КинДза• 21 ноября 2020
Яке різне життя в людей
Вчора була в онколікарні і таких історій наслухалася будучи в черзі😔Приїхавши додому,зашла в соц.мережі, там інше життя. І так стало шкода тих людей,цілий день думаю, чому так, одним все,а іншим проблем чим побільше😥
показать весь текст
Я в дамках• 21 ноября 2020
Ответ дляВсе будет, но потом
Зачем вы об этом думаете? Каждому свое, возможно в прошлой жизни она заслужила такое
Это тоже ошибка - так думать. Просто радуйтесь тому что есть и помогайте тем, кому хуже. Не в нашей компетенции решать кто и что заслужил. Надо помнить, что кому много дано, с того много и спросится - т е люлям даются большие возможности не для того чтобы золотые унитазы покупать, а для того чтобы правильно этими возможностями распорядиться, и это тоже испытание.
Дианна_Тар• 21 ноября 2020
Ответ дляКинДза
Я не засуджую їх в ніякому разі, але коли зустрічаєш ділову мадам яка чимось незадоволена в магазині, або крутого пацанчика на дорозі, або тут же на форумі,як клюють зовнішність, одяг,хочеться кричати, люди схаменіться, будьте добріші,бо скрізь є багато горя.
В такі моменти, автор, мабуть з нами говорить Бог..
Є люди, яким .. не хочу щоб було схоже на образу,
мудрості і розуму не вистачає розуміти цінність життя.
Деяким людям, автор, чиясь смерть (навіть рідних) не приносить особливого болю. Так, такі є.
Ось вони, вічно щасливі, постять селфі... Мріють про Айфона в той час,
Як другі мріють, щоб все було добре.
Різниця між ними - прірва.
В мене недавно людина дуже рідна померла. За час її життя я з нею не дуже добре обходилася, а думаючи про те, що фізично її вже нема, я докоряю собі. Дійшлоо до заспококійливих. Це дуже важко. Важко розуміти, що нема гарантій, що і в тебе все буде добре.. Що вічно жити ніхто не буде.. Не хочу думати про це. потім обовязково паніка або депресія, і знов заспокійливі таблетки.
Є люди, яким .. не хочу щоб було схоже на образу,
мудрості і розуму не вистачає розуміти цінність життя.
Деяким людям, автор, чиясь смерть (навіть рідних) не приносить особливого болю. Так, такі є.
Ось вони, вічно щасливі, постять селфі... Мріють про Айфона в той час,
Як другі мріють, щоб все було добре.
Різниця між ними - прірва.
В мене недавно людина дуже рідна померла. За час її життя я з нею не дуже добре обходилася, а думаючи про те, що фізично її вже нема, я докоряю собі. Дійшлоо до заспококійливих. Це дуже важко. Важко розуміти, що нема гарантій, що і в тебе все буде добре.. Що вічно жити ніхто не буде.. Не хочу думати про це. потім обовязково паніка або депресія, і знов заспокійливі таблетки.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу