Я їхала в Бельгію до подруги, інших варіантів в мене за кордоном немає. Їхали на початку березня, не зовсім з порожніми кишенями. Живемо в невеликому містечку під Брюсселем у людей, які згодні приймати нас стільки, скільки знадобиться (знайшли через знайомих). Допомогу на дорослого та дитину призначили майже 1500 євро, з них 20% буде йти власникам житла. Дитина пішла до школи, ще можна подати на 169 євро дитячих коштів. Роботу не шукаю, оскільки працюю дистанційно в Україні, про це сказала в соц.службі, показала свою роздруківку про зарплату, сказали доплатять різницю між допомогою і зарплатнею. Проте зарплати вистачає на їжу та деякі речі прикупити. На їжу йде близько 300 євро на місяць, не будуємо, але й червону рибу не їмо (хоча в Україні полюбляли їсти). І якщо місяць тому мене жахала перспектива тут бути більше ніж декілька місяців, то зараз, коли дещо влаштувалися, мені подобається, хоча за домом і рідними сумую (навіть за папугою).
Єдине, що мене тримає від повернення додому найближчим часом, то спогади, як ми прокинулися від вибухів в першу ніч, та ще дві ночі бомбардувань поруч (живемо в Україні поруч з військовим аеродромом)