Гербалайф и Ко• 07 декабря 2022
Ті, хто посварився з батьками, ви їздили на похорон?
Ситуація класична. Є дві дитини. Одна улюблена, друга - ні. Одній все, іншій гівна купу. І так все життя. І звісно, з часом, той кого не любили припинив спілкування повністю. І от мати захворіла. Дуже сильно. Лікарі сказали, що прогнози погані. В лікарню, звісно, можна з´їздити. А на похорон навіть не знаю.
72
0
Я в этой ситуации ещё и организовывала и оплачивала все. Ну с братом после похорон не виделась, нафиг мне это надо. Откупилась, перевернула страницу и живу дальше.
2
А Ви хочете попрощатися? Тоді їдьте. Не хочете - не треба.
Все лише від вашого бажання залежить. Вам з цим далі жити.
Складно радити, бо це пережили тільки Ви конкретно з цією людиною. Тому мусите самі прийняти рішення. А так чи ні - радити складно конкретно)
Якщо вагаєтеся, то, може, хочете навідатися?
Все лише від вашого бажання залежить. Вам з цим далі жити.
Складно радити, бо це пережили тільки Ви конкретно з цією людиною. Тому мусите самі прийняти рішення. А так чи ні - радити складно конкретно)
Якщо вагаєтеся, то, може, хочете навідатися?
3
Как чувствуете, так и делайте, без оглядки на людей. Вы это проживали и только вам решать. Любое решение будет правильным.
4
Якщо не хочете на похорон - не їдьте. Тут ви без вагань свою думку сказали.
А в плані лікарні - подумайте, чи потім не шкодуватимете.
Та й все. Ну, бо в дійсності вам з цим жити і я не думаю, що ви потім хочете картати себе за щось.
Ця зустріч в лікарні може бути цілком нормальною, а може й ні і ви просто переконаєтеся у тому, що все зробити правильно.
Головне, аби потім не довелося ще у психолога лікувати душевні рани)
А в плані лікарні - подумайте, чи потім не шкодуватимете.
Та й все. Ну, бо в дійсності вам з цим жити і я не думаю, що ви потім хочете картати себе за щось.
Ця зустріч в лікарні може бути цілком нормальною, а може й ні і ви просто переконаєтеся у тому, що все зробити правильно.
Головне, аби потім не довелося ще у психолога лікувати душевні рани)
1
Я не хочу нікого бачити. Мати б може і побачила. Хоча нашого мені це? Останній погляд, повний бездушності? Людина мене використовувала все життя і ненавиділа. Дзвонила якщо щось потрібно.
2
Для прощения ехать не обязательно. Также как и визит не гарантирует прощение. Это совсем иной процесс, он не зависит от усилий и желаний. Этот процесс гораздо глубже. Просто сказать прощаю - так не работает
По моим наблюдениям, обиды на родителей - это такая, довольно естественная часть процесса взросления и отделения. Чем обоснованнее эти обиды, тем сложнее пройти этот этап.
Но ’застревание’ на нем может быть длительным и болезненным. Потому что это не столько про отношения с родителями, сколько про отношения с собой.
Вы создали эту тему, Вам не безразлична Ваша мама.
Но ’застревание’ на нем может быть длительным и болезненным. Потому что это не столько про отношения с родителями, сколько про отношения с собой.
Вы создали эту тему, Вам не безразлична Ваша мама.
3
Звичайно. Я все життя хотіла побачити любов тих очах. А там мінімум - бездушність, максимум - ненависть. Я її помилка. Від першого чоловіка, на якого дуже схожа. То на все життя.
1
Я даже не представляю, что могла вам сделать ваша мама, что вы думаете . Неужели вам даже для себя не хочется снять с души этот груз обид?
4
Як ви вирішите, так і правильно буде. Нащо слухати порад віртуальних людей, яким абсолютно всерівно що написати. Ніхто не знає вашої ситуації, ваших почуттів
1
Мама народила мене від першого чоловіка. Виявилося що він негідник в вона принцеса. Розійшлися. Вийшла вдруге - нове життя нова дитина. Як я можу це зняти з себе?
4
Приехать в больницу и на похороны,отпустить тяжёлый груз обиды и боли,чтобы не думать об этом потом всю жизнь.
3
Но вы же уже взрослая и понимаете, что в жизни не всегда все складывается как хочется, что детей любят по-разному ( даже от одного мужчины). Нужно уметь прощать, особенно близких людей.
3
Вирішуйте ви. Хочете ви побачити останній раз мати,або ні. Скільки ви років з нею не спілкуєтесь?
Я зрозуміла,що вона ще жива і в лікарні, може хоч туди з’їздите? Знаєте, ви не така як ваші рідні ,це вони погані,а не ви, тому якщо тягне, поїдьте хоть до мами. Тим паче мама при смерті, можливо тільки зараз вона все зрозуміє, і пожалкує що такою була з вами все життя, а може й ні..
Це таке складне питання, тому що людина помирає і більше ви її не побачите.
А взагалі не знаю, можливо вас ображали дуже сильно, ненавиділи, били, тому ви не хочете їхати. Але я б на останок запитала, чому так? Чому вона так відносилась до вас. Та і краще отпустити цю родину і жити собі далі.
Я зрозуміла,що вона ще жива і в лікарні, може хоч туди з’їздите? Знаєте, ви не така як ваші рідні ,це вони погані,а не ви, тому якщо тягне, поїдьте хоть до мами. Тим паче мама при смерті, можливо тільки зараз вона все зрозуміє, і пожалкує що такою була з вами все життя, а може й ні..
Це таке складне питання, тому що людина помирає і більше ви її не побачите.
А взагалі не знаю, можливо вас ображали дуже сильно, ненавиділи, били, тому ви не хочете їхати. Але я б на останок запитала, чому так? Чому вона так відносилась до вас. Та і краще отпустити цю родину і жити собі далі.
2
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Комментарии к ответу