Дитина у депресії, мабуть, варто виїхати до Польщі

Відсутність апетиту, сон по 12-14 годин, нічні пробудження о 2 ночі з круговертю поганих думок..? Це про що?
Відсутнє спілкування з однолітками, якоїсь зрозумілої системи життя , звичні походи до спортзалу теж обмежені

Удалено администрацией...

Зачем в Польшу? Езжайте в Германию, тут значительно лучше.

Я буду давать самостоятельно)
Я врач. Не психотерапевт и не невролог, но тем не менее.
АД назначают с минимальной дозы и под прикрытием транквилизаторов, чтоб минимизировать побочные эффекты.
Но я делю минимальную дозу на четыре. И принимаю четвертинку - неделю, потом половинку - неделю и тд, пока не выйду на ту самую рекомендованную минимальную дозу.
Так практически нет побочек, они очень слабые и легко переносимые (лёгкая тошнота у меня, легкие ночные подергивания мышц в ногах).

Во что я вляпалась? 😳
А кто должен давать советы таким же людям с такими же симптомами?
Здоровые? Кто уверен, что депрессии не существует, это все блажь, иди делом займись лучше?
Ну вы даете..

Дякую, за відповідь. Читаю тут на форумі

С чего вы взяли, что вам обязательно нужно сидеть месяц в лагере?! И вы знаете что такое лагерь не в Берлине и других крупных городах? Это однокомнатные квартиры по сути, я сейчас пишу о земле около Франции Саар. Здесь жилье очень быстро находят, да, в сёлах, но какая разница?! Школьные автобусы ходят, в магазин можно поехать. Где вы эти страшилки про лагерь берете? Жильё сдается, только вчера смотрела варианты, хочу переехать в более комфортные условия.

Автор,у мого сина 12років депресія була якраз в Польщі.Ми првернулися додому,тому що він мені всі мізки прогриз .І зараз все нормально у нього .Не думайте ,що там буде краще.

Диагнозы ставят врачи. Психиатрические тем более. Это нонсен будучи больным на антидепресантах ставить диагнозы незакомым людяи.

Ну реально ви смішна- там знайомі вам знайшли поки ви їхали, там знайомий чоловіка прихистив все сама, все сама

а з чого ви зробили висновки, що я десь там між чимось мечусь? чи потребую допомоги, чи грошей нема та побираюся?

Дякую, за відповідь. Читаю тут на форумі

а сколько лет ребенку? моему 15. после начала войн очень нарушился режим сна. может не спасть до трех ночи, потом спит до 11-12. на уроки просыпается по будильнику, заходит на онлайн урок, и дальше спаит... мыслей в голое куча начиная от того куда поступать (хотя еще два года впереди) до более далекого будущего. тоже не хватает общения с друзьями. общаются в основном по телефону. начал периодически жаловаться на головную боль (это и не удивительно с таким режимом и эмоциональным состоянием). но он так же за последние месяцы очень вытянулся, почти на 10 см. думаю еще и интенсивный рост и гормон дают свое. но как-то мне не приходило в голов его ввозить со страны. я даже думаю что это может усугубить ситуацию т.к. ко всему прочему наложится еще и адаптация к новым условиям

Відсутність апетиту, сон по 12-14 годин, нічні пробудження о 2 ночі з круговертю поганих думок..? Це про що?
Відсутнє спілкування з однолітками, якоїсь зрозумілої системи життя , звичні походи до спортзалу теж обмежені

У вас высокое самомнение. Я говорила про автора, а мечутся подобные ей. Это обощение, можете это так воспринимать. Я даже не в курсе, где вы и откуда.

Варшава, син 10 років, все ок. В школу місцеву не ходить, у нас на це свої причини, проблема з імунітетом, хворіє дуже часто, а медицина тут мені не подобається. З однолітками спілкується тільки з нашими, ми тут живемо з колегами, польські діти не виявляють дружелюбності, а часто навпаки, як і дорослі, тому з місцевими жителями у нас мінімум спілкування. Гуртки українські онлайн, на вихідних оффлайн курси польської і шахові турніри. Багато гуляємо, відвідуємо цікаві місця, полорожуємо. Підтримуємо зв´язок з друзями з України. Квартиру знімаємо, 3500тис злотих. Ми тут з березня, я намагаюсь створити собі і дитині найбільш комфортні умови, які тільки можливо у даній ситуації. Ми з сином вдвох, підтримки ніякої немає, я працюю, доначу на ЗСУ, чекаємо перемогу і повернення додому.

Відсутність апетиту, сон по 12-14 годин, нічні пробудження о 2 ночі з круговертю поганих думок..? Це про що?
Відсутнє спілкування з однолітками, якоїсь зрозумілої системи життя , звичні походи до спортзалу теж обмежені

Моєму теж 15. Сидить в телефоні до 2-3 ночі. Щось дивиться, хохоче. Правда встає в 8, а спить між уроків, чи коли світла немає і інтернету. Вже і сварилась і домовлялась, діє на 2-3дні Літом часто гуляв, зараз 1-2 рази на тиждень в кав´ярню ходить. Була головна біль, я тут тему створювала. Прийшла до висновку, що через порушення режиму і малої активності.

Ні,не станеться дива
Моя сестра так теж вивезла доньку,16 років,стало ще гірше
Це чужа країна,люди,мова,діти,менталітет,як не крути
Це де ж Ви живете,що так все обмежено ?

12 років, я відвезла дитину з Києва у безпечне з моєї точки зору місце. Не можу лишати самого вдома , оскільки працюю

Не думаю, что это связано с обстановкой.
Вы переездом можете все усугубить.
Решайте вопрос здесь, с психотерапевтом. И не побоюсь посоветовать - антидепрессантами.

Была бы счастлива, если бы мне в этом возрасте их кто-то давал, моя жизнь могла бы быть немного другой)
И моей дочке сейчас 14, если увижу, что есть необходимость, буду давать.
Это другая жизнь на них) смелая, активная, вкусная( потому что все вкусно и от всего есть удовольствие) и тд

Це жійсно від порушення режиму, відсутністю сну німці в 41му мордували.. потрібно вмовляти спати вночі, забирати гаджети на ніч..

Вот это трагедия у дитятки )) мы в Николаеве живем, дочка учится, ходит в спортзал, сейчас записала ее на пробное занятие онлайн курсов дизайн интерьеров. Мы жили без воды, собирали дождевую воду, под обстрелами прлходили у нас ночи и дни, сейчас у нас тоже часто выключают свет и воду. Стараюсь, чтобы у нее было обычная жизнь. А у вас в безопасном месте ужас и страх творится. Депрессия...

Это обман мозга..искусственное веселье и оптимизм..после отмены может накатить с удвоенной силой

в Німечині їде повна інтеграція в досить відмінне соціальне середовище. Ще у березні писали казки як дітки пішли у школу за місяць заговорили німецькою і всі раді. Зараз вже відверто обговрюється дуже багато проблем які треба вирішувати. Німечина це однозначно на тривалий час. В нас з усієї школи дітей 5 перевели до звичних класів, бо всі інші мови не розуміють і навчання підтримувати на ній не можуть...Про відносини підлітків взагалі мовчу...

Це буде радувать вашу дитину лише перший місяць,повірте.Мій вже через місяць забув про все що дома пережив і почав канючити додому повернутися.

Тут страшилки пишуть ті, хто побоявся взяти відповідальність і виїхати. Це в них ’ все зайнято’. Я з початком війни виїхала в Польщу, вдові історії про евакуаційний поїзд розповідати не буду. Квартиру мені знайомі знайшли ще поки я була в дорозі. Малесеньку студію, але не табір і окремо. Зразу господарі допомогли щ продуктами і речами, а також допомогли знайти роботу. Працювала в нічні, важко, але заробляла в середньому 3500 злотих. Дочці 13, вона стала боятися сама спати. Я зібрала всю свою мужність і в серпні приїхала в Німеччину. 25 серпня!!! Тоді вже з усіх прасок порадниці писали, що всі місця зайняті. Дві доби жила у мусульманина в однокімнатній квартирі без меблів, він був єдиний знайомий мого чоловіка в цій країні, тому його і просили допомогти. Потім два тижні жила в німецькій сім´ї, також випадково познайомилися і люди нас запросили. Німцям платять 5 євро за особу на добу, якщо вони прийняли біженців. За два тижні я майже не спала,вдень бігала оформляла 24 параграф, вночі сиділа в інтернеті і шукала житло. Знайшла дівчину, яка поверталася додому і терміново шукала на своє місце людей. В той же день почали переоформляти житло на мене. Я не бачила квартиру, в мене не було ні часу ні інших варіантів. До чого я накатала оцю простиню: не вірте брєду про всі місця зайняті, це не так. Я тому доказ. Можна говорити, що мені пощастило, я і сама так кажу. Але я до цього доклала стільки зусиль, що вже не могло не пощастити. Багато ще можу написати хорошого, та й поганого не мало. Але моя дитина в теплій квартирі, має одяг, світло і ходить щодня в школу. Вона займається танцями, вже двічі виступала на концертах. Вона живе звичним життям. А я знову вчуся, я знову будую своє життя наново. І всім кажу, якщо немає коштів їдьте в Німеччину, тут вам дадуть можливість жити, а не виживати. І Німеччина приймає, всіх!

Варшава, син 10 років, все ок. В школу місцеву не ходить, у нас на це свої причини, проблема з імунітетом, хворіє дуже часто, а медицина тут мені не подобається. З однолітками спілкується тільки з нашими, ми тут живемо з колегами, польські діти не виявляють дружелюбності, а часто навпаки, як і дорослі, тому з місцевими жителями у нас мінімум спілкування. Гуртки українські онлайн, на вихідних оффлайн курси польської і шахові турніри. Багато гуляємо, відвідуємо цікаві місця, полорожуємо. Підтримуємо зв´язок з друзями з України. Квартиру знімаємо, 3500тис злотих. Ми тут з березня, я намагаюсь створити собі і дитині найбільш комфортні умови, які тільки можливо у даній ситуації. Ми з сином вдвох, підтримки ніякої немає, я працюю, доначу на ЗСУ, чекаємо перемогу і повернення додому.