень відсутність Зеленського на урочистостях спричинило емоційну реакцію ребе дов Блайха. Після цього Зеленського привезли фотографуватися.
Все
Из комментариев
Oleksandr Zinchenko Власне. Тому ті, хто казали, що Зеленський був зранку - не мали рації. Ті, хто казали, що його там не було - теж. Ті, хто придумав - привезти його ввечері, після того, як почав розгаратися з нічого новий скандал - гасили вогонь бензином. Тобто це не спростовує слів ребе дов Блайха, що Зеленський став першим президентом, який проігнорував офіційні урочистості. Якась дуже непереконлива спроба виправдатися.
Vladyslava Kanevska ... а ще в неділю був день народження Михайла Грушевського... Також, вперше за роки незалежності - жодного офіційного повідомлення... Навіть Януковича привозили в Музей і квіти покласти до пам‘ятника...
Але навіщо це «найвидатнішому лідеру планети»?...
Oleg Ordynsky В Україні дискредитовані Рада, уряд і всі державні інституції. А Президента взагалі нема - є презик. Такої ганьби не було ще ніколи.
автор
Творю чудеса
• 30 сентября 2019
’А чому ви так дивуєтеся? Це вже стало нормою. Вперше цього року не покладалися квіти до пам‘ятника Пилипа Орлика на День Конституції( принаймні, публічно, Уряд і ВР не запрошували). Повна десакралізація на День Неалежності, коли так само порушено багаторічну традицію РАЗОМ піти до Тараса й до Грушевського, коли замість військового Параду змішались шляпи, піаніни, коні, люди, діти в білому, голуби миру, аби тільки не Армія . Так, хтось скаже, що в цих покладаннях квітів і спільному вшануванні Пам‘яті є щось старорежимне, а зараз же нові віітри, нові фішечки, можна буде в країні в смартфоні тицьнути лайк біля пам‘ятника - й все, відмітився.
Традицііі непросто приживаються, не всім подобаються, але в традиціях народжується і відшліфовуються своє, тільки наше, важливе, національне. Й Пам’ять - вона дійсно має бути спільною. Щоб не забути, не повторити, виховати в цій пам’яті дітей , щоб для суспільства це було важливо. Так, мабуть, занепадають нації, ледь встигши отримати повноліття і й тільки усвідомивши свою унікальність. З країнами,де немає традицій, можна не панькатися. Боляче, коли цього не усвідомлюють ті, хто мають плекати традицію Країни і її Пам‘ять.
Р. S. Вшанування пам’яті жертв Голодомору теж буде приватне? Чи вінок пришлють з посильними?’
( Ірина Геращенко на фб )
Традицііі непросто приживаються, не всім подобаються, але в традиціях народжується і відшліфовуються своє, тільки наше, важливе, національне. Й Пам’ять - вона дійсно має бути спільною. Щоб не забути, не повторити, виховати в цій пам’яті дітей , щоб для суспільства це було важливо. Так, мабуть, занепадають нації, ледь встигши отримати повноліття і й тільки усвідомивши свою унікальність. З країнами,де немає традицій, можна не панькатися. Боляче, коли цього не усвідомлюють ті, хто мають плекати традицію Країни і її Пам‘ять.
Р. S. Вшанування пам’яті жертв Голодомору теж буде приватне? Чи вінок пришлють з посильними?’
( Ірина Геращенко на фб )
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу