Тихомандражная• 13 декабря 2022
Вы часто плачете?
Глупый вопрос наверное. Это сейчас нормально. Или нужно к психологу уже? День-два нормально, а потом разрыв души какой-то, хочется орать от этого всего. Сколько же боли они принесли в нашу жизнь. Ради чего?
Я_не_аноним_100%• 13 декабря 2022
До похода к психиатру плакала ежедневно по поводу и без. Сейчас на АД и не плакала два месяца
1
автор
Тихомандражная
• 13 декабря 2022
Ответ дляЯ_не_аноним_100%
До похода к психиатру плакала ежедневно по поводу и без. Сейчас на АД и не плакала два месяца
мама тоже говорит иди, а я боюсь
Я_не_аноним_100%• 13 декабря 2022
Ответ дляТихомандражная
мама тоже говорит иди, а я боюсь
Чего боитесь?
автор
Тихомандражная
• 13 декабря 2022
Ответ дляЯ_не_аноним_100%
Чего боитесь?
на таблетки подсесть)
ЛедиДи• 13 декабря 2022
майже не плачу, за все життя напевно на пальцях однієї руки можна полічити скільки я плакала, в мене чоловік це робить, я не вмію, і свекруха майже завжди як ми спілкуємося, моя мама теж не плаче, мені 44, я свою маму в сльозах не бачила ні разу
1
Полтавська галушка• 13 декабря 2022
По счастью мои близкие и любимые пока живы и здоровы, чтобы не сглазить. Поэтому плачу пару раз в год, когда фильм жалостливый попадется.
Та легко!• 13 декабря 2022
раніше дуже рідко, але останнім часом щось все більше і більше. така псіхована стала капець
Кокосиха• 13 декабря 2022
Плачу пару раз в год. Когда всё накапливается и в один момент из-за мелочи могу расплакаться.
1
Папобус• 13 декабря 2022
Просто пригадала…Леся Українка
Як дитиною, бувало,
Упаду, собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що, болить?» — мене питали
Але я не признавалась —
Я була малою горда,—
Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма,—
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.
Як дитиною, бувало,
Упаду, собі на лихо,
То хоч в серце біль доходив,
Я собі вставала тихо.
«Що, болить?» — мене питали
Але я не признавалась —
Я була малою горда,—
Щоб не плакать, я сміялась.
А тепер, коли для мене
Жартом злим кінчиться драма
І от-от зірватись має
Гостра, злобна епіграма,—
Безпощадній зброї сміху
Я боюся піддаватись,
І, забувши давню гордість,
Плачу я, щоб не сміятись.
Дама_с_караваем• 13 декабря 2022
Сьогодні розплакалась під час повітряної тривоги (щойно сирену почула)
Взагалі останні кілька днів - щодня. Протягом війни мало плакала, тільки в реально важкі моменти.
Взагалі плачу, але не часто
Взагалі останні кілька днів - щодня. Протягом війни мало плакала, тільки в реально важкі моменти.
Взагалі плачу, але не часто
ПуГоФФка• 13 декабря 2022
Не могу плакать. Последний раз плакала лет 7-8 назад. Со мной поступили несправедливо, мне себя было очень жалко. А сейчас у меня нет причины для жалости к себе, поэтому просто злюсь.
Мнения, изложенные в теме, передают взгляды авторов и не отражают позицию Kidstaff
Тема закрыта
Похожие темы:
Назад Комментарии к ответу